Зміни в паркуванні в Києві: чого очікувати автомобілістам
13 серпня 2021 р.У Києві взялися за вдосконалення системи паркування: змінили географію паркувальних зон, підвищили ціни, а також штрафи за несплату за паркування. Нові паркувальні зони у Києві були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації (КМДА) ще на початку липня.
Нині міська влада шукає інспекторів з паркування, аби вони перевіряли, чи заплачено за паркування, та виписували штрафи, якщо оплати немає. "Ми хочемо, аби люди звикли, що безкоштовного нічого немає і за припарковане авто в центрі міста треба платити", - каже в розмові з DW заступниця начальника інспекції з паркування КМДА Аліна Ярош.
Читайте також: Від 10 євро до "тесту на ідіотизм": як у Німеччині карають порушників правил паркування
Побільшало платних паркувальних майданчиків
Місто й надалі залишається поділеним на три паркувальних зони. Однак у першій зоні, яка охоплює центр, за словами Ярош, кількість платних паркувальних майданчиків збільшено - з 66 до 224: якщо раніше в центрі Києва було близько 1500 машиномісць, то тепер їх нараховується понад 4300. Натомість у другій зоні, куди входять прилеглі до центру Києва райони, кількість паркувальних майданчиків скорочено вдвічі - з близько 250 до 123. Решта території міста, що не увійшла до перших двох зон, - це спальні райони з найменшим трафіком. Але і тут на офіційних стоянках збираються брати гроші за паркування.
"Зараз у нас працює по всьому місту 25 інспекторів, - розповідає далі Ярош. - Вони не справляються й до третьої зони у спальних районах не доходять, тому ми проводимо конкурс і добираємо ще 60 інспекторів". Вона повідомила, що за місяць-два стягуватиметься плата за паркування авто і в спальних районах.
Якщо у першій зоні ціна паркування суттєво змінилася і складає нині 35 гривень за годину, а у другій - 25 гривень, то у спальних районах вона залишилась незмінною з 2011 року - 5 гривень за годину.
Столична влада вважає недоречним скасовувати платне паркування у третій зоні, оскільки у спальних районах були виділені для паркування спеціальні майданчики, відповідно розширена дорожня інфраструктура. "Офіційні паркомісця не робили на прибудинкових територіях, - пояснює представниця КМДА. - Людина як залишала, так і далі може залишати там своє авто. Але тепер платні паркувальні майданчики будуть вздовж доріг, де є така можливість".
Несплата за паркування може дорого обійтися
Оплату паркування інспектори перевіряють через електронні сервіси, і якщо в електронній базі даних не вказано, що за паркування авто сплачено, то інспектор виписує протокл про адмінштраф. У першій зоні штраф складає 700 гривень, у третій - до 300 гривень. "Якщо порушник сплатить штраф протягом десяти днів, то заплатить вдвічі менше, якщо проігнорує протокол, то через два місяці матеріали правопорушень передаються виконавчій службі, яка блокує всі банківські рахунки водія-порушника", - розповідає Ярош. За її словами, всі зібрані кошт за паркування йдуть у міський бюджет.
Експерти в цілому схвалюють ініціативу міської влади навести лад у системі паркування Києва. Але називають всі ці заходи фрагментарними, адже підвищену плату за паркування зможуть дозволити собі не всі автомобілісти. Декому очевидно доведеться відмовиться від авто в центрі Києва й пересісти на громадський транспорт.
Людям потрібна безпечна альтернативна
"Коли ми робимо дороге паркування і якби закликаємо не їхати в центр, аби не платити, то маємо дати альтернативу - змогу комфортно, безпечно і дешевше доїхати. Але куди в Києві ці люди будуть пересідати? У старі маршрутки, переповнене метро? Київський громадський транспорт не готовий до цього", - констатує експерт з транспортного моделювання та мобільності, директор компанії А+С Дмитро Беспалов.
На думку Беспалова, київській владі варто було б розпочати з удосконалення системи громадського транспорту, яким справді могла б скористатися якась частина з 1,2 мільйона автомобілістів, які щодня пересуваються у своїх авто Києвом. Тоді, підсумував експерт, можна було б реально розвантажити місто й позбутися заторів.
Також у цьому сенсі аналітикиня з писань міських трансформацій та урбаністики Центру Cedos Анастасія Бобровникова радить міській владі змінити пріоритети мобільності й почати перетворювати місто з автомобілецентричного на місто, де буде комфортно пересуватися на інших видах транспорту, зокрема велосипедах, на громадському транспорті, або навіть пішки.
Нині ж, на думку Бобровникової, усі дії щодо підвищення мобільності в місті є "якимось хаотичними та фрагментарними". "То ми десь частково будуємо велодоріжки, то десь - швидкісний трамвай. Підвищення тарифів на паркування - це один з фрагментів у цій мозаїці. Тут не вистачає системності", - критикує Бобровникова.
Фонд для вдосконалення транспортної інфраструктури як ідея
Експерт з транспортного моделювання та мобільності Беспалов теж вважає, що підвищення плати за паркування є необдуманим кроком. "Потрібно було поступово привчати людей, що паркування - це платна послуга, - каже Беспалов. - Особливо потрібно комунікувати з людьми у третій зоні - спальних районах, де вони вже обурюються, чому мають плати "за повітря" зараз, якщо увесь час паркувалися біля дому".
Беспалов також наголошує, що гроші за паркування краще акумулювати у спеціальний міський фонд, за допомогою якого потім вдосконалювати транспортну інфраструктуру, дороги, майданчики, тротуари, аби водії, які сплачують за паркування, бачили, що їхні гроші йдуть на реальні покращення в місті.