U-Laden або магазин, де не треба платити

У магазинчику, розташованому в західній частині німецького міста Кельна, немає цінників. Як немає касирок і охорони. Вони взагалі непотрібні, бо там все продається безкоштовно.

Спротив споживацькому терору

У Німеччині такі крамниці так і називають скорочено U-Läden, тобто Umsonstläden. Umsonst у перекладі – задарма. Таких крамниць налічується у ФРН вже з півсотні. У них є навіть своя філософія, яку засновники називають антикапіталістичною й критичною до споживацького суспільства. «Купи це і ти – щаслива людина! Це неправильна думка! Щастя немає нічого спільного з комерцією. Ми з нашою ідеєю безкоштовних крамниць хочемо протистояти цьому споживацькому терору», - пояснює Гайді Рінкау. 62-річна жінка вже два роки працює в кельнському U-Lаden.

Принцип, за яким функціонує ця крамниця, дуже простий. Якщо в когось є щось зайве, то він може принести його до цього магазину А якщо комусь щось потрібне, то він може прийти взяти його в крамниці. Але виконуються максимально три «побажання» за один візит в магазин.

«Покупці» й «постачальники»

Вже невдовзі після відкриття крамниці, в неї завітали щонайменше десять клієнтів. Їм непросто розминутися у невеличкому приміщенні, заповненому вщент полицями, які гнуться під вагою різноформатного посуду, одягу й дитячих іграшок. Не всі відвідувачі прийшли «купувати», є й «постачальники». «Перш ніж викинути цей посуд у сміття я задумався, що він ще може комусь сподобатися й послугувати. Тому я вирішив, що принесу його сюди й допоможу в такий спосіб тим, кому чогось не вистачає», - розповідає молодий чоловік, який прийшов до крамниці з коробкою усілякого домашнього начиння.

Більшість «покупців», які приходять до U-Lаden шукають одяг, книги, іграшки чи господарчі товари. А пропонують у магазині все, що є ще в хорошому стані й не вимагає багато місця. Останнім часом клієнтів у безкоштовної крамнички стає дедалі більше. Публіка різноманітна, але є й постійні відвідувачі. «Ми помітили, що стало більше справді бідних людей. Передусім ті, що залежать від соціальної допомоги, втратили роботу. Вони справді радіють, коли їм вдається знайти потрібну річ і не платити за неї нічого», - розповідає Гайді Рінкау.

Гроші все ж потрібні. Для оренди

Вона каже, що багато людей щиро дивуються, що їм не треба платити за товар. Утім, те що для клієнтів функціонує безкоштовно, є все ж питанням грошей для Гайді Рінкау та її колег по крамниці. В центрі магазинчика, на дерев’яному столі стоїть скарбничка з написом «Будемо раді, якщо допоможете нам маленьким внеском до сплати оренди». Адже щомісяця безкоштовній крамниці доводиться платити за приміщення. І її працівники раді навіть найменшим спонсорським внескам.

Автори: Моніка Ґрібелер, Леся Юрченко

Редактор: Наталя Неділько