"U-Multirank" - новий рейтинг вишів
14 травня 2014 р.
Цифри - це його професія. Але з таким величезним обсягом даних навіть професор Франк Ціґеле ще не мав справи. Інформація про понад 850 вищих навчальних закладів із 74 країн світу, більш ніж 1000 спеціальностей та 5000 навчальних програм, а також опитування понад 60 000 студентів. Усе це зведено в новому міжнародному рейтингу вишів "U-Multirank", який започаткувала Єврокомісія.
Професор Ціґеле працював над цим рейтингом п'ять років разом із колегами з німецького Центру розвитку вищих шкіл та нідерландського Центру політичних досліджень вищої освіти. У вівторок, 13 травня, науковці представили новий мультимедійний портал у Брюсселі.
"Це найбільший та перший міжнародний рейтинг, у якому представлені всі типи вищих навчальних закладів", - зауважив дослідник у розмові з Deutsche Welle. "U-Multirank" побудовано зовсім не так, як інші міжнародні рейтинги на кшталт "Shanghai Ranking", "Times Higher Education Ranking" чи "QS-Ranking". У цих рейтингах, пояснює Ціґеле, порівнюються виші тільки одного типу - дослідницькі університети міжнародного спрямування, яких у світі насправді зовсім небагато - від трьох до п'яти відсотків від кількості усіх ВНЗ.
Більше запитань і відповідей
Натомість на порталі "U-Multirank" студенти, ректори, науковці, вчителі та школярі можуть порівнювати виші, які їх цікавлять у першу чергу. Які університети пропонують здобути докторський ступінь із твоєї спеціальності? Наскільки успішні випускники цього вишу? Скільки студентів навчаються в одні групі? На ці та інші запитання має давати відповіді новий рейтинг.
Проект "U-Multirank" фінансує Єврокомісія до 2017 року, він обходиться у близько мільйон євро на рік. У центрі уваги нового проекту - європейські виші. Серед 63 німецьких університетів, які потрапили до рейтингу, дуже хороші оцінки за багатьма критеріями здобули Технічний університет Мюнхена, приватний університет Віттен-Гердеке та університет Ерлангена-Нюрнберга.
Водночас близько третини вишів рейтингу знаходяться поза межами Європи. У сфері вищої освіти відбувається інтенсивний міжнародний обмін, який теж необхідно враховувати, каже Франс ван Вугт, науковець із Центру політичних досліджень вищої освіти.
Успішні "новачки"
Працюючи над рейтингом, науковці порівнювали ВНЗ за 31 індикатором, які поєднані у п'ять категорій: наукова репутація вишу, якість навчання та навчального середовища, міжнародна спрямованість, передача знань та регіональна активність. Нині рейтинг охоплює такі спеціальності як машинобудування, електро- та інформаційна техніка, економіка підприємств та фізика, але поступово має бути розширений. Так, у 2015 році "U-Multirank" доповнять психологія, інформатика та медицина.
Серед понад 850 вишів на новому порталі є близько 300, які досі не були представлені в жодному з відомих міжнародних рейтингів. Професор Ціґеле цим пишається. "Чимало з цих вишів сприймають міжнародні рейтинги так само скептично, як ми. Але наш вимогливий аналіз даних переконав їх у тому, що варто брати участь", - каже професор. За його словами, детальніше дослідження показує, що чимало з раніше "необстежених" ВНЗ показують відмінні результати у щонайменше одній категорії.
Чуйна статистика
Йон Філе із Центру політичних досліджень вищої освіти наводить приклад: "Якщо йдеться про кількість наукових публікацій, то лідирує Гарвард. Та коли йдеться про передачу знань, то існує багато хороших європейських вищих шкіл, які краще співпрацюють із промисловістю, аніж відомі американські університети".
Критику, що багато різних даних зі студентської, наукової та навчальної точки зору неможливо порівняти між собою, науковці спростовують. "Ми використовуємо дуже конкретні емпіричні методи, які враховують різницю культур і навіть різноманітні очікування студентів", - пояснює професор Ціґеле.
Приміром, науковцям відомо про те, що австрійські студенти зазвичай дуже критично налаштовані щодо вишів своєї країни. Як і те, що албанські студенти вважаються зовсім некритичними. Тому науковці використовують різні опитувальні анкети в різних ситуаціях. Проект вартував науковцям неймовірних зусиль. "Але коли я нарешті зміг випробувати його, то отримав справжнє задоволення", - резюмує професор Ціґеле.