У ФРН бачать шанси для України після заколоту Пригожина

Експерка з питань оборони німецької Вільної демократичної партії (ВДП) Марі-Аґнес Штрак-Ціммерманн (Marie-Agnes Strack-Zimmermann) бачить у заколоті засновника ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина шанси для України, попри його провал. "Можливо, за останні 24 години у внутрішній структурі влади в Москві з'явилася перша тріщина", - заявила в неділю, 25 червня, в інтерв'ю виданню Redaktionsnetzwerk Deutschland, політикиня із ВДП, що входить до правлячої коаліції ФРН.

Німецькі політики про небувале приниження та провал Путіна

Для президента РФ Володимира Путіна події, що відбулися напередодні, є, за її словами, "приниженням", якого ще не було в його політичній кар'єрі. "Кілька таких тріщин у майбутньому можуть негативно вплинути на загальну стабільність його уряду", - впевнена голова комітету з оборони Бундестагу. За її словами, цей розкол, що починається, зрештою може вплинути й на підтримку війни проти України серед населення РФ. Під час заколоту ще більше росіян "відчули, що війна може наблизитись до них ще більше", додала вона.

"Це може вплинути та на мотивацію російських солдатів, які беруть участь у війні на сході України", - впевнена Штрак-Ціммерманн. На її думку, у цьому полягає шанс на ще більш успішну оборону України.

З аналогічною думкою виступив експерт із зовнішньополітичних питань опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Норберт Реттґен (Norbert Röttgen). "За ці півтора дня авторитету Путіна було завдано тяжкого удару", - заявив він в інтерв'ю газеті Rheinische Post. Реттґен нагадав, що Пригожин був наближеним до Путіна і грав важливу роль у війні РФ проти України. Тому "його спроба державного перевороту є черговим провалом Путіна", упевнений німецький політик. За його словами, заява про звільнення Пригожина від відповідальності є ще однією ознакою слабкості російської влади. "Путіну ніколи від цього не оговтатися", - додав він.

Читайте також: Блінкен: Заколот Пригожина виявив тріщини в режимі Путіна

Спроба заколоту Пригожина

Заколот Євгена Пригожина розпочався пізно увечері 23 червня і тривав трохи менш як добу. Він звинуватив міністра оборони Сергія Шойгу та його відомство у завданні удару по таборах ПВК, від якого, за його словами, загинуло "багато" людей. Міноборони РФ цю інформацію відкинуло. Пригожин оголосив, що "Група Вагнера" висунулася "зупиняти зло, яке несе військове керівництво країни", назвавши цей рейд "маршем справедливості", і закликав силовиків переходити на його бік. ФСБ РФ повідомила, що на Пригожина заведено справу за фактом організації збройного заколоту, та закликала бойовиків ПВК "Вагнер" його затримати. Вночі на вулицях Москви з'явилася військова техніка, а бойовики захопили військові об'єкти у Ростові-на-Дону та рушили на Москву.

Увечері 24 червня Пригожин несподівано оголосив, що розвертає колони і йде до польових таборів, вказавши на загрозу кровопролиття. Водночас правитель Білорусі Олександр Лукашенко повідомив, що провів переговори з Євгеном Пригожиним на прохання Володимира Путіна та домовився про зупинення руху бойовиків ПВК "Вагнер" до Москви. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков увечері 24 червня заявив, що Пригожин поїде до Білорусі. При цьому ні сам Пригожин, ні найманці ПВК "Вагнер", які брали участь у заколоті, не будуть зазнавати кримінального переслідування, пообіцяв він.

Читайте також: Удар по іміджу Путіна: німецькі ЗМІ про заколот Пригожина