У ФРН падає народжуваність: чи можна переломити тенденцію?

Народжуваність у Німеччині падає. За даними мюнхенського Інституту економічних досліджень (ifo), нині сумарний коефіцієнт народжуваності становить 1,35 дитини на одну жінку - у 2021-му було 1,58. Зменшення цього показника більш виражене на сході ФРН, ніж на заході.

За даними Федерального статистичного відомства (Destatis), із січня по липень нинішнього року в Німеччині народилося близько 392 000 дітей. Це на три відсотки менше, ніж за той самий період 2023 року, що, за даними Destatis, закріплює тенденцію до зниження, характерну для 2022 і 2023 років загалом (по 693 000 новонароджених). Водночас 2021-го у країні з'явилося на світ 795 500 малюків. Образно кажучи, якщо порівнювати 2023 рік із 2021-м, то впродовж нього більш ніж кожне восьме ліжко в пологовому відділенні залишалося порожнім.

Читайте також: Німеччина і міграція: притік біженців з України різко скоротився

Рівень у приблизно 800 000 новонароджених почав фіксуватися в Німеччині лише з 2016 року. До цього статистики повідомляли про значно менші цифри щодо новонароджених. У 2013 році у ФРН народилося трохи більше 682 000 дітей, у 2015-му - понад 737 000. На піку - з 2016 року по 2021-й - кількість народжень на 1000 жителів значно перевищувала 9, зараз вона лише 8,2. Це навіть нижче, ніж десять чи п'ятнадцять років тому.

Істотні коливання цих показників завжди призводять до довгострокових змін. Насамперед це стосується кількості місць, необхідних для догляду за дітьми, і шкільної освіти. У більш тривалій перспективі йдеться про робочу силу, а також про стабільне фінансування пенсійних фондів. І, зрештою, низький рівень народжуваності також є причиною того, що необхідною стає імміграція.

Різниця між сходом і заходом Німеччини

Інститут ifo звертає особливу увагу на одну суттєву деталь: народжуваність у східних землях ФРН падає навіть швидше, ніж у західних. Загалом по країні кількість новонароджених із 2021 по 2023 рік скоротилася майже на 13 відсотків. Однак на сході країни - на 17,5 відсотка. Ця статистика підтверджує тенденцію, згідно з якою зі східної частини Німеччини до західної в пошуках кращих кар'єрних або особистих перспектив переїжджає більше молодих жінок, ніж молодих чоловіків.

Читайте також: У Німеччині зафіксували найнижчий рівень народжуваності за 10 років

Те, що знижується загальна кількість новонароджених, у принципі, можна пояснити, і це, зрештою, не викликає подиву. Це пов'язано з тим, що в німецькому суспільстві загалом стає дедалі менше жінок дітородного віку. Але однієї названої причини недостатньо, щоб пояснити серйозність тенденції. Вона, як показує статистика, також зумовлена зниженням сумарного коефіцієнта народжуваності на одну жінку.

"За останні три роки дітородна поведінка, виражена в показниках народжуваності, сильно змінилася, - заявив в інтерв'ю DW Йоахім Раґніц (Joachim Ragnitz), заступник директора дрезденського відділення ifo. - Пандемія коронавірусу, початок війни в Україні та подальше падіння реальних доходів населення через високу інфляцію явно змусили багато молодих сімей відкласти на деякий час плани щодо народження дітей". Щоправда, зазначені причини не можуть бути доведені статистично і є лише припущенням.

При цьому, пояснює Раґніц, у Німеччині рішення завести дитину - це, зрештою, особиста справа кожного. Під час ухвалення потенційними батьками такого рішення, за словами економіста, важлива ціла низка чинників, включно зі співвідношенням витрат і вигоди, а також питанням про власний спосіб життя. Незаперечним є те, що дитина, продовжує заступник директора дрезденського відділення ifo, обходиться сім'ї приблизно в 180 000 євро. Таким чином, парам або сім'ям доводиться приймати рішення на "дуже довгострокову перспективу". Завдання політиків - змінити базові розрахунки, "збільшивши вигоди або скоротивши витрати", радить Йоахім Раґніц.

Заходи з підтримки народжуваності - постійна тема для суперечок

У Німеччині питання про правильні заходи, націлені на підтримку народжуваності, є предметом суперечок уже протягом десятиліть. Здебільшого йдеться про конкуренцію двох підходів: інституційної підтримки, наприклад, через комплексні послуги з догляду за дітьми та поліпшення балансу між роботою й особистим життям; та індивідуальної підтримки - через підвищення розміру дитячої допомоги.

Неодноразово проводили розрахунки, зокрема й Федеральне міністерство у справах сім'ї, літніх громадян, жінок і молоді (BMFSFJ), згідно з якими, пільги в галузі сімейної політики обходяться платникам податків щорічно майже в 200 мільярдів євро. До них належать дитяча допомога та податкові пільги для батьків, а також інвестиції в сферу освіти.

У будь-якому разі необхідне фундаментальне переосмислення суспільством цієї проблеми, підкреслює Раґніц. І наводить конкретний приклад: "Зараз є готелі, які рекламують себе, повідомляючи, що в них не буває дітей. За цим, по суті, ховається образ дітей, які заважають вам своєю поведінкою". Ось чому німецьке суспільство загалом має поставити собі запитання, як воно ставиться до дітей і сімей і що воно хоче для них зробити, переконаний заступник директора дрезденського відділення ifo.

Чи будуть політики за допомогою конкретних заходів у сфері сімейної політики сприяти зміні способу мислення співгромадян і показників народжуваності, чи в німців загалом станеться фундаментальний перегляд підходів до цього питання, у будь-якому разі, упевнений Йоахім Раґніц, швидко змінити ситуацію не вдасться. "І те, й інше може зіграти свою роль тільки в довгостроковій перспективі, а не в короткостроковій. Незалежно від того, які кроки ви робите", - підсумував Раґніц.