Українські біженці в Польщі: туманні перспективи

Головне слово для українських біженців, які зараз прибувають до Польщі, - PESEL. Це - абревіатура, яка позначає у Польщі номер соціального страхування. Уряд у Варшаві обіцяв надати українцям, які рятуються від війни, дозвіл на перебування у Польщі терміном на 180 днів, а також дозвіл на роботу та доступ до послуг системи соціального страхування та охорони здоров'я. Право на все це дає PESEL.

Найбільший пункт реєстрації, де можна подати заявку на отримання цього номера, з 19 березня розташований на Національному стадіоні у Варшаві. Вже з вечора 18 березня там утворилися довгі черги. Біля входів на стадіон роздавали термоси з гарячим чаєм. "Я чекатиму тут стільки, скільки потрібно. Мені потрібний дозвіл на роботу, мені потрібно знайти роботу, і якнайшвидше", - розповідає DW 24-річна Вікторія.

Наступного ранку, близько дев'ятої години, IT-спеціалістка з Києва потрапила до пункту реєстрації. Всю ніч вона стояла в черзі разом зі своїми друзями, в перервах спала в машині на величезній парковці перед стадіоном. Вікторія має отримати свій номер PESEL протягом кількох днів. У тих, хто прийшов на стадіон пізніше сьомої години ранку, вже не було шансів зареєструватися того ж дня. Волонтери підготували фіолетові браслети та роздавали їх тим, хто зайняв собі чергу наступного дня.

Виклик для польської влади

Зараз у Польщі перебуває понад два мільйони українських біженців. 16 та 17 березня, у перші дні кампанії з їхнього обліку, було зареєстровано 123 000 біженців. Додаткові пункти реєстрації - наприклад, на Національному стадіоні - та реєстраційні автобуси, які їздитимуть до притулків для біженців, мають прискорити процес.

Муніципальні установи, які зазвичай видають номери соціального страхування, зараз перевантажені. У Перемишлі, розташованому неподалік українського кордону, міська адміністрація працює на межі можливостей. Через те, що працюють всього сім співробітників, а у наявності є лише чотири дактилоскопічні машини, час очікування затягується.

Оксана Колесник була в Україні банківським службовцем. "Я не знаю польську і думаю, що не зможу працювати в банку. Але я маю швидко знайти якусь роботу, щоб забезпечити грошима на життя себе та свого сина", - каже вона. При евакуації жінка взяла з собою паспорт, це полегшує формальність. Для тих, хто втік від війни без документів, які засвідчують особу, процедури займають більше часу. Таких біженців теж приймають у Польщі, хоча стовідсотково встановити їхні дані неможливо.

Життя в чужій країні

Спеціальний закон, нещодавно прийнятий польським парламентом, забезпечує біженцям доступ до ринку праці, медичного обслуговування та соціальної допомоги, яка включає щомісячну допомогу на дитину у розмірі 110 євро. До того ж, біженці отримують по 70 євро в якості так званих "вітальних грошей", після чого вони мають самостійно забезпечувати свої витрати на життя. Цей же закон гарантує польським громадянам, які приймають українців, компенсацію витрат у розмірі дев'яти євро на день.

Олександра Стефанів зі Львова сидить у залі очікування, її польський родич Леон Бортник допомагає їй заповнити заяву. Підприємець з Перемишля, який займається логістикою, розмістив своїх українських родичів у нещодавно успадкованій квартирі, яка до цього пустувала. "Несподівано мені зателефонувала сестра моєї матері з України. Вона запитала, чи можу я прийняти її та її найближчих родичів. На це питання можна було дати лише одну правильну відповідь", - ділиться Бортник в інтерв'ю DW.

Чоловік має багато знайомих у регіоні і хоче допомогти Олександрі знайти роботу. Для 46-річної жінки власне майбутнє - під великим знаком питання. "Я збентежена, я гадки не маю, що робити в Польщі. Чи варто мені шукати роботу? Сподіваюся, що війна скоро закінчиться і я зможу повернутися додому", - зізнається вона. Чоловік Олександри залишився у Львові, а сама вона ніколи не планувала емігрувати з України.

Читайте також:Німецькі школи приймають дітей-біженців з України: 

Новий феномен: величезна хвиля мігрантів

З початку війни Україну залишили 3,3 мільйона людей, багато хто з них приїхав до Польщі. Ще до цього в державі з 38-мільйонним населенням налічувався понад мільйон українських мігрантів -  тих, хто виїхав з країни після анексії Криму Росією.

Порівняно з іншими членами ЄС Польща вважається країною, яка "відгороджується" від мігрантів. Останніми десятиліттями вихідці з інших країн становили тут незначну частину суспільства. При цьому іншої такої ж великої групи мігрантів, як українці, які приїхали до Польщі після анексії Росією Криму у 2014 році, тут немає. Тож нинішня хвиля біженців - це абсолютно нове для Польщі явище.

У 2021 році під час опитування, проведеного Центром з дослідження упереджень при Варшавському університеті, 90 відсотків респондентів заявили, що сприймають українців як колег та сусідів. Протягом більш ніж трьох тижнів українців, які рятувалися в Польщі від війни, зустрічали в країні тепло.

Однак сьогодні питання про те, як вже перевантажена польська система соціального забезпечення та охорони здоров'я зможе обслужити ще мільйони людей, порушується у ЗМІ дедалі частіше. Водночас у деяких батьківських комітетах зростає невдоволення перспективою переповнених шкільних класів.

Читайте також:Сумки, собаки, сльози: як вокзал Берліна перейшов на українську мову 

Польське суспільство має проявити себе

Заступниця директора Німецького інституту Польщі в Дармштадті доктор Агнешка Лада-Конефаль (Agnieszka Lada-Konefal) вважає ситуацію "величезним викликом для влади і суспільства, який, безумовно, змінить країну". "Полякам доведеться навчитися жити разом з людьми, які дещо відрізняються від них, - наголошує вона в бесіді з DW. - За останні роки вони вже мали подібний досвід, у тому числі щодо українців, і цей досвід був позитивним".

За словами експертки, все сказане стосується і польських школярів, у класах яких опиняться діти з іншою мовою та іншою культурою - діти, які пережили війну. Лада-Конефаль не виключає, що у певній частині польського суспільства проблеми, пов'язані з напливом біженців з України, сприйматимуть як непосильні.

"Важко сказати, чи зможе польське суспільство прийняти це і навчитися з цим жити, якщо витрати будуть високими, а криза та війна триватимуть довго", - констатує вона і попереджає, що хвиля міграції з України може бути використана популістами для "поширення ненависті та неприязні" ".