Улюблені страви німців - тепер без гарніру?

Лише уявіть собі тарілку зі шніцелем, смаженою картоплею і спаржею. Або з каселером (засолена і злегка копчена свинина), відвареною картоплею і хрустким листям кучерявої капусти. Справжньою типовою німецькою гарячою вечерею тривалий час вважалася страва з трьох компонентів: м'ясо або риба, овочевий гарнір і багата на вуглеводи добавка. Але чи не застарів такий поділ? 

Німці стали рідше ходити до ресторанів

Культура харчування і звички німців змінюються, причому одразу в кількох аспектах. По-перше, з опублікованих на початку березня результатів опитування Civey випливає, що майже половина дорослих жителів Німеччини (48,1 відсотка) стали рідше відвідувати ресторани на тлі збільшення ПДВ у сфері громадського харчування до 19 відсотків. Це задоволення стає дедалі дорожчим, проте 40,6 відсотка опитаних все ж не змінили своїх звичок.

А по-друге, якщо відкрити меню будь-якого з модних німецьких ресторанів, то дедалі частіше можна побачити, що гарнір - наприклад, до яловичого філе - пропонується за додаткову плату, як у дорогих ресторанах Америки. До категорії "додаткових компонентів" нерідко потрапляють багаті на вуглеводи творіння кухарів: картопля фрі, картопляне пюре з трюфелями або овочі, наприклад, запечена на грилі зелена спаржа. Іншими словами, гарнір, який раніше вважався неодмінним компонентом страви, перетворився лише на можливий, а не обов'язковий елемент.

Звичайно, мільйони людей, як і раніше, їдять такі страви, як м'ясний рулет із червоною капустою і кнедлі. У багатьох ресторанах досі подають рульки і віденський шніцель із традиційними добавками. Але молодь часто має інші вподобання. Нині в повсякденному харчуванні популярні страви "все в одному", які подаються в глибокому посуді, а не в плоскому.

Класичні страви з кількох компонентів відходять у забуття?

Страву з трьох компонентів, тривалий час поширену в Німеччині, тепер сприймають як старомодну і навіть як ознаку настирливої опіки, каже культуролог Ґюнтер Гіршфельдер (Gunther Hirschfelder) з Регенсбурзького університету в розмові з агентством dpa. Такі страви втрачають популярність, як і універмаги а-ля Karstadt, які є одним із символів німецьких міст і які зараз мають економічні проблеми, пояснює він. Сьогодні людям хочеться мати набагато більший вибір.

"Молодому поколінню часто здається дивним, що всі, хто сидить за столом, повинні їсти одне й те саме. Їжа стала засобом вираження особистості. У нас псевдоіндивідуалізований стиль харчування", - зазначає Гіршфельдер. "У більшості випадків це імітація вибору. Зрештою, не має значення, замовляю я рис чи макарони", - визнає експерт і автор книжки про європейську культуру харчування.

А ось у 1980-ті роки суперечки про вибір гарніру визнали б снобістськими, вказує Гіршфельдер. Тоді в ресторанах відвідувачі, як правило, не обговорювали, яку страву вони вважатимуть за краще не замовляти, яку, навпаки, хочуть додати, а яку терпіти не можуть. Крім того, суспільство в ту пору навчало дітей і молодь з'їдати те, що лежить на столі. Відвідування ресторану саме по собі було подією, що запам'ятовується, у житті будь-якої людини, і діти їли шніцель із картоплею фрі без жодних примх.

Змінювати світ? Ні - змінити власний раціон

Як же пояснити колишню культуру харчування в Німеччині? Після Другої світової війни виникло "врівноважене суспільство середнього класу", як охарактеризував його соціолог Гельмут Шельскі (Helmut Schelsky). "У соціальному плані люди сиділи в одному човні або - символічно - за одним столом, дотримувалися дієти, яка не виходила за межі їхніх економічних можливостей, і вважали за краще не привертати уваги своїм екстравагантним смаком", - пояснює Гіршфельдер.

Споживчі товари, подорожі та житло відігравали для німців важливішу роль, ніж споживання їжі. Ситуація змінилася лише після возз'єднання Німеччини, каже культуролог. Лише за останні 30 років у заможному суспільстві, що пережило "холодну війну", виникли нові світогляди, які часто слідують принципу "ти - те, що ти їси". "У глобалізованому світі харчування означає спрощення, тому багато хто ставиться до нього так серйозно", - пояснює експерт.

Переоцінка їжі триває і в наші дні, каже культуролог. Для людини, як і раніше, важливо, чим харчуватися, а від чого відмовитися, з цим пов'язаний і веганський спосіб життя, і низьковуглеводна дієта, і інтерес до екзотичних страв, додає він. Тільки тепер суспільство слідує гаслу: якщо я не в силах змінити світ, то, принаймні, можу змінити те, що лежить у мене на тарілці, вважає Гіршфельдер.