Підготовка "людей майбутнього" чи гроші на вітер?

Гучних слів не бракувало. "Наша мета - це найкращі умови, найкращі викладачі, найкращі учні з усієї України", - заявив Володимир Зеленський під час підписання указу про створення "Президентського університету". За його словами, новий вищий навчальний заклад готуватиме "людей майбутнього", які потім працюватимуть "на захист кожного українця".

Після закінчення вишу треба працювати в Україні?

Що ж собою представлятиме нова альма-матер, на яку такі сподівання покладає глава української держави? У "Президентському університеті" обіцяють готувати ІТ-спеціалістів, фахівців з кібербезпеки і штучного інтелекту, нано-, енерго- та аерокосмічних технологій. Також обіцяють створити окремий кластер, присвячений вивченню біотехнологій, зокрема протидії біологічним загрозам.

У новостворений заклад збираються запросити найкращих українських та іноземних викладачів. Сам навчальний процес має складатися на 30% із теорії та на 70% із практики. При цьому в Офісі президента кажуть, що випускникам гарантують працевлаштування у провідних державних компаніях, дослідницьких та наукових установах, а також в органах центральної влади.

Потрапити до вишу зможуть лише найкращі випускники - враховуватимуться результати ЗНО і проводитимуться співбесіди. Перший набір складе 120 осіб, а через п’ять років кількість має зрости до 600. Здобути освіту в "Президентському університеті" можна буде безкоштовно, а після випуску підготовлені фахівці, як зазначається на сайті Офісу президента, працюватимуть в Україні. Щоправда, не зрозуміло, чи йдеться про відповідне зобов'язання для студентів.

Читайте також:Михайло Винницький: Вдячний пану Киві, який показав гнилість старої системи 

Для реалізації ідеї потрібно сім мільярдів гривень

Університет розташовуватиметься у Києві на території ВДНГ. Там планують розмістити 11 кампусів, апарт-готелі для викладачів та студентів, центральний адміністративний корпус, лікарню, дипломатичну службу та офіси іноземних компаній. За словами міністра освіти України Сергія Шкарлета, освітній процес у новоствореному університеті має стартувати вже 1 жовтня 2023 року.

Гроші на створення нового вишу - а це понад сім мільярдів гривень за три роки - в уряді планують узяти частково в державному бюджеті, а частково - з пожертв приватного бізнесу. Заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначив, що у парламенті вже готується відповідний законопроєкт.

Усі гроші на "Президентський університет", а як бути іншим?

В експертному середовищі ініціативу зі створення "Президентського універсистету" зустріли не без критики. Принаймні експерти, яких опитала DW, скептично поставились до такої ідеї. Створення університету - дуже шляхетна і потрібна справа, але на це, як правило, йдуть десятиліття, зауважила DW колишня державна експертка директорату вищої освіти МОН Олена Панич. "При цьому якість кожного такого вишу великою мірою залежить від загального стану системи освіти. Нині освітнє середовище в Україні виглядає доволі депресивним і стагнуючим. Тому новий університет, створений у такому середовищі, навряд чи матиме шанс стати чимось особливим і високоякісним", - впевнена вона.

В Україні нараховується 1251 заклад вищої освіти різних статусів - академії, університети, інститути, коледжі, але українська економіка поки що не може забезпечити їм достатнє фінансування, зазначив DW голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) Сергій Квіт. "Якщо підсумувати гроші, які витрачають на науку та університети в Україні, то це дорівнюватиме витратам одного європейського університету середнього розміру. Це означає, що ми практично не розвиваємо науку, а лише підтримуємо інфраструктуру", - впевнений він.

Директор аналітичного центру Cedos Іван Вербицький вважає, що дешевше і ефективніше розвивати ті заклади, які вже існують, а не вкладати гроші в нові. "З іншого боку, є ризик, що гроші на розвиток вищої освіти в країні пустимо на один університет і зберемо туди найкращих викладачів, у той час як решта мережі вищої освіти вестиме жалюгідне буття без підтримки", - каже він.

Без незалежного обґрунтування, але з корупційними ризиками

Вербицький вказує також на брак незалежного обґрунтування планів створення такого університету. "Якщо подивитися на десятирічну стратегію розвитку вищої освіти, яка розроблена міністерством освіти менш ніж рік тому, то в ній нема жодних згадок про створення нового університету. Також створення нового вишу суперечить оптимізації мережі вищих навчальних закладів, яка проводилася протягом останніх років", - каже він.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що головна мотивація створення університету - це зробити щось велике і знакове, аби збільшити політичний капітал президента. "Але коли назвати щось президентським, воно не стане автоматично якісним. Є приклад Національної академії державного управління при президентові України, яку створили в 1990-х роках. І що з цим закладом зараз? Незважаючи на всі спроби його реформувати, він так і застряг у 1990-х", - зазначив він у розмові з DW.

Крім того, будувати з нуля набагато складніше, ніж підтримувати існуюче, додає Вербицький з Cedos. "Тим більше, що нове будівництво несе корупційні ризики, оскільки в цій сфері існує багато схем, зокрема, можна знайти "дружніх підрядників". Ще один ризик - ймовірність, що цей проєкт не буде реалізований до кінця. Адже новий університет пов'язаний з іменем Зеленського, і при зміні влади можуть відмовитися від нього, відповідно всі витрачені гроші підуть на вітер", - підсумував він.

Зобов'язання для випускників як в СРСР?

Критика пролунала й стосовно можливого зобов'язання випускників працювати в Україні. Як нагадав Вербицький, подібна практика існувала, зокрема, в СРСР і така ідея виглядає не зовсім демократично.

На безпідставності такої вимоги з юридичної точки зору вказує аналітикиня "Інституту законодавчих ідей" Анастасія Кривонос. Вона зазначила, що обов‘язок для студентів працювати на певній роботі після закінчення університету суперечить як законам України, так і міжнародним конвенціям. "У першу чергу, стаття 43 Конституції України забороняє використання примусової праці. Також Україною ратифіковано конвенцію, яка забороняє будь-який примус зі сторони держави до громадян працювати там, де вони не хочуть під загрозою якогось покарання", - говорить вона у розмові з DW. Тому якщо така вимога й буде, то в суді можна відстояти свої права, резюмувала Кривонос.

DW звернулася до Офісу президента за роз'ясненням, чи справді йдеться про зобов'язання для студентів працювати в Україні, як довго потрібно буде працювати в Україні та чи є цьому альтернатива, однак на момент публікації статті відповіді не отримала.