В Україні у 2024-му протези та ортези отримали 10 тис. людей

З початку 2024 року в Україні за державної підтримки протезно-ортопедичні вироби отримали близько 10 тисяч людей, 25 відсотків з яких - військові. Про це заявила радниця міністерки соціальної політики Олена Кульчицька на брифінгу в "Медіацентрі-Україна" у Києві у вівторок, 29 жовтня.

Вартість протезів

За її словами, загалом вони отримали майже 16 тисяч протезних виробів. Процедура починається зі встановлення первинного протезу, який є простішим, дешевшим, проте абсолютно функціональним. За рік після цього людина може отримати покращений протез, який є значно дорожчим. До прикладу, вартість протезу руки становить 2,8 мільйона гривень, а стегна - два мільйони гривень.

Читайте також: Де і як протезують поранених військових ЗСУ

"Є ультрадорогі протези, які, без сумніву, покращені, мають додаткові функції, але вони за своїми функціями нічим не відрізняються від базових. У цьому контексті присутні маркетингові ходи, - каже Кульчицька. - Можна хотіти та очікувати, що ми забезпечимо найдорожчим протезом, але треба розуміти, що він не завжди повертає максимальну функціональність".

Як каже радниця міністра, важливо, аби державна програма передбачала спільну роботу мультидисциплінарної команди з протезистом. Вона наголосила, що не завжди відразу потрібно ставити протез покращеної функціональності.

"Вид протеза - не предмет вибору пораненого"

"Ми стикаємося з дуже важкими пораненнями. І не завжди людина готова через три місяці після операції отримати такий протез, бо не витримає всі ці навантаження, щоб опанувати його", - пояснила Кульчицька. Проте вона запевнила, що військові мають можливість отримати різні види протезів - і механічний, і біонічний, і для купання.

"Це не предмет вибору людини, це - предмет кваліфікації фахівців, які мають підказати та призначити те, що найбільше людині потрібно", - каже Кульчицька. Вона додала, що наразі фахівець з протезування визначає, який протез потрібен, і сам його виготовляє, і тут "немає точки експертизи, яка була б незалежною".

"Тобто він може певним чином нав’язати комплектуючі чи протези, не завжди врахувавши функціонування людини. На жаль, є ті, які хочуть більше заробити", - зазначила радниця.

Перспективи змін законодавства щодо протезування

Вона висловила сподівання, що з 1 січня 2025 року запрацюють зміни до закону "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я", які передбачають, що фактичною "точкою експертизи" призначення протезів буде мультидисциплінарна реабілітаційна команда.

Потребу у простіших допоміжних засобів (милиць, палиць) визначатиме окремий фахівець, якому міністерство охорони здоров'я надасть такі повноваження. На її думку, важливо, щоб ці призначення відбувалися в електронній системі здоров'я, що дозволить забезпечити ефективний облік і спрогнозувати попит на майбутнє. Наразі ж, як вказала Кульчицька, призначення "розпорошені", адже їх роблять і військово-лікарські комісії, і мультидисциплінарні команди, і медико-соціальні експертні комісії.

Крім того, у найближчих планах мінсоцполітики - зробити так, щоб процес забезпечення допоміжними засобами не залежав від того, чи встановлена інвалідність. Крім того, це має запрацювати для всіх громадян, а не лише для військових та постраждалих внаслідок війни.