Верховна Рада призначила Дмитра Лубінця новим омбудсменом

Верховна Рада України призначила нового уповноваженого з прав людини. Ним став народний депутат з групи "За майбутнє" Дмитро Лубінець. Відповідне рішення підтримали 250 народних депутатів на пленарному засіданні в п'ятницю, 1 липня.

"Після годинного обговорення, Дмитро Лубінець підтриманий на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", - написав нардеп із фракції "Голос" Ярослав Железняк у Telegram.

Пропозицію про призначення омбудсменом Лубінця 21 червня вніс до парламенту спікер Ради Руслан Стефанчук. "Вірю, що його досвід на посаді голови комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, а також його професійні та людські якості створять усі необхідні передумови для виконання в повному обсязі повноважень, покладених на уповноваженого", - мотивував Стефанчук.

Лубінець народився 1981 року у Волновасі на Донеччині. У 2010 році став депутатом міської ради Волновахи від "Фронту Змін". У 2014 році був обраний депутатом Верховної Ради VIII скликання від "Блоку Петра Порошенка", очолював вищезгаданий парламентський комітет. В той же період став першим заступником голови правління громадської організації "Народно-патріотичний союз Донбасу".

У 2019 році Лубінець був обраний до Верховної Ради IX скликання як безпартійний самовисуванець у Донецькій області, став членом депутатської групи "За майбутнє" та секретарем парламентського комітету з питань регламенту та організації роботи Ради. 

Скандальне звільнення Денісової

Попередницю Лубінця - Людмилу Денісову - парламент звільнив з посади 31 травня. Звільнення омбудсменки, яка за українським законодавством наділена широкими повноваженнями і щодо захисту прав громадян, і щодо обміну полонених, стало несподіванкою. Строк її каденції спливав лише наступного року, а дострокова відставка не передбачена Конституцією України та профільним законодавством мирного часу. Однак парламентарі вперше запустили спеціальну процедуру, за якою на період воєнного стану отримали право скасовувати власні призначення.

Причиною такого кроку заступник голови регламентного комітету Павло Фролов пояснив тим, що Денісова майже не виконувала своїх повноважень щодо організації гуманітарних коридорів, захисту та обміну полонених, протидії депортації людей і дітей з окупованих територій, іншої правозахисної діяльності. Він також закидає Денісовій "незрозумілу концентрацію медійної роботи" на деталях зґвалтувань мирних мешканців, зокрема дітей, російськими військовими.

Згодом впливове видання "Українська правда" опублікувало статтю, яка стверджує, що Денісова нібито вигадувала моторошні історії про зґвалтування дітей, які вчиняли російські військові на тимчасово окупованих територіях України. Сама Денісова відкидає звинувачення і назвала статтю "УП" фейком.

Читайте також: Кейс Денісової: новий виток спіралі звинувачень у бік української ексомбудсменки