Виборча кампанія в Польщі: прощавай, право на притулок?

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск здивував своєю заявою як право-консервативних суперників, так і табір своїх ліберальних прихильників. Чітко до річниці перемоги на виборах лівоцентристської коаліції він оголосив про розроблення нової стратегії щодо міграційної політики. Свою промову, на яку звернули увагу також за межами Польщі, політик виголосив у суботу, 12 жовтня, під час конгресу партійного блоку "Громадянська коаліція", до якого входить його партія "Громадянська платформа".

Держава повинна повернути собі стовідсотковий контроль над тим, хто перетинає кордон із Польщею, заявив Туск, виступаючи перед делегатами конгресу, і пообіцяв звести нелегальну міграцію до мінімуму. За його словами, передусім ідеться про тих, хто нелегально прибуває з Білорусі. Деталей нової стратегії польський прем'єр поки що не навів, але повідомив, що одним з її елементів стане тимчасове призупинення права на отримання політичного притулку в Польщі. Як прецедент він навів Фінляндію. 

У липні цього року парламент у Гельсінкі ухвалив закон, який забороняє мігрантам з третіх країн в'їжджати на територію Фінляндії через Росію. Дія закону поки що обмежена одним роком. На конгресі Туск пояснив, що хоче просувати фінську законодавчу ініціативу в Європі. Він звернув увагу на те, що білоруський та російський правителі Олександр Лукашенко та Володимир Путін, а також контрабандисти і торговці людьми зловживають європейським правом на політичний притулок. Туск розкритикував міграційний пакт ЄС, який має набути чинності в 2026 році, й пригрозив не поважати і не реалізовувати будь-які європейські ідеї, які ставлять під загрозу безпеку Польщі.

Критика на адресу такої ініціативи Туска відразу пролунала з боку правозахисників. До критиків належить і Ганна Махінська, польська юристка й правозахисниця, яка свого часу очолювала офіс Ради Європи у Варшаві. До 2022 року Махінська була заступницею уповноваженого з прав людини у польському Сеймі. За її словами, пропозиція Туска суперечить законодавству ЄС та ігнорує міжнародні зобов'язання. Як повідомило польське інтернет-видання Onet, ідею прем'єра не підтримують й менші партнери по правлячій коаліції, а саме - "Ліві" та "Польща 2050". 

Хто прийде на зміну президенту Дуді?

Запроваджуючи жорстку міграційну політику, Туск має намір передусім послабити своїх політичних конкурентів - консервативну партію "Право і справедливість" (ПіС) колишнього прем'єр-міністра Польщі Ярослава Качинського. Річ у тім, що впродовж наступних кількох місяців партія Качинського планує зібрати півмільйона підписів, аби таким чином домогтися проведення референдуму щодо міграційного пакету ЄС. Цей референдум, якщо його буде проведено, стане важливим елементом виборчої кампанії націонал-консерваторів напередодні президентських виборів наступного літа. Термін повноважень Анджея Дуди закінчується в серпні 2025 року.

Тепер Туск застосовує проти Качинського його ж зброю і атакує консерваторів, звертаючись до тієї ж теми, за допомогою якої їм свого часу вдалося підвищити свій рейтинг. Туск закидає ПіС, що за час їхнього правління Польщу "накрила" хвиля нелегальної міграції, і представляє себе як політика, який тепер зведе нелегальну міграцію "до мінімуму". 

Польський прем'єр вказав на непослідовність імміграційної політики ПіС: з одного боку агітувати проти біженців, аби в такий спосіб сподобатися виборцям, але паралельно видавати надмірно велику кількість робочих віз людям з інших континентів, частину цих віз, мовляв, можна було отримати за хабарі. У період з 2018 по 2023 рік польські консульства видали 3,8 мільйона робочих віз, що є європейським рекордом. 

Втілення реформ - поки що невиконана обіцянка

"Туск знає, що результат президентських виборів 2025 року залежить не від ліберальних та лівих виборців, а від емоцій мільйонів поляків, - прокоментував Міхал Шульджинський, головний редактор газети Rzeczpospolita. - Ці емоції відрізняються від емоцій ліберальних інтелектуалів, які складають основу партії Туска".

Туск готовий заплющити очі на багато речей заради того, аби до президентського палацу врешті-решт увійшов представник його політичного табору. Адже потім саме від нового державного лідера залежатиме успіх чи занепад уряду Туска.

Користуючись своїм правом вето Дуда, тісний союзник "ПіС", нині блокує реформи нового уряду. Повернення до принципів правової держави, притягнення до відповідальності корумпованих представників попередньої влади, оновлення дипломатичної служби - все це пробуксовує або просувається дуже повільно. Навіть найщиріші прихильники Туска втрачають терпіння. Настрої у суспільстві можуть швидко змінитися. 

Ярослав Качинський згуртовує "патріотів"

Яке значення мають майбутні президентські вибори, добре розуміє і політичний опонент Туска - Ярослав Качинський. Саме тому він прагне тісніше згуртувати лави націонал-консервативних "патріотів".

У суботу, 12 жовтня, "Право і справедливість" попри опір у власних лавах об'єдналася зі своїм колишнім партнером по коаліції, ультраправою партією "Суверенна Польща" (колишня "Солідарна Польща"). Невелике угруповання під керівництвом колишнього міністра юстиції Збігнєва Зьобра вважається євроскептичним і радикальним.

"Це злиття є для суспільства сигналом єдності патріотичного табору", - пояснив такий крок Качинський. "Нам доведеться напружитись і заради перемоги докласти таких самих зусиль, як і в 2015 році", - продовжив Качинський, налаштовуючи свою партію на жорстку виборчу кампанію.

Качинський зберігає вірність антинімецьким гаслам

У своїй промові на з'їзді ПіС у суботу Качинський піддав уряд тотальній критиці. "Наша демократія, всі правила правової держави, сфера прав, не тільки громадянських прав, але й прав людини зазнали нападу", - вигукнув він з трибуни.

Як і під час виборчої кампанії 2023 року, лідер націонал-консерваторів звинуватив свого опонента Туска у його нібито "темних" зв'язках з Німеччиною. За словами Качинського, прем'єр-міністр, який виграв вибори буцімто лише завдяки німецькій підтримці, відмовився від репарацій з боку Німеччини за Другу світову війну, на яких наполягає ПіС тепер начебто реалізує німецький порядок денний.

Перегони за місце господаря в президентському палаці, схоже, зберігатимуть інтригу до останньої хвилини. Згідно з актуальними опитуванням, два головні конкуренти - "Право і справедливість" і "Громадянська коаліція" - мають практично однакову підтримку.

На багатолюдному мітингу у Варшаві, який відбувся за два тижні до парламентських виборів у жовтні 2023 року, Туск урочисто заявив: "Обіцяю, що ми переможемо, що ми зведемо рахунки (з попереднім урядом), що ми виправимо кривду і що ми примиримося". Лише перша обіцянка виконана, констатує оглядачка Катажина Садло з видання Rzeczpospolita.