Як німці зробили комп'ютерну гру на допомогу ЗСУ

Кадри з безпілотників - найвидніша частина війни Росії в Україні. Щодня з'являються відео реальних обстрілів та смертей, знятих з висоти пташиного польоту. Вони схожі на комп'ютерну гру, але буває й навпаки. Фірма з Німеччини розробила комп'ютерну гру про війну в Україні - симулятор дрона, безпілотника під назвою Death from Above (у перекладі з англійської - "смерть із висоти"). На платформі Steam у четвер, 25 травня, стартувала версія гри у форматі early access ("ранній доступ"), тобто ще на стадії розробки.

Сюжет - гравець у ролі бійця Збройних сил України (ЗСУ) керує дроном, знищує російську техніку, бійців та відновлює зв'язок. Частину доходів розробники обіцяють передати на проєкти на підтримку ЗСУ.

Ігор про війни, вигадані та минулі, чимало, але симулятор про війну в Україні, що триває, - рідкість. Ще до появи Death from Above викликала суперечки: наскільки це етично? DW поговорила з розробниками та експертами.

Пропагандистська гра на підтримку України

"Я не соромлюся говорити, що це пропагандистська гра, - каже Гендрік Лессер (Hendrik Lesser). - Ми свідомо створюємо просту гру, в яку може грати будь-хто, в якій у нас чітка позиція і в якій ми певною мірою підходимо до теми з гумором".

Лессер - очільник фірми-дистриб'ютора гри Lesser Evil (назва обігрує його прізвище і буквально перекладається з англійської "менше зло" - Ред.). Це новий бренд. Лессер - власник та голова мюнхенської компанії Remote Control Productions, яка об'єднує півтора десятки невеликих фірм у сфері комп'ютерних ігор у шести країнах і не належить до великих корпорацій. Він геймер зі стажем, цікавиться політикою, історією, філософією - та війною в Україні.

Читайте також: У грі Counter-Strike з'явилися репортажі про війну РФ проти України

Ідея Death from Above виникла влітку 2022 року, каже Лессер. Спочатку одна з його команд - фінського розробника - мала пропозицію створити симулятор дрона. Лессер придумав прив'язати його до війни в Україні. "Це фіни, вони мають інше сприйняття загрози, - пояснює він, натякаючи на сусідство Фінляндії з РФ і вступ до НАТО. - Вони одразу погодилися".

Гумор у традиції NAFO

Перша версія гри двомовна – англійська та українська. Протягом 90 хвилин гравець у ролі українського військового скидає з дрону бомби на позначені літерами V та Z російські танки та іншу техніку, а також тих, кого в описі названо "російськими окупаційними військами". Це не навчальна гра, керувати справжнім дроном на ній не навчишся. Події розгортаються у вигаданій місцевості, відомих назв немає. Гра сповнена українських символів - є поле соняшників, дрон залишає за собою слід у кольорах національного прапора.

Є і багато того, що Лессер називає "гумором", наприклад, мем "Свята Джавеліна" або листівка про розшук Міжнародним кримінальним судом у Гаазі президента РФ Володимира Путіна. Одна з місій - збирання пральних машин - аналогія з реальними подіями початку вторгнення. Тоді були повідомлення про те, як російські військові вивозили з України награбоване. Розробник бачить гру в традиції NAFO – проукраїнської інтернет-спільноти, яка протидіє російській пропаганді з гумором та відома своїми мемами.

Гроші на підтримку ЗСУ

Українці допомагали розробляти дизайн та музику. Найвідоміший серед виконавців, чия музика звучить у грі, - гурт "Антитіла". Їхні пісні про війну, наприклад "Фортеця Бахмут", дуже популярні в Україні. У травні 2022 року вони виступили в Києві в метро з ірландським рок-гуртом U2.

Читайте також: Як київська студія створила комп'ютерну гру в умовах війни

Для комп'ютерної гри "Антитіла" записали композицію "Мій сокіл", таку назву має українська версія Death from Above. Вокаліст Тарас Тополя розповів DW, що рішення про співпрацю ухвалили швидко, головним "було те, що гроші від гри підуть на підтримку ЗСУ".

Розробник обіцяє направити спочатку 30, а після окупності 70 відсотків доходів двом українським організаціям, які, як сказано в описі на платформі Steam, "підтримують ненаступальну допомогу" ЗСУ - фонду "Повернись живим" та проєкту "Армія дронів". Лессер каже, що в Україні його запевнили: гроші можуть бути витрачені на розвідувальні, але не на наступальні дрони. "Нам це пообіцяли, але гарантувати це я не можу", - визнає розробник.

Етичні сумніви на Заході

Ще до виходу гри у західних ЗМІ розпочалася дискусія про етичний бік. Хтось критикував "несмак", хтось хвалив "сатиру" і порівнював підхід з фільмом Чарлі Чапліна та пародією на Гітлера, але сучасними засобами. Про "можливий несмак у зображенні реальної війни в банальній грі" каже у бесіді з DW і Беньямін Штробель (Benjamin Strobel), психолог з Кіля та експерт у проєкті про комп'ютерні ігри. Крім того, він вважає, що Death from Above можна дорікнути змішанням "політичного активізму" та "економічних інтересів".

Штробель ставить у заслугу розробникам те, що вони відкрито говорять про свою проукраїнську пропаганду і називає це частиною "інформаційної війни". "Ми як суспільство маємо відповісти на запитання, чи хочемо ми бути частиною цієї інформаційної війни?" - ставить запитується психолог.

"Очевидно, що на війні військові вбивають військових. Це реальність, з якою ми стикаємося щодня", - каже Діана Дуцик, директорка Українського інституту медіа та комунікацій та членкиня Комісії з журналістської етики. На момент розмови з DW вона була знайома з грою Death from Above з анонсів та публікацій у пресі. Думки в Україні можуть бути різними, вважає Дуцик. Як написав під статтею про гру у Facebook один український користувач, "для когось ця гра може бути хайпом на війні, а для когось - можливістю хоча б віртуально помститися, випустити пару".

Бажання "завдати віртуального удару у відповідь" по РФ

Дуцик зазначає, що була б проти, "якби гра провокувала насильство проти цивільних на етнічному ґрунті" і наводить як приклад російське телебачення, де закликають "вбивати українців". "Якщо гра відображає ситуацію на полі бою, де військові проти військових, то це має право на існування", - вважає експерт.

Гендрік Лессер каже, що у його компанії чіткий меседж - "за демократію, проти авторитаризму, проти расизму". "Я б не хотів, щоб у грі десь було сказано, що всі росіяни такі-то, я вважаю це расизмом", - зазначає розробник. За його словами, у грі були зроблені відмінності між фігурами російських солдатів, офіцерів, бійців ПВК "Вагнер" та мобілізованих, у них "трохи відрізняються моральні системи".

Тарас Тополя з гурту "Антитіла" вважає, що дискусія про етику - для західних експертів. Сам він та його колеги воювали у перші місяці війни у ​​територіальній обороні. "У нас у батальйоні понад 45 дітей залишилося без батьків. Це наші побратими, яких убили у цій війні", - каже він. Тополя впевнений, що гра "надихне людей донатити на дрони", а, можливо, когось "вступити до лав ЗСУ та освоїти аеророзвідку".

Після виходу першої версії Лессер має намір розвивати гру, наприклад, щоб можна було грати удвох. Своїм головним мотивом він називає бажання "завдати удару у відповідь", але не на реальному полі бою, а на віртуальному.