Військова допомога Україні: чи може ЄС "більше і швидше"?

Чи зможе Євросоюз надати мільйон снарядів Україні? На засіданні міністрів оборони країн ЄС у Брюсселі прогнози кардинально розійшлися. На одному полюсі опинився глава міноборони ФРН Борис Пісторіус (Boris Pistorius), який не просто з упевненістю заявив, що це зробити не вдасться, а й у принципі вважає, що сама постановка питання була неправильною. "Правильне запитання: а чи була колись реалістичною поставлена мета в один мільйон? Гроші є, але потрібно ще й виробництво", - вказав він і закликав оборонну промисловість його наростити.

Протилежної думки дотримується єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон. Він переконаний, що мета досяжна і буде реалізована до березня 2024 року. Представник Єврокомісії, який відвідав близько двох десятків оборонних підприємств на території ЄС, аргументував свій прогноз тим, що виробничі потужності вже збільшено на 20-30 відсотків. "Ця ціль буде досягнута, - наполягає єврокомісар. - Тепер справа за державами-членами, які мають завершити укладання контрактів". 

Ще 180 тисяч снарядів замовлено

За останніми даними, країни вже розмістили спільних замовлень на 180 тисяч снарядів із постачанням у 2023 і 2024 роках. Це число навів верховний представник із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель після засідання міністрів, наголосивши, що воно зростатиме. До цього за рахунок власних запасів і зміни маршрутів поставок на користь України країни надали понад 300 000 снарядів для ЗСУ. Європейська промисловість експортує в треті країни близько 40 відсотків вироблених боєприпасів, тому Брюссель зараз просить їх змінити пріоритет і перенаправити продукцію Києву.

"Ціль в один мільйон одиниць боєприпасів залишається політичною метою, яку ми зафіксували разом із країнами-членами. Вона амбітна, але вона залишається нашою метою, і ми продовжуємо домагатися її, роблячи щодня все можливе для того, щоб швидше постачати більше боєприпасів", - заявив Боррель.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур вважає свою країну зразковою в цій сфері. Так, Таллінн збирається в найближчі чотири роки інвестувати в боєприпаси 30 відсотків свого оборонного бюджету. Кілька днів тому Естонія почала прискорену закупівлю снарядів 155-го калібру більш ніж на чверть мільйона євро. "Це наш посил промисловості, - сказав Певкур. - Ці гроші підуть європейським компаніям, щоб вони виробляли більше таких снарядів". За оцінками естонського уряду, Євросоюз має виробляти 3 мільйона снарядів на рік, але поки що виробництво становить менше одного мільйона - приблизно 600-700 тисяч на рік. "Мета в один мільйон залишається незмінною, і ми постараємося докласти максимум зусиль, щоб доставити ці снаряди в Україну", - пообіцяв він. 

Україні потрібно більше

Боррель і багато міністрів повторювали, що Євросоюз і його члени вже зробили багато, надавши Києву військової допомогина 27 мільярдів євро, але цього недостатньо. "Усі згодні з тим, що потрібно робити більше і швидше. Це те, що я говорив уже багато разів: більше і швидше", - зазначив верховний дипломат ЄС. 

Більшість країн роблять усе, що можуть, упевнений міністр оборони Болгарії Тодор Тагарев, але "деякі з них говорять про це вільно, а інші не оголошують про все, що роблять для України". "У кожної країни є на це конкретні політичні причини", - сказав він.

Читайте також: Уряд ФРН пропонує у 2024 році надати 8 млрд євро військової допомоги Україні

Напередодні другої зими війни в Україні міністри обговорили нарощування військової підтримки. У цьому контексті згадувалися не тільки боєприпаси, а й системи ППО, зимове спорядження і навчання українських військових і пілотів. За словами Борреля, для цього потрібно терміново узгодити подальшу військову підтримку.

Однак черговий транш допомоги з Європейського фонду миру, як і раніше, блокує Угорщина. "Угорський міністр пояснив нам, що сьогодні відбудеться нова зустріч з українцями, щоб спробувати розблокувати виплату восьмого траншу", - повідомив Боррель. Без одностайного рішення цю допомогу не буде виділено, тому він просить Будапешт продовжувати діалог із Києвом, щоб вийти з патової ситуації. "Я роблю ставку на те, що Угорщина погодиться, - сказав міністр оборони ФРН Борис Пісторіус. - Але побачимо, наскільки це оптимістично з мого боку". 

Фонд оборони України в ЄФМ

Паралельно триває обговорення створення окремого фонду для оборони України в рамках ЄФМ на найближчі роки. Тепер цей проєкт поряд із 50 мільярдами євро макрофінансової допомоги розглянуть міністри фінансів, а потім глави держав і урядів, повідомив Боррель. 

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур вважає, що вирішувати потрібно швидко. "Якщо ми не будемо підтримувати Україну, у них не буде мотивації. Ми повинні дати їм мотивацію, причину, за яку потрібно боротися, а це вільна Європа", - каже він. 

"Росія не припиняє вести цю незаконну війну, тому ми повинні планувати наперед і резервувати бюджети", - вказала міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен. 

Читайте також: Брюссель: Мета поставити ЗСУ мільйон снарядів - "ще жива"

Генсек НАТО Єнс Столтенберг, який приєднався до міністрів у Брюсселі, нагадав, що ситуація на полі бою складна, і тому так важливо продовжувати допомагати Україні. Він підкреслив, що це в інтересах Заходу. На запитання про потенційні мирні переговори він відповів: "Імовірність досягнення прийнятного результату переговорів зростає прямо пропорційно тому, скільки військової підтримки ми надаємо Україні".

Зобов'язання перед Україною у сфері безпеки

Довгострокова підтримка України - це частина безпекових зобов'язань, які бере на себе Євросоюз. На початку грудня заступник генерального секретаря ЄС з політики безпеки Шарль Фріз вирушить до Києва, щоб обговорити ці заходи. Після консультацій з Україною дискусію продовжать в інституціях ЄС і серед його країн. Активні прихильники таких гарантій - шведи. "Політика Швеції полягає в тому, що в нас мають бути амбітні, довгострокові та конкретні пропозиції щодо підтримки України", - заявив міністр оборони Пол Йонсон. 

На тлі дискусій про обсяги допомоги Україні від США, складної ситуації на фронті та повідомлень про постачання боєприпасів КНДР у Росію, чи не оцінюють у Євросоюзі надто оптимістично ситуацію у війні Росії проти України, запитали журналісти главу міноборони Нідерландів Кайсу Оллонгрен. Вона відповіла, що так не вважає: "Надмірним оптимізмом було б сподіватися, що Росія просто припинить воювати. Україна змушена продовжувати війну в тому вигляді, в якому вона є. А це дуже важко, і ми всі це бачимо".