Угорський прем'єр Віктор Орбан 2 липня, уперше від початку повномасштабної війни в Україні, приїхав у Київ і одразу запропонував українцям в односторонньому порядку припинити вогонь - для того, щоб розпочати переговори щодо миру з Росією, країною-агресоркою. Звісно, він отримав відмову. Водночас Москва не приховує, що уважно стежить за його активністю. Чим же ця активність пояснюється - чи лише тим, що Угорщина за день до візиту до Орбана перебрала на себе головування в Раді ЄС?
Віктор Орбан не вперше у Києві
Очільник уряду Угорщини востаннє приїжджав в Україну в далекому 2015 році, а до цього - у 2012 році, для зустрічі з Віктором Януковичем. Цей український президент, судячи з політики самого Орбана, йому був набагато ближчим і зрозумілішим, ніж Володимир Зеленський, з яким довелося вести переговори цього разу. Як і сам Орбан, Янукович був орієнтований на співпрацю з Росією, як і угорського прем'єра його звинувачували у тому, що він прагне перетворити свою країну на мафіозну державу. Януковичу не вдалося, і він тепер живе на дачі в Ростовській області, в Росії, під охороною путінських спецслужб.
На відміну від нього, Віктор Орбан залишається при владі в Угорщині. А тепер його країна перебрала на пів року головування в Раді ЄС, а сам прем'єр, схоже, намагається зайняти місце одразу на двох стільцях: друга Володимира Путіна та альтернативного лідера Європейського Союзу. Але навіть незважаючи на всю альтернативність угорської зовнішньої та внутрішньої політики щодо спільних цінностей та курсу ЄС, два ці амплуа надто відрізняються. І спроба Орбана їх поєднати нагадує про такий психіатричний діагноз, як роздвоєння особистості.
Читайте також: Віктор Орбан у Києві: теплий прийом після років прохолодних відносин
Кремлівські дивіденди для Угорщини
Пропозиція Віктора Орбана спочатку припинити вогонь, а потім уже розпочинати переговори була для України явно неприйнятною. І Володимир Зеленський навіть не вдався до особистих коментарів щодо цієї теми, хоча його підлеглі чітко заявили, що у Києві відкинули таку ідею. І зрозуміло чому: жодної довіри до Володимира Путіна немає, і навіть якби йшлося про перемир'я (чого Орбан не може гарантувати, та й не намагався обіцяти), воно все одно означало б успіх для Росії, а не для України, даючи Кремлю можливість зберегти за собою тимчасово окуповані території та підготуватися до нового натиску. Для Києва в нинішній ситуації припинення вогню найлогічніше порівнювати просто з капітуляцією.
Втім, Орбан через відмову не засмутився. Поки він їздив в Україну, його міністр закордонних справ Петер Сіярто зідзвонювався із очільником російського МЗС Сергієм Лавровим. Тож угорці в режимі реального часу інформували Кремль про те, як Орбан у Києві фактично захищає інтереси Москви. Головне - демонстрація добрих намірів щодо Росії - відбулося, і Угорщина може розраховувати на дивіденди від Кремля.
Читайте також: Чого прагнув досягти Орбан під час візиту в Україну?
Порядок денний головування Угорщини в ЄС
До хронології зовнішньої політики Угорщини останніми днями слід додати зроблену напередодні поїздки заяву про намір створити "на паях" з чеським експрем'єром та популістом Андреєм Бабішем та Австрійською партією свободи правопопулістську фракцію "Патріоти за Європу". До її створення ще далеко, потрібні депутати ще щонайменше із чотирьох країн ЄС. Але сама заявка чітка: Угорщина перебирає на шість місяців головування в Євросоюзі, а її прем'єр претендує на роль лідера "альтернативної" - або, як їм самим хотілося б називати, "патріотичної" - Європи. Водночас, що є важливим у контексті війни Росії проти України, Європи, яка готова до налагодження відносин з Кремлем.
Інший пункт порядку денного угорського головування в ЄС - міграційна політика. Тут переглядають свою політику у бік посилення навіть Франція та Німеччина - і Орбан, загалом, у тренді. Але, на відміну від лідерів демократичних країн, цей авторитарист може собі дозволити говорити зовсім нетолерантні речі про мігрантів, що він і робить.
Орбан: поганий хлопець Європи
По суті, спробу Орбана всидіти на двох стільцях - друга Путіна і європейського альтернативного "патріота" - можна розглядати і як мовчазний запит частини європейських країн. Їм важко займатися популярними серед виборців, але неприйнятними для еліт нетолерантними антиміграційними заходами. Крім того, деяким європейським політикам хотілося б, щоб Україна розпочала переговори з Росією, але вони не запропонують їй цього, заздалегідь розуміючи причини відмови.
І тут як чортеня з коробочки вискакує Орбан, готовий особисто займатися цими складними темами. Як йому здається, він таким чином будує собі репутацію, ну а інші європейські лідери просто чекають: якщо йому вдасться, вони не заперечуватимуть, ні в галузі міграційної політики, ні у питанні переговорів України з РФ, вони просто приєднаються з власним порядком денним, альтернативним угорському. А якщо Орбан провалиться - теж непогано. Можливо, провал буде таким глибоким, що в самій Угорщині зміниться влада і в Євросоюзі стане на одну автократію менше.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.