Воєнні злочини на Донбасі: Україна гальмує правосуддя?
26 листопада 2021 р.
Міжнародний кримінальний суд (МКС), відомий як Гаазький трибунал, уже в цьому році може офіційно розпочати розслідування воєнних злочинів на Донбасі. Однак українська сторона не демонструє готовності повноцінно співпрацювати МКС. Про це йшлося на третьому Міжнародному форумі щодо східної України, який проводить громадянська платформа CivilMPlus. Чому так відбувається і до чого це може призвести, обговорювали експерти у режимі телемосту між Києвом і Берліном.
Гаазький трибунал і квола позиція Києва
Упродовж останніх шести років Міжнародний кримінальний суд за поданням України розглядає справи про ймовірні воєнні злочини і злочини проти людяності на Донбасі та анексованому Росією Криму. Наприкінці 2020 року МКС завершив попереднє розслідування і готується офіційно відкрити провадження. При цьому позиція саме Києва у цьому питанні не є проактивною, заявив під час форуму 25 листопада програмний директор неурядової організації "Міжнародне партнерство з прав людини" (IPHR) Сімон Папуашвілі.
"Український уряд не діє на випередження і не робить все від себе залежне в рамках цього процесу. Одна із речей, до котрих варто б уже було вдатися вже давно - це ратифікувати Римський статут, щоб Україна стала повноцінною членкинею МКС", - повідомив правозахисник.
На його переконання, українська сторона не надто активно сприяє міжнародним прокурорам і наявна співпраця виглядає "розпорошеною". Експерт звернув увагу на те, що Україна досі не ухвалила необхідне національне законодавство, аби сприяти розслідуванню воєнним злочинам.
Паралізований закон про воєнних злочинців
Йдеться про так званий закон про воєнні злочини (реєстраційний №2689). Цей документ гармонізує національне кримінальне законодавство з міжнародним правом, доповнює Кримінальний кодекс України, зокрема статтями про злочині проти людяності та воєнні злочини. Наразі єдиною статтею, що передбачає відповідальність за такі злочини в Україні, є ст. 438 ККУ "Порушення законів та звичаїв війни", яка фактично не діє. Досі за нею було винесено всього три вироки.
Документ, що здатний урегулювати відповідальність за воєнні злочини, український парламент ухвалив ще у травні, а у червні його було направлено на підпис президенту Володимиру Зеленському. Однак замість передбачених конституцією 15 днів, документ не отримує реакції президента України вже шостий місяць.
"Президент відкриває "Кримську платформу", їздить на зустріч з Джо Байденом, зустрічається з високопосадовцями в Брюсселі і публічно проголошує, що Україна буде переслідувати людей, винних у воєнних злочинах. Але при цьому не підписує закону, який дозволяє реалізувати цю декларацію органам національного слідства і суду", - вказує у розмові з DW голова правління українського "Центру громадських свобод" Олександра Матвійчук.
Вона наводить приклад із нещодавно затриманим екскерівником донецької в'язниці "Ізоляція" Денисом Куликовським ("Палич"), якого звинувачують у катуванні полонених. Наразі йому інкримінують чотири статті Кримінального кодексу. "Три з них загальнокримінальні, які передбачають амністію чи термін давності, четверта - "мертва" 438 стаття", - пояснює Матвійчук.
Читайте також: Катівня на Світлому шляху: що таке "Ізоляція" і в чому звинувачують її ексочільника
Брак політичної волі чи страх за українських солдатів?
У експертних колах зволікання України у питаннях Римського статуту і закону про воєнні злочини пов'язують із побоюваннями, що ці норми може бути застосовано до українських солдат і добровольчих батальйонів, які також, ймовірно, могли бути причетними до скоєння воєнних злочинів.
"Але їх і так можна буде притягнути до відповідальності, незалежно від того, чи буде ратифікований статут чи підписаний закон. Гадаю, проблема в тому, що немає політичної волі і є хвилювання за рейтинг президента", - зазначив у коментарі DW голова правління української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров. За його словами, відсутність в Україні згаданого закону демонструє, що Україна і не може, і не хоче реально розслідувати такі злочини. "І тепер це має робити замість нашої держави МКС", - каже Захаров.
Читайте також: У Міжнародного кримінального суду в Гаазі з'явиться новий прокурор. Чому це важливо для України
Сотні свідчень і мізерна кількість справ
Українська прокуратура з допомогою правозахисників опитала і зафіксувала свідчення про катування в "ДНР" і "ЛНР" від близько 1800 колишніх полонених, розповідає Захаров. Однак, за його словами, до українських судів дійшли лише 15 справ стосовно воєнних злочинів. Також, за даними офісу генпрокурора, з 2015 року Україна надіслала до офісу прокурора МКС 24 інформповідомлення про скоєні представниками РФ воєнні злочини і злочини проти людяності на Сході України та в Криму.
За словами представника IPHR Сімона Папуашвілі, офіційний розгляд українських справ в Гаазькому трибуналі може розпочатися уже в 2021 році. "Український уряд може пришвидшити цей процес, ратифікувавши Римський статут та ухваливши відповідне законодавство", - вважає правозахисник.