Воєнні злочини на території України: коли очікувати вирок?

Події останнього тижня в Україні - бомбардування російськими військами міст і об’єктів цивільної інфраструктури, страждання та смерті мирних громадян, у тому числі дітей, тисячі біженців, - мають ознаки воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вважають у  Міжнародному кримінальному суді (МКС). Тим часом майже 40 країн звернулись до головного прокурора МКС Каріма Хана з вимогою знайти й покарати того, хто віддав наказ розпочати війну проти України. У п'ятницю, 4 березня, передова команда слідчих Гаазького трибуналу вже прибула в Україну. Як довго триватиме розслідування у цій справі? Хто і яким чином може опинитися на лаві підсудних МКС та який вирок чекатиме на нього? DW поспілкувалась із заступницею керівника відділу міжнародного правосуддя Міжнародної федерації із захисту прав людини (FIDH) Дельфін Карленс.

Deutsche Welle: Пані Карленс, Міжнародний кримінальний суд заявив про те, що починає розгляд справи щодо скоєння воєнних злочинів і злочинів проти людяності на території України, починаючи від листопада 2013 року. Таким чином слідчі МКС вивчатимуть факти, що підтверджуватимуть скоєння цих злочинів, починаючи від часів Майдану і до нинішніх днів війни Росії проти України?

Дельфін Карленс: Так, це розслідування матиме у своєму розпорядження висновки попередньої експертизи, яку вже провів офіс прокурора МКС. У них йдеться про те, що на території України були виявлені елементи військових злочинів і злочинів проти людяності, зокрема в Криму і на Донбасі, від 2013 року. Головний прокурор суду Карім Хан хоче поглибити розслідування за рахунок доказів, зібраних відтоді, і доповнити їх фактами про скоєння злочинів, що відбуваються зараз.

Розслідування МКС виявляє факти воєнних злочинів та злочинів проти людяності, що дає достатньо підстав визначити підозрюваного у їх скоєнні. Чи будуть у випадку української справи названі імена конкретних людей, винних у воєнних злочинах, вчинених на українській території?

МКС веде розслідування у справах, за якими переслідує конкретних осіб і розглядає їхню особисту кримінальну відповідальність. У деяких випадках, коли ми говоримо про справи злочинів проти людяності чи геноцид, офіс прокурора визначає тих, хто несе за це найбільшу відповідальність. У таких випадках підозрюваними можуть бути названі особи з найвищих ешелонів влади, які мали важелі контролю та віддавали накази.

Україна не ратифікувала Римський статут. Але у 2015 році український уряд ухвалив декларацію про визнання юрисдикції МКС. Чи достатньо цього для того, що офіс генпрокурора МКС вів повноцінне розслідування у цій справі?

Український уряд ухвалив дві спеціальні декларації щодо визнання юрисдикції МКС. Одна з них була обмежена у часі, а юрисдикція другої була продовжена. Тож наразі суд має юрисдикцію над міжнародними злочинами, скоєними на території України, починаючи від 2013, і вона не має кінцевого терміну дії.

Яким чином прокурор МКС вестиме розслідування та збиратиме докази у цій справі?

Зараз, коли відкрито повноцінне розслідування, в офісі прокурора МКС сформована команда. Ці розслідувачі працюватимуть в Україні чи поза її межами, намагаючись зібрати якомога більше інформації. Їм дуже допоможуть ті докази, які вже були зібрано іншими учасниками та акторами розслідування, зокрема неурядовими організаціями, які активно документують факти злочинів на місцях. Проте докази та інформація про ці злочини надходять до МКС протягом останніх восьми років. Саме вони були вирішальними для того, щоб прокурор зміг проаналізувати ситуацію й побачити істотні підстави вважати, що на території України були скоєні міжнародні злочини. Команда, яка займатиметься розслідуванням у межах офісу прокурора МКС, співпрацюватиме і підтримуватиме контакт з іншими учасниками розслідування, а також жертвами злочинів, з громадянським суспільством, представниками влади, міжнародними організаціями.

На вашу думку, чи підпадають події, які тривають зараз в Україні, під визначення воєнні злочини та злочини проти людяності?

Українські та міжнародні неурядові організації, починаючи від 2013 року задокументували доволі багато фактів, у яких існують визначальні елементи таких злочинів: атаки на цивільне населення, тортури, сексуальне насильство. Щодо нинішньої ситуації, то є істотні підстави стверджувати, що в Україні були скоєні і кояться воєнні злочини, хоча це ще має бути доведено.

Яке покарання передбачено міжнародним законодавство за скоєння воєнних злочині та злочинів проти людяності?

Це залежить від конкретної особи, яка буде визнана винною, та рівня її відповідальності. Саме це формує рішення щодо вироку. Загалом вироки за такі злочини становлять від 10 до 30 років тюремного ув’язнення.

Хто має заарештувати підозрюваного у скоєнні воєнних злочинів і доставити його у Гаагу?

Справді, для того, щоб така людина опинилася на лаві підсудних, її треба доставити у суд, оскільки Міжнародний кримінальний суд не ухвалює заочні вироки. Коли ордер на арешт видано, прокурор МКС буде намагатися залучити всі країни-учасниці для того, щоб його було імплементовано. Звичайно, найімовірніше припустити, що якщо високопоставлений представник російської влади буде запідозрений у злочинах проти людяності чи воєнних злочинах, то Росія не захоче видати цю особу суду. Проте ті країни, які звернулися до суду з проханнями про розслідування справи, співпрацюватимуть для того, щоб ордер на арешт було приведено у виконання. Тож якщо підозрюваний подорожуватиме територією цих країн, вони будуть зобов’язані співпрацювати зі слідством і доправити цю особу в Гаагу. Проте це може бути проблематичним, оскільки принцип співпраці з судом не завжди імплементується.

Як довго може тривати розслідування у такій масштабній справі?

Це залежить від багатьох нюансів. Якщо взяти, наприклад, розслідування справи Грузії, яке триває останні шість років, то у ній ще не було оголошено про видачу ордеру на арешт. Тобто на розслідування можуть піти роки. Варто взяти до уваги, що для того, щоб зібрати справді солідні докази і збудувати сильну справу, необхіден час, особливо це стосується справ у злочинах проти людяності.

Хто сплачуватиме судові витрати у розслідуванні ситуації в Україні?

Бюджет МКС схвалюється і формується державами-учасницями, які сплачують внески. Офіс прокурора має обмежений бюджет, котрий розподіляється залежно від пріоритетності ситуації. В останні роки офіс прокурора не раз нагадував країнам-учасницям, що для ведення належної розслідувальної та прокурорської діяльності необхідні кошти. У своїй заяві щодо України прокурор Хан закликав країни підтримати розслідування не лише в рамках схваленого бюджету, а й додатковими коштами.