Як змінилася культура донатів за час війни

По мірі затягування тривалості війни Росії проти України все більше громадян відчувають втому та безсилля, констатують соціологи. При тому регулярність донатів на підтримку України зростає, йдеться у дослідженні Gradus Research, підготованому до другої річниці вторгнення РФ. 

Позитивну тенденцію підтверджує також статистика Monobank, який є однією з основних платформ акумуляції грошей на благодійність. За даними банківської установи, протягом 2023 року рівень підтримки фондів та волонтерів збільшився в понад три рази у порівнянні з першим роком повномасштабного вторгнення РФ.  Водночас волонтери вказують на проблему необхідності заохочувати людей жертвувати гроші. Чому так відбувається - розбиралася DW.

Благодійний фонд "Повернись живим", який працює на підтримку сил оборони України з 2014 року, за час своєї роботи акумулював понад 11 мільярдів гривень, з яких понад 10 мільярдів - від початку повномасштабного вторгнення Росії проти України.

Згідно зі звітами "Повернись живим", оприлюдненими на сайті фонду, в перший рік повномасштабного вторгнення (з 24 лютого до 31 грудня) рівень підтримки був більшим на понад 1,65 мільярда гривень, ніж в аналогічний період 2023-го (близько 3,95 мільярда гривень). Водночас середня сума донату на другий рік повномасштабного вторгнення зросла на понад 10 відсотків.

Залучати кожну гривню стало важче

Попри сумарне зменшення річної допомоги, заступник директора "Повернись живим" Олег Карпенко у розмові з DW говорить про позитивну тенденцію. Адже, за його словами, в 2023 році вдалося перевиконати на 20 відсотків намічений щомісячний план у 300 мільйонів гривень.

Із початком повномасштабної війни Росії проти України фонд запровадив практику проєктних зборів і відтоді зібрав кошти на понад 25 конкретних цілей, вартість яких сягала й сотень мільйонів гривень. Втім, залучати кожну гривню стало дедалі важче, зауважує Карпенко. Помічним у цьому стала, зокрема, кооперація із великим бізнесом.

"За минулий рік ми спробували всі можливі методи - проводили аукціони, влаштовували різні заходи, конференції, лекції, продавали особисті речі. І це прямо проблема, бо людей важко дивувати більше, ніж до того. Коли в попередній раз ми розігрували квартиру, то в наступний від нас очікують більшого. Люди стали більш прагматичними", - зазначає Карпенко.

Крім того, продовжує заступник директора фонду, людям важлива дотичність до допомоги, саме тому багато хто обирає пряму допомогу військовим замість підтримки великих фондів. Так само "відтягує" ресурс оголошення нових зборів іншими великими фондами та маленькі збори в соцмережах. Щоправда, в наявності конкуренції є й свої переваги, зауважує Карпенко.

"Раніше ми ніколи не об'єднувалися з якимись великими організаціями, а минулого року провели два великих спільних зборів з платформою UNITED24, з Лаченом (Ігор Лаченков - український блогер та волонтер. - Ред.), Monobank. І це історія про єдність та взаємодію", - зазначає заступник директора фонду.

Більш активна підтримка у горі, і в радості

Цей рік, за словами Карпенка, почався для "Повернись живим" важко  - за три місяці фонду вдалося зібрати близько 800 мільйонів гривень, що значно менше за запланований понад мільярд (орієнтир - 350 мільйонів грн на місяць). Втім, свідчити про негативну тенденцію зарано, адже допомога поступає "хвилями", каже заступник директора фонду. За його словами, сплески активності у підтримці, як правило, спостерігаються в періоди загострення на фронті чи на тлі масштабних атак РФ по містах, а також на тлі "незначних перемог України" - як-от чергових ударів по ворожій території або знищення тих чи інших командних пунктів РФ, авіації, кораблів.

Читайте також: Другий фронт тепер і в Росії: як це впливає на перебіг війни?

Корупційні скандали впливають на рівень допомоги

Натомість зниження рівня надходжень Карпенко пов'язує, зокрема, з розвитком подій всередині країни. "Корупція та заміна головкома (головнокомандувача Збройних сил України. - Ред.), на мою думку, це ті об'єктивні фактори, які впливають на нинішній рівень допомоги. Це впливає на рівень довіри людей та їхню мотивацію", - зазначає він.

Читайте також: Корупція в міноборони: НАБУ виявило схему завищення цін на їжу

Для благодійного фонду "Солом'янські котики", який працює з початку повномасштабної війни РФ та фокусується на тактичній медицині, переливанні крові на догоспітальному етапі та розмінуванні, 2024 рік навпаки почався активно. Як розповів DW виконавчий директор БФ Андрій Єрофєєв, після влучання уламка російської ракети в будинок у Соломʼянському районі у січні фонд запустив новий проєкт "Згуртовані", у межах якого долучився до розбору завалів разом з іншими волонтерськими організаціями та оперативно зібрав майже 290 тисяч гривень на інструменти й матеріали для допомоги постраждалим.

Загалом протягом 2023 року проєкти "Солом'янських котиків" підтримали на суму понад 20 мільйонів гривень, що на дев'ять мільйонів більше, ніж в перший рік російського вторгнення, каже Єрофєєв. Це дало змогу, зокрема, провести безкоштовні тренінги з тактичної медицини для понад 23 тисяч військових за два роки, додає він.

Збільшення рівня допомоги виконавчий директор фонду пов'язує насамперед з диверсифікацією методів залучення пожертв та масштабуванням цілей фонду. "Якщо на початку ми використовували тільки один інструмент збору коштів - донати людей, то зараз це і збори під спецпроєкти, командні збори, використання краудфандингових платформ, співпраця з міжнародними фондами, гранти для акумуляції коштів. У 2023 році також активніше працювали з бізнесом", - розповідає Єрофєєв.

"Рівень підтримки може падати, тому працюємо на випередження"

За його словами, виходячи з розуміння, що з часом рівень підтримки може падати, команда фонду працює на випередження, пробуючи нові інструменти залучення коштів. Крім того, в умовах великої кількості зборів люди обирають, кого підтримати, або ж розбивають суму, яку можуть пожертвувати, на різні ініціативи, каже Єрофєєв.

"Чим більше джерел надходження, тим краще ми можемо допомагати військовим, реалізовувати проєкти і досягати тих цілей, які перед собою ставимо. Тобто це про органічний розвиток та забезпечення системності роботи", - зазначає він.

Із потребою вигадувати нові методи залучення коштів стикаються і локальні волонтери, які збирають пожертви, використовуючи виключно ресурси соцмереж. Інколи темпи зборів на банки mono доводиться пришвидшувати шляхом розіграшів подарунків, організації так званих "естафет" в Instagram або ж залученням інших людей до відкриття так званих "дружніх банок", каже у розмові з DW українка Лейліта Пироженко. Свою волонтерську діяльність дівчина, яка має близько 2,5 тисячі підписників в Instagram, розпочала в червні 2022 року з метою допомоги підрозділу, де служить її брат. Згодом запитів від військових побільшало і лише за 2023 рік волонтерці вдалося акумулювати понад сім мільйонів гривень на підтримку Збройних сил України.

За досвідом Пироженко, більш охоче люди підтримують збори на зрозумілі та нагальні потреби, як-от дрони або ж автівки, ніж на екіпірування військових, саперські лопати чи запчастини для ремонту авто. Водночас не завжди неочевидні цілі приречені на низький рівень підтримки, зауважує вона. "Рік тому був збір на наземний дрон-мінувальник. Спочатку люди просто не розуміли, що це за дрон і для чого він. Але коли я пояснила, що це зберігає життя наших військових, то дуже швидко зібрали", – каже волонтерка.

За її спостереженнями, темпи зборів уповільнюються в період свят, вихідних днів, натомість прискорюються в період виплат заробітних плат та на тлі посилення обстрілів РФ. Крім того, за словами Пироженко, на рівень підтримки впливає як конкуренція з великими фондами та відомими волонтерами, так і з меншими "банками", яких стає лише більше.

"Якщо людина вже задонатила сьогодні чи на цьому тижні для чоловіка своєї подруги, то вже навряд чи задонатить на мій збір, або підтримає його меншою сумою. Але головне, що люди донатять. Важливо лише робити це на перевірені збори, бо дуже багато шахраїв", – зазначає Пироженко.

Яка ситуація з донатами за кордоном

Для благодійної організації "Синьо-жовтий хрест", яка працює на підтримку України в Німеччині і зібрала за 2022 рік 10,7 мільйона євро, адвокація є наразі не менш важливим напрямом роботи, ніж гуманітарні проєкти з фокусом на медицині. Це пов'язано зі зміщенням фокуса уваги іноземців з теми війни в Україні, що призвело до зменшення кількості донорів у 2023 році, каже в розмові з DW головна виконавча директорка організації Юлія Ченуша.

"У перший рік (повномасштабної війни. - Ред.) люди за кордоном проявили дуже велику солідарність і з нашого боку не потрібно було додаткових зусиль, щоб залучати донації. На другий рік ми почали вже активніше працювати з фандрейзингом і вибудовувати стратегії", - розповідає Ченуша. За її словами, попри зменшення кількості пожертв, їхні суми в попередньому році збільшилися у зв'язку з тим, що організація почала працювати більш цільово. В планах на цей рік - залучити більше регулярних донорів. 

Читайте також: Німці задонатили Україні рекордні мільярд євро у 2022 році

"У перший рік люди донатили, скільки могли та вважали за потрібне. Потім ми почали показувати наші проєкти, скільки що коштує, і побачили, що люди донатять конкретно на проєкти", - зазначає виконавча директорка організації. Крім фінансової допомоги, "Синьо-жовтий хрест" підтримують німецькі підприємства, а також прості люди необхідними товарами. Усе це в сукупності, а також співпраця з партнерами, дозволило організації відправити в Україну протягом 2023 року 141 фуру допомоги - майже втричі більше, ніж в перший рік російського вторгнення.

Третій рік повномасштабної війни в Україні в умовах інших світових криз та внутрішніх проблем у Європі вимагає від волонтерів "винахідливості" та більшої роботи з пресою та суспільством, визнає вона. "Люди звикають до ситуації, якою б жахливою вона не була. Якщо новина з України тут не осіла або була недостатньо висвітлена, робота організації - за допомогою креативних кампаній сколихнути суспільство, донести ці факти, щоб люди знову і знову донатили", - каже Ченуша.

Вона переконана, чим більше європейців нарешті усвідомлять, що це "війна проти демократії", а допомога України – в їхніх інтересах, тим ефективніша буде підтримка Києва. "Бо коли люди піклуються про себе і розуміють, що від цього залежить їхнє майбутнє, ми бачимо також зміну в підході до допомоги", - зазначає волонтерка.

Читайте також: Чому втома від України є небезпечною і для самого Заходу