На що готова піти Україна у боротьбі зі "злодіями в законі"

Через місяць після ухвалення санкцій проти кримінальних авторитетів Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України у країні не лишилось жодного "злодія в законі", принаймні на волі, відзвітував нещодавно секретар РНБО Олексій Данілов. За цей місяць поліція та СБУ ледь не щодня повідомляли про нові затримання, обшуки та депортації десятків кримінальних авторитетів.

Санкції, запроваджені указом президента щодо вражаючого переліку з 668 чоловіків - переважно громадян Грузії, Росії та Азербайджану, - дійсно дали правоохоронцям широкі повноваження. У першу чергу, щодо видворення іноземців - фігурантам списку відтепер можна в позасудовому порядку скасовувати посвідки на проживання та дозволи на імміграцію, відмовляти в українському громадянстві та просто висилати за межі країни. Тим же, хто і так нині перебуває за кордоном, в'їзд в Україну заборонено пожиттєво.

"Це той випадок, коли я зовсім не засмучений тим фактом, що хтось емігрує з України назавжди", - підбивав проміжні результати запровадження санкцій Володимир Зеленський.

Список без пояснень

Утім, критерії, за яким люди потрапляли до санкційного списку, і досі до кінця не зрозумілі. Формально його подав до РНБО Кабінет Міністрів, але на засіданні РНБО список представляв голова Нацполіції Ігор Клименко. З його слів випливає, що 557 фігурантів переліку - це розпорошена по всьому світу верхівка пострадянського злочинного світу, так звані "злодії в законі", 36 із яких станом на початок року постійно проживали в Україні. Ще 111 осіб - кримінальні авторитети рангом нижче, переважно уродженці Північного Кавказу та Закавказзя, як заявляється, причетні до організації в Україні злочинних банд.

Про підстави, на яких правоохоронці зарахували цих людей до лав організованої злочинності, DW хотіла розпитати в начальника кримінальної поліції Євгена Коваля, та він не знайшов часу для відповіді. Заступник голови парламентського комітету з правоохоронної діяльності Андрій Осадчук розповів DW, що теж хотів отримати від поліції пояснення щодо списку, однак не зміг зібрати достатньо голосів у комітеті, щоб викликати її керівництво на доповідь.

Правоохоронці й раніше оприлюднювали списки так званих "злодіїв у законі", виявлених на території України, щоправда, без повних імен, обмежуючись кримінальними прізвиськами. Але за "поняттями" - неофіційним зведенням правил пострадянської оргзлочинності - статус "злодія" є визнанням чеснот та авторитету, а не чимось, що варто приховувати. Навпаки, інформація про "коронування" нового злочинця поширюється, як блага звістка. Тож переліки кримінальних авторитетів різного ступеню точності ведуть не тільки правоохоронці, але й незалежні дослідники.

Так, у базу російської інформаційної агенції "Прайм Крайм", яка документує кримінальний світ останні 15 років, нині внесено 425 активних "злодіїв у законі" - на 130 менше, ніж у списку РНБО. Головна редакторка агенції Вікторія Гефтер припускає, що українські поліцейські включили до свого переліку чимало вже "розкоронованих" злочинців.

Закон у дії

Однак вона погоджується із правоохоронцями в тому, що Україна стала "тихою гаванню" для злочинної верхівки після того, як Грузія, а слідом за нею й Росія запровадили суворі покарання за саме лише перебування у статусі "злодія в законі".

Подібні зміни президент Володимир Зеленський подав у вигляді невідкладного законопроєкту одразу ж після парламентських виборів 2019 року. "Особливість статусу "злодія в законі" полягає в тому, що ці особи самі не вчиняють активних злочинних дій, але кожен з них створює цілу піраміду прибічників", - так голова Нацполіції Ігор Клименко пояснював депутатам неможливість покарати кримінальних авторитетів в інший спосіб.

Утім, парламентарі цей законопроєкт ухвалили, але суттєво переробили. Відповідальності лише за перебування у статусі "злодія в законі" вони не запровадили, але доповнили Кримінальний кодекс статтями про поширення злочинного впливу (до 15 років позбавлення волі), звернення за таким впливом (до семи років) та участь у злочинній сходці (до 12 років). За перші 10 місяців поліцейські оголосили за ними 53 підозри. Щоправда, правоохоронці рідко використовують "злодійські" статті як окреме обвинувачення, радше - як додаткову кваліфікацію до очевидніших злочинів, зазначав на початку квітня керівник департаменту стратегічних розслідувань поліції Руслан Марчук.

Читайте також: Кримінальний кодекс та кримінальні поняття, або Як злодії у закон потрапили

Злочинний вплив Умки

У розпал обговорення нових санкцій підлеглі Марчука гучно затримали у Дніпрі засновника клубу спортивної боротьби "Ведмідь" Сергія Олійника та вже кілька разів депортованого з України Лашу Джачвліані, який не мав громадянства. Поліцейські назвали затриманих Умкою та Лашею Сваном, "найвпливовішими злодіями в законі" які контролювали криміналітет у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Запорізькій областях. Під час обшуку в них знайшли 3,2 мільйона доларів готівкою - начебто частину злочинного фонду взаємодопомоги, так званого "общака".

З рішення Печерського суду про арешт Олійника та Джачвліані випливає, що поліцейські близько року стежили за ними, документуючи те, що потім кваліфікують як "поширення злочинного впливу". Чи не найцікавішим епізодом є так звана "курсовка" - настанова, яку підозрювані донесли до дніпровського криміналітету під час зустрічі в ресторані "Гурія".

Мова йшла про роботу так званих "тюремних call-центрів" - поширеного різновиду телефонного шахрайства, де оператори, які нерідко працюють просто з місць позбавлення волі, видаючи себе за співробітників банків, виманюють у жертв дані платіжних карток. Олійник та Джачвліані пояснили присутнім на зустрічі, що відтепер "call-центри" мають шукати "клієнтів" за межами України і, що головне, США, аби не привертати увагу місцевих правоохоронців.

З судового рішення стає зрозуміло, що "поширенням злочинного впливу" слідчі вважають і традиційну систему взаємодопомоги, яка існує всередині кримінального світу. Підозрюваним інкримінують поставки в місцеву колонію продуктів та сигарет, матеріальну підтримку родини іншого загиблого "злодія" та навіть мирне врегулювання конфлікту між злочинцями рангом нижче.

Щоправда, слідство стверджує, що задокументувало і ймовірну підготовку до підкупу правоохоронців, коли Умка та Лаша начебто погодили виділення 270 тисяч доларів з "общака" на визволення "злодіїв" Коби Шемазашвілі (Коби Руставського) та Романа Кащаєва (Кощея), яким загрожувала екстрадиція до Іспанії та Росії відповідно. Обом врешті вдалося залишитись в Україні, вийти на волю та навіть підтвердити українське громадянство.

Читайте також: Кого і чому іспанці називають "російською мафією"

В апеляційній скарзі захисники Сергія Олійника зазначали, що слідство не має жодного доказу того, що їхній клієнт є "злодієм у законі" чи колись мав справу зі злочинним "общаком". Адвокат Віктор Овсянніков розповів DW, що Печерський суд слухав справу про арешт без законних представників підозрюваного, викликавши на засідання безкоштовного захисника. Утім, переконати апеляційну інстанцію не вийшло - Олійника залишили за ґратами без права вийти під заставу до кінця липня.

Олійник та Джачвліані, як і Шемазашвілі та Кащаєв, урешті-решт, фігурують у санкційному списку РНБО.

Правозахисники говорять про етнічну упередженість

Коаліція українських правозахисників 17 червня у спільній заяві назвала останні укази президента про запровадження санкцій проти контрабандистів і "злодіїв у законі" грубим порушенням Конституції й міжнародних угод у сфері прав людини. Зокрема й через те, що їх вкотре застосовують проти українських громадян.

Голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров підозрює владу в етнічній упередженості. Переважна більшість списку - 503 людини - вихідці з Кавказу та Закавказзя, звертає увагу правозахисник. Такої ж думки дотримується й голова громадської організації "Діаспора чеченського народу" Данил Гончаров.

Читайте також: Коментар: Санкції РНБО замість судових вироків шкодять інтересам України

За інформацією Євгена Захарова, до Верховного суду надійшло вже близько 80 позовів із оскарженням указу президента про санкції проти "кримінального списку". Серед позивачів, зокрема, й чеченські добровольці батальйону імені Шейха Мансура - неформального бойового загону, одного з небагатьох, який воював на Донбасі на боці урядових сил, але й досі не легалізувався. Депортація до Росії неминуче приведе до катування чи навіть смерті вказаних осіб, переконує адвокат Микола Ореховський.

Він оскаржує санкції, зокрема, й в інтересах Салмана Сайнароєва. Останнього разом зі ще одним уродженцем Інгушетії обвинувачують у зухвалому нальоті на ювелірну крамницю у Києві, під час якого нападники вбили охоронця. Обидва не визнають провини, розгляд їхньої справи має розпочатись наприкінці червня. Інший клієнт Ореховського - васильківський підприємець і депутат попереднього скликання міськради Мехак Алексанян, вказаний у санкційному списку як громадянин Вірменії. Адвокат наполягає, що його клієнт - громадянин України й ніколи не був частиною злочинного світу.

Верховний суд розпочне розгляд справи за позовом Ореховського лише наприкінці липня. До цього часу правозахисники вимагають від президента принаймні переглянути список. Щоправда, секретар РНБО Олексій Данілов продовжує запевняти: випадкових людей у ньому немає.