Українка Юлія Кочетова стала переможницею World Press Photo

У середу, 3 квітня, стали відомі імена переможців регіонального етапу конкурсу World Press Photo. У 2024 році на цей престижний конкурс надійшло 61 062 знімки від 3851 фотографа зі 130 країн. Серед переможців - українська фотографиня Юлія Кочетова.

Підсумки регіонального етапу конкурсу World Press Photo

З 2022 року конкурс World Press Photo проводять за новими правилами - у два етапи, щоб виключити диспропорцію в географії. Уперше конкурс було проведено 1955 року. Серед регіональних переможців 2024 року - 24 проєкти, ще шість робіт відзначено заохочувальною премією.

Журі окремо виділили дві роботи в категорію Special Mentions. Вони присвячені конфлікту на Близькому Сході. Одна робота документує події 7 жовтня 2023 року, коли бойовики ХАМАСу напали на Ізраїль. Інша робота показує наслідки військової операції Ізраїлю в Секторі Гази.

Більша частина лауреатів - місцеві фотографи, які висвітлюють події у своєму регіоні. Вони знімають історії там, звідки самі родом. Регіональний етап конкурсу передбачає, що в кожному регіоні, у кожній частині світу, будь-то Азія, Африка, Європа, Північна і Центральна Америка, Південна Америка, Південно-Східна Азія чи Океанія, визначаються переможці в чотирьох номінаціях: Singles, Stories, Long-Term Projects, Open Format.

Багато робіт, відібраних журі 2024 року на регіональному етапі конкурсу, показують, як фотографи працюють не тільки над тим, щоб показати, наприклад, наслідки змін клімату та боротьбу екологічних активістів, а й задокументувати те, що втрачається безповоротно. Крихкість світу не вислизає з-під об'єктива фотокамер.

Ще один пласт тем, який охоплюють одразу кілька документальних робіт, - сім'я і стосунки всередині сім'ї. Це історії боротьби з деменцією, раком, втратами і травмами. Для виконавчої директорки World Press Photo Foundation Джумани Ель Зейн Хурі найсильніший знімок - світлина Мохаммеда Салема, на якій Інас Абу Маамар тримає тіло своєї племінниці Салі, яку було вбито в їхньому будинку в Секторі Гази ізраїльською ракетою. "Коли я побачила цей знімок, я зрозуміла, що це дуже важлива фотографія. Той факт, що фотограф зробив її всього через кілька днів після того, як сам став батьком, надає роботі особливого значення", - ділиться з DW своїми враженнями Джумана Ель Зейн Хурі.

Лауреатів глобального конкурсу, які стануть відомі 18 квітня, оберуть із регіональних переможців. З повним списком регіональних лауреатів можна ознайомитися на сайті конкурсу World Press Photo.

Сучасний світ очима фотографів конкурсу World Press Photo

Роботи, відібрані журі конкурсу World Press Photo, представляють актуальну картину світу. Яка вона? Як підкреслює Джумана Ель Зейн Хурі, для різних людей - різна. Це і злети, і падіння. "На деяких фотографіях біль настільки очевидний, що в мене перехоплює подих. У випадку з іншими роботами журі відібрало історії, які дають нам змогу дихати і цінувати все те хороше, що є в нашому світі", - підкреслює Хурі. На запитання DW, чого більше в сучасному світі - болю чи щастя, якщо судити з фотографій, надісланих на конкурс, вона відповіла так: "Іноді це і те, і інше. Коли дивишся на роботу Вінсента Гайґеса (Vincent Haiges) - солдата, який бачить свою матір уперше після повернення з війни, ти розумієш, що тут і любов, і сім'я. Але є в цьому знімку й біль".

Читайте також: Рон Хавів: "Фото не може зупинити війну, але може стати доказом злочинів"

Таких багатогранних історій серед відібраних фоторобіт багато. Це знімки фотографа з Південної Африки Лі-Енн Ольваґе (Lee-Ann Olwage), роботи Вана Найґона (Wang Naigong), Едді Джима (Eddie Jim). Вони фокусують увагу на тісних зв'язках усередині сім'ї, але поряд із коханням зовсім близько сусідить смуток, а подекуди й горе.

Дві історії про війну РФ проти України

Серед переможців регіонального етапу 2024 року два проєкти - про війну РФ проти України (торік на регіональному етапі конкурсу було відібрано три проєкти, які розповідають про події, що відбуваються в Україні після лютого 2022 року). Цього року журі відзначило роботи німецької фотографині Йоганни Марії Фріц (Johanna Maria Fritz), які показують наслідки руйнування Каховської ГЕС. Вона перемогла в категорії "Європа. Фоторепортаж". Українська фотографиня Юлія Кочетова стала переможницею в категорії "Відкритий формат".

Як наголосила DW виконавча директорка World Press Photo Foundation Джумана Ель Зейн Хурі, журі було вражене тим, як роботи німецької фотографині відображають екологічні наслідки російського вторгнення в Україну. Журі побачило, що цей аспект війни часто випускається журналістами з уваги. На думку організаторів конкурсу, Фріц виконала виняткову роботу документалістки з пробудження співчуття до подій, що відбулися.

Під час вибору робіт української фотографині журі визнало, що емоційні знімки, зроблені Юлією Кочетовою, вирізняються з-поміж безлічі робіт, присвячених війні. У World Press Photo Foundation також відзначили особливу силу в обраному й реалізованому українською фотографинею форматі. У цій категорії журі визнало роботи Юлії Кочетової найбільш креативними. Їй вдалося застосувати творчий підхід та використати аудіо й ілюстрацій у створенні комплексної історії. Це своєрідний міждисциплінарний щоденник війни очима української фотографині, який показує, що війна - це й дуже особисте переживання.

У категорії "Відкритий формат" фотографії часто доповнюються текстом, аудіо- чи відеорядом, але більшість робіт, поданих на конкурс, це все-таки знімки. Чи достатньо однієї фотографії, без контексту, для того, щоб розповісти всю історію? Виконавча директорка World Press Photo Foundation вважає: "Історія фотографії завжди важлива для її розуміння, особливо в сучасному світі. Коли людям бракує інформації, необхідної для розуміння контексту, вони роблять припущення, що часто призводить до недостатнього розуміння або нерозуміння історії, що стоїть за знімком".

Серед переможців World Press Photo - 2023 був фоторепортаж українського фотографа Євгена Малолєтки. Одна з робіт - вагітна жінка, яку українські військові виносять із пологового будинку після бомбардування, - представлена і в актуальній брошурі для преси. Кадри зі зруйнованого пологового будинку стали одним із символів війни РФ проти України.

Читайте також: Фоторепортер Євген Малолєтка: "Зло має бути задокументоване"

Одна з головних героїнь репортажу - Маріанна з Маріуполя - наразі проживає в Росії та розповідає свою історію в Instagram. DW запитала в організаторів конкурсу, що вони думають про ситуацію, коли жінка, світлина якої стала одним із символів руйнувань, страждань і злочинів Росії в Україні, тепер мешкає в РФ і, якщо вірити публікаціям в Instagram, підтримує Володимира Путіна? Виконавча директорка World Press Photo Foundation Джумана Ель Зейн Хурі прокоментувала так: "Фотографія Євгена Малолєтки та історія, пов'язана з нею, безумовно, справжні. Є відеодокази, цей інцидент було добре вивчено. Розслідування ОБСЄ дійшло висновку, що Росія навмисне атакувала пологовий будинок, внаслідок чого загинуло кілька людей, зокрема Ірина Калініна та її ненароджена дитина".