Як танки стали яблуком розбрату між Берліном та Варшавою
30 травня 2022 р.
"Німецький уряд приголомшений, я б так сказав", - настільки недипломатично відповів офіційний представник канцлера ФРН Штеффен Гебештрайт (Steffen Hebestreit) на запитання журналіста про реакцію федерального уряду на гостру критику у бік Німеччини з вуст польського президента. Анджей Дуда звинуватив Берлін у порушенні обіцянки, даної Польщі - надати німецькі танки замість тих Т-72 радянського виробництва, які Варшава передала Україні з власних резервів.
Німецькі опозиційні консерватори, своєю чергою, різко критикують уряд канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) за зволікання з постачанням важких озброєнь самій Україні та приховування якихось "домовленостей" з партнерами НАТО про ненадання українській армії сучасної західної бойової техніки.
Наскільки справедливою є критика польського президента та німецьких християнських демократів?
У чому суть "кругового постачання" озброєнь Україні
Здивувавши журналістів словами про "ошелешений уряд", Штеффен Гебештрайт розповів їм на урядовій пресконференції деякі деталі з домовленості з Польщею про так звані кругові поставки зброї.
Читайте також: Яке озброєння Німеччина планує постачати Україні?
Йдеться про передачу східноєвропейським партнерам Німеччини в НАТО, на озброєнні яких досі залишилася бойова техніка радянського виробництва, західних озброєнь в обмін на ті, що вони передають на допомогу українській армії, яка відбиває російську агресію.
Відповідну постанову щодо цього ще 28 квітня ухвалив Бундестаг, причому голосами як партій урядової коаліції, так і консервативної опозиції. Депутати закликали уряд ФРН "продовжити і, за можливості, прискорити постачання Україні необхідної їй техніки та при цьому розширити передачу цій країні важких та складних систем озброєнь, наприклад, у рамках "кругових поставок".
Такий обмін радянських видів озброєння на німецькі здійснюється, наприклад, із Чехією. За повідомленнями ЗМІ, Прага відправила до України танки Т-72, бронетранспортери БМП-1, а також реактивні системи залпового вогню та самохідні гаубиці "Дана" чехословацького виробництва. Натомість чеська армія отримає за рахунок уряду Німеччини, зокрема, 15 німецьких "Леопардів".
Які німецькі танки хотіла отримати Польща
Таку ж схему було передбачено і з Польщею. Але є різниця в деталях, причому суттєва. Чехи погодилися на танки Leopard 2 A4, які з 1979 року почали надходити на озброєння Бундесверу замість бойових машин першого покоління - Leopard 1. Польща ж, розповів Гебештрайт, захотіла замість своїх Т-72 одразу найсучасніші німецькі танки Leopard 2 A7. На сайті заводу-виробника концерну Krauss-Maffei Wegmann (KMW) можна отримати вичерпну інформацію, чим відрізняється модифікація Leopard 2 A4 від сучаснішої Leopard 2 A7.
"Проблема в тому, - пояснив Гебештрайт, - що у самого Бундесверу такі танки є тільки в обмеженій кількості, якщо не помиляюся, їх приблизно 50. Інші - на підході. Але вони не простоюють десь на автомобільній парковці чи заводській території, їх ще треба зробити, нащо потрібно багато часу".
За його словами, Берлін пояснив польській стороні ситуацію, додавши, що і танків Leopard 2 A4 у Бундесверу не надмірно багато, після чого переговорів на цю тему більше не було. До речі, у модернізованих танках Leopard 2 A7 зацікавлена і Чехія, але від 40 до 50 таких бойових машин планує замовити в майбутньому у самого виробника.
Що саме сказала статссекретарка міноборони Німеччини
У німецьких консерваторів приводом розкритикувати підхід уряду соціал-демократа Шольца до постачання важких озброєнь Україні стало двозначне висловлювання парламентської статссекретарки міністерства оборони Німеччини Сімтьє Мьоллер (Siemtje Möller).
Відповідаючи на запитання ведучого програми Berlin direkt на телеканалі ZDF про причини зволікання з постачанням важких озброєнь Україні, вона заявила, що в НАТО є домовленість, "з якою згодні всі", про те, що в Україну "не постачаються бойові танки та бронетранспортери західного виробництва". Трохи згодом і інформаційна агенція DPA з посиланням на "кола Альянсу в Брюсселі" сенсаційно повідомила про те, що в НАТО існує "неформальна угода про відмову від постачання в Україну певних систем озброєння".
Християнських демократів обурила і сама наявність такої "домовленості", і той факт, що уряд не вважав за потрібне поінформувати про подібне рішення НАТО німецьких парламентарів, які нещодавно переважною більшістю висловилися за допомогу Україні також важкими озброєннями.
"Раджу ще раз подивитися (передачу Berlin direkt. - Ред.) і послухати, що саме сказала статссекретарка, - запропонував через журналістів опонентам уряду прессекретар міноборони ФРН капітан першого рангу Давід Гельмбольд (David Helmbold). - Важлива точність цитати". Про рішення не було мови.
НАТО не хоче виявитися втягнутим у війну Росії проти України
Що ж до процесу узгодження постачання тих чи інших озброєнь Україні тими чи іншими країнами НАТО, то неформальна домовленість (а не рішення) поки що утриматися від надання західних важких озброєнь Україні справді є, про що "комітет Бундестагу з питань оборони був вичерпно поінформований у середині травня", повідомив Вольфґанґ Гелльміх (Wolfgang Hellmich) із фракції правлячих соціал-демократів.
Причини такої "поміркованості" зрозумілі. По-перше, це суто прагматичні міркування. Який сенс відправляти українцям складну бойову техніку, поводженню з якою треба довго вчитися? Куди розумніше поповнити арсенали України тими танками, які вони й так мають на озброєнні. Саме таку мету і переслідують "кругові постачання".
Друга причина - побоювання країн НАТО виявитися втягнутими у війну Росії проти України, тобто небажання ризикувати розв'язанням Третьої світової війни. В Альянсі вважають, що Кремль може розцінити постачання Україні західних важких озброєнь чи авіації як участь у війні. Саме тому, за деякою інформацією, НАТО наполегливо рекомендувало Польщі відмовитися від плану передачі ВПС України польських легких винищувачів МіГ-29. А французький президент Еммануель Макрон ще в березні говорив про "межу, яка полягає в тому, щоб не стати учасником війни".
Водночас ситуація і на фронті в Україні, і на світовій арені постійно змінюється, а з нею - оцінка можливих ризиків. Ось і Німеччина поступово відходить від колишньої жорсткої відмови від постачання своїх важких озброєнь Україні. У липні туди почнуть постачати зенітні самохідні установки "Гепард", а потім важкі самохідні гаубиці PzH 2000. Навчання українських екіпажів роботі з цією технікою вже здійснюється на полігонах у Німеччині.