Як в Україні витрачають кошти фонду боротьби з COVID-19

За місяць після оголошення карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної інфекції в Україні створили спеціальний фонд для подолання наслідків епідемії. Задля його наповнення від квітня зменшено фінансування низки державних програм, як-от культурних чи спортивних. У фонді акумулювали майже 66 мільярдів гривень, які від початку мали піти на заходи з запобігання епідемії та на компенсацію її наслідків. Однак у підсумку левову частку коштів, а саме 35 мільярдів, передали на будівництво доріг. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що такий крок, мовляв, підтримає людей і зменшить тиск на економіку. Експерти критикують нецільовий розподіл коштів із антиковідного фонду та вказують на корупційні ризики.

Здолати епідемію дорогами?

Уже у червні Верховна Рада зі своєю монобільшістю партії "Слуга народу" дозволила перерозподілити кошти з фонду боротьби з COVID-19 і більшу частину спрямувати на "покращення транспортного сполучення, будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення". Ці заходи саме реалізовувались у рамках програми президента України Володимира Зеленського "Велике будівництво".  Ця програма хоч і перебачає "масштабну розбудову якісної інфраструктури України", а уряд визнав у ній пріоритетами приймальні відділення екстреної допомоги, дитячі садки, школи, медичні заклади та спорткомплекси, сам Зеленський заявив, що хоче стати президентом, "після якого в Україні нарешті з'являться дороги".

Читайте також: "Велике будівництво" доріг чи величезний прожект?

Народним депутатам для перерозподілу коштів фонду вистачило короткого пояснення колег з фракції "Слуга народу", що одним із заходів боротьби з COVID-19 та наслідками хвороби є забезпечення населення 60-ма тисячами робочих місць і покращення транспортного сполучення для своєчасного надання медичної допомоги населенню, можливості його широкого тестування на наявність коронавірусу. Розпорядником цих коштів стало міністерство інфраструктури, яке за останніми даними уряду, витратило на проєкт поки 18 відсотків від суми.

Решту ж коштів фонду розподілили між 11 відомствами. Профільне міністерство охорони здоров'я отримало при цьому лише 14,3 мільярда гривень. За ці кошти мали бути закуплені апарати штучної вентиляції легень (ШВЛ), засоби індивідуального захисту (ЗІЗ), обладнані лабораторії та приймальні відділення опорних лікарень, підвищені надбавки медпрацівникам. Ще 1,6 мільярда на опорні лікарні спрямували через міністерство розвитку громад і територій.

На виплати громадянам виділили 10,5 мільярда, з них майже сім - у фонд страхування на випадок безробіття. 2,5 мільярда на доплати співробітникам отримало міністерство внутрішніх справ (МВС). Мільярд гривень заклали для міністерства культури та інформполітики на підтримку сфери - фактично, це ті кошти, які у відомства на початку карантину забрали. Ще пів мільярда гривень спрямували на часткове відновлення видатків для міністерства молоді та спорту і фонду держмайна. 52 мільйони отримало міносвіти на повернення зірваного пробного зовнішнього тестування, ще майже 65 мільйонів спрямували на заходи захисту для установ юстиції та органів Державного управління справами.

МОЗ, мільярди і затримка закупівель

Лідером із освоєння коштів наразі є МВС, яке витратило уже 90 відсотків коштів на забезпечення правопорядку. При цьому сфера охорони здоров'я, заради якої переважно і створювався фонд, пасе задніх. За даними міністерства фінансів станом на 21 серпня, кошти на закупівлю апаратів ШВЛ, обладнання лікарень і доплати медикам досі не були витрачені взагалі. А напрям "закупівля засобів захисту та забезпечення лабораторій МОЗ", на які було спрямовано майже три мільярди гривень, виконаний лише на 13,5 відсотка.

Закупівлю медобладнання та засобів захисту для МОЗ забезпечує спеціальний орган - держпідприємство "Медичні закупівлі". Після призначення наприкінці березня міністром охорони здоров'я Максима Степанова між цими установами відбувалася низка конфліктів із взаємними звинуваченнями стосовно торгів та затягування процедур. На запит DW в "Медзакупівлях" повідомили, що зі свого боку здійснюють закупівлі "прозоро та без зволікань".

При цьому нарікають, що затримки відбуваються через необхідність погоджувати технічні характеристики товарів до закупівлі, проєкти договорів та окремо результати кожної закупівлі з міністерством. "Буквально днями МОЗ відмовило нам у підвищенні вартості одиниці апарату ШВЛ (підвищення вартості було запропоновано здійснити з метою розширення ринку за рахунок економії на закупівлі засобів захисту), тому ми вдруге оголосили закупівлю на тих самих умовах… Щодо формулювання "забезпечення лабораторій МОЗ", то цей напрям не доводився до закупівлі держпідприємству", - розповіли у пресслужбі.  

У МОЗ на запит щодо використання коштів із антиковідного фонду на час публікації статті не відповіли.

Наразі в Україні лікарні "першої хвилі" достатньо забезпечені засобами захисту, однак невідомою ситуація лишається з рештою медзакладів, пояснює виконавча директорка благодійного фонду "Пацієнти України" Інна Іваненко. "Ми вже пройшли той шлях, коли лікарі і лікарні були абсолютно беззахисні. Ми знаємо, наскільки складно купувати засоби захисту, обладнання в період скаженого дефіциту, коли ціни надвисокі, а товарів немає. І от ми знову бачимо, що, на жаль, уроки не винесені. На медицину знову іде менше коштів, і вона перебуває на другому плані. На першому ж чомусь опинились дороги", - дивується співрозмовниця.

Медицина не в пріоритеті

Опитані DW експерти називають розподіл коштів із фонду по боротьбі з COVID-19 необачним, хоча і очікуваним як для країни, що виділяється в корупційних рейтингах. "З огляду на те, в якому стані перебувають лікарні, який стан забезпечення медикаментами, який рівень матеріального забезпечення лікарів - це рішення більш ніж дивне", - вказує виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.

Читайте також: Коронавірусні антирекорди. Чому в Україні зростає кількість хворих

Він застерігає, що нецільове використання коштів може завадити співпраці України з МВФ та називає перерозподіл коштів на дороги інвестуванням у передвиборну кампанію. Фінансування саме дорожнього сектора має потенційні корупційні ризики, додає економіст CASE Володимир Дубровський. "Є така закономірність, що у країнах, більш схильних до корупції, є викривлення бюджетних витрат. Тобто, коли треба вкладати в такі речі, як, наприклад, охорона здоров'я, то вкладають на капітальні видатки, бо там набагато легше вкрасти. Це дуже схоже на такий варіант", - припускає фахівець.

На його думку, кошти з цього фонду більш логічно було б спрямувати на ті галузі, які найбільше втратили через карантин, підтримку малого бізнесу. Виділити кошти регіонам замість "дорожників" виглядало би куди доречніше, також вважає експерт із бюджетної політики центру "Ейдос" Володимир Тарнай. За його словами, багато міст в Україні лишилися наодинці з епідемією і не здатні вирішити ситуації із забезпеченням лікарень та іншими заходами. Невчасне витрачення коштів саме на боротьбу з COVID-19 відгукнеться Україні під час чергового сплеску захворювання, припускає експерт.

"Час є, але він обмежений і ним не можна зловживати", - коментує забезпечення українських лікарень Інна Іваненко. Вона закликає усі відповідальні відомства вчасно провести закупівлі, не заглиблюючись в бюрократичну тяганину.