Як Венеційський бієнале реагує на війну в Україні

У тих, хто любить бувати на Венеційському бієнале, цей унікальний артфестиваль асоціюється не лише з яскравими експозиціями, а й із помпезними яхтами російських олігархів.

Ті з них, котрі мають слабкість до сучасного мистецтва, досі намагалися не пропускати жодної такої виставки: якраз до її відкриття заходили на своїх плавучих палацах у місто і швартувалися біля знаменитої набережної Семи мучеників, головної артерії для паломників мистецтва, що пролягає між двома основними майданчиками бієнале - Арсеналом та садами Джардіні. Ця безсоромна демонстрація багатства та високого соціального статусу мало кого обходила.

Читайте також: Команда Навального пов'язала з Путіним 140-метрову яхту "Шехерезада"

Цього разу все інакше: відколи путінські бомби стали падати на українські міста, російські товстосуми вважають за краще триматися в тіні. Тож під час 59-го Венеційського бієнале, що стартував 23 квітня, на Лідо порожньо. І це далеко не єдине, що нагадує тут про розв'язану Росією війну проти України.

Пустує і павільйон Росії, розташований, як і павільйони 27 інших країн, у Джардіні - головному виставковому комплексі Венеційського бієнале. Художники Кирило Савченков та Олександра Сухарєва, які були запрошені представляти РФ, скасували свою участь у проєкті. Про це вони повідомили 27 лютого у спільному дописі в Facebook. "Немає місця мистецтву, коли мирні громадяни гинуть під ракетним вогнем, коли громадяни України ховаються у сховищах, а протестувальників серед росіян змушують мовчати", - написали художники.

Куратор російського павільйону Раймундас Малашаускас, експерт із сучасного мистецтва з Амстердама, також заявив, що не може продовжувати проєкт у ситуації, коли Росія веде війну проти України, і йде зі своєї посади. При цьому він наголосив, що дискримінувати всіх громадян Росії через дії керівництва країни було б неправильно.

Український павільйон і художник Павло Маков

Питання, чи відкриється український павільйон, тривалий час залишалося без відповіді. Але кураторка Катерина Чуєва та харківський художник Павло Маков зуміли перевезти підготовлені для експозиції роботи з України до Італії. За словами Макова, він бачить себе "не художником, а громадянином", а на бієнале у Венеції не репрезентує країну, що воює, а подає сигнал про те, що культура України залишається життєздатною. На виставці у лагунному місті художник показує свій проєкт "Фонтан виснаження. Висока вода". За словами Макова, ця інсталяція символізує виснаження суспільства.

Павло Маков розповів журналістам, що попри війну та бомбардування він та його родина не хотіли їхати з Харкова. Але потім художник зрозумів, що Україна обов'язково має бути представлена ​​на такому значущому огляді мистецтва як Венеційський бієнале. І, провівши тиждень у бомбосховищі, він вирушив до Італії - з дружиною, двома котами та 92-річною матір'ю, яка зараз перебуває в Австрії. Шлях, який долали автомобілем, зайняв тиждень.

Читайте також: Як митці з України "захоплювали" російський павільйон у Венеції

Основний проєкт - вперше під італійським кураторством

Цього року основним проєктом Венеційського бієнале вперше керує італійка - мистецтвознавчиня Чечілія Алемані, яка нині переважно проживає у Нью-Йорку. За всю 127-річну історію артфестивалю у місті на воді це п'ята жінка, яка стала мистецькою керівницею його центральної виставки.

У складеному нею списку учасників основного проєкту 213 осіб, причому 180 заявлених художників у бієнале беруть участь уперше. Частка чоловіків серед учасниць і учасників становить лише 10 відсотків. За словами Алемані, таким чином вона хоче "кинути виклик фігурі чоловіка як центру всесвіту".

Серед учасниць - такі відомі жінки як фотографиня зі США Нан Голдін, німецька художниця Розмарі Троккель (Rosemarie Trockel), американська художниця та дизайнерка Барбара Крюгер, скульпторка та мультимедійна художниця Моніра Аль-Кадірі (Monira Al Qadiri) - кувейтка, що народилася в Сенегалі, дістала освіту в Японії, а нині живе в Берліні. Свої роботи у Венеції представляє і молода талановита художниця з Конго Сандра Муджінга, яка кілька місяців тому стала лауреаткою Премії Національної галереї в Берліні.

На центральній виставці мистецтво демонструється у 79 національних павільйонах. П'ять держав - Камерун, Намібія, Непал, Оман і Уганда - у Венеційському бієнале ніколи раніше не були представлені. Новинкою цього року стала участь у бієнале країн Центральної Азії - Казахстану, Киргизстану та Узбекистану.

"Молоко снів"

Загальна назва нинішнього Венеціанського бієнале - "Молоко снів" - натхненна книгою про фантастичні істоти, яку написала для дітей британська письменниця-сюрреалістка, художниця і скульпторка Леонора Каррінгтон (1917-2011), що емігрувала з Європи в Мексику під час Другої світової війни.

Основна експозиція, представлена ​​в Арсеналі та садах Джардіні, поділена на три частини. Перша присвячена репрезентації тіл та їхнім метаморфозам - майже як у книзі "Молоко снів", у героїв якої могли бути дві особи або величезні вуха-крила. У другій йдеться про відносини між людьми та технологіями: ця тема стала особливо злободенною під час пандемії COVID-19. А третина присвячена зв'язку між тілами і Землею. Як зізналася Алемані, до цього її надихнули роботи американської вченої італійського походження Сільвії Федерічі, яка описала світ без ієрархій та домінування.

Німецький павільйон: погляд на історію Німеччини

У німецькому павільйоні, яким займається директором Музею Людвіга в Кельні Їлмаз Джівіор (Yilmaz Dziewior), представлена ​​берлінська художниця-концептуалістка Марія Айхгорн (Maria Eichhorn).

У своїх творах вона звертається до історії Німеччини - особливо періоду, коли у влади в країні були нацисти - та її впливу на сучасність, досліджує соціальні, політичні та економічні відносини. Вона працює у різних техніках: створює відео, графіті, книги. Кожен її твір складається з ідеї, дослідження та візуалізації - і ніби містить запрошення "Подумай про це!".

Виставка "Це Україна: захищаючи свободу"

23 квітня у рамках офіційної паралельної програми 59-го Венеційського бієнале відкрилася виставка "Це Україна: Захищаючи свободу". У її першій частині представлені монументальні роботи трьох художників, які й далі живуть та працюють в Україні - Євгенії Бєлорусець, Лесі Хоменко та Микити Кадану.

Читайте також: Євгенія Бєлорусець: На Сході України людей кинуто напризволяще

Крім того, тут експонуються твори визнаних класиків - Тетяни Яблонської, Марії Приймаченко та Стефана Медицького. Експонати другої, міжнародної частини виставки - це роботи сербської художниці-концептуалістки Марини Абрамович, британця Демієна Герста та французького художника JR.

Єдина учасниця із Росії

Єдиною російською учасницею Венеційського бієнале стала художниця із Санкт-Петербурга Євгенія Мачнева. Євгенія Мачнева працює у техніці шпалерного ткацтва, зображуючи на зітканих вручну полотнах міста, фабрики, заводи, верстати постперебудовного періоду. Художниці цікава естетика індустріального занепаду та місце копіткої ручної праці в епоху масового машинного виробництва. "На щастя, ні в кого не виникло думки виключити Мачневу через те, що вона росіянка!" - каже Чечілія Алемані.

"Золотий лев" - за внесок у мистецтво

Скульпторка з Німеччини Катаріна Фріч (Katharina Fritsch) та чилійська художниця Сесілія Вікунья стануть володарками "Золотих левів" 59-го Венеційського бієнале за внесок у мистецтво. Зокрема, Фріч спричинила фурор своєю інсталяцією "Щурячий король" (1993): 16 чорних щурів на зріст понад 3,5 метра зайняли кругову оборону, їхні хвости пов'язані в один велетенський вузол.

Читайте також: Фотовиставка в Берліні - про людей на Майдані і не тільки...

"Внесок Фріч у сучасне мистецтво, особливо в галузі скульптури, не має аналогів. Вона створює фігуративні твори, водночас гіперреалістичні та фантастичні: копії предметів, тварин і людей, точно відтворені в кожній деталі, але перетворені на надприродні видива", - зазначила Чечілія Алемані, яка урочисто вручить нагороди у день відкриття артфестивалю.

59-ий Венеційський художній бієнале триває з 23 квітня до 27 листопада 2022 року.