Які злочини визнають геноцидом

Термін "геноцид", що позначає злочинні дії, які вчиняються проти будь-якої групи людей з метою її знищення, вперше був використаний щодо злочинів Голокосту, скоєних під час Другої світової війни. У 1943 році юрист польсько-єврейського походження Рафаель Лемкін поєднав грецьке слово "genos", що означає "рід, плем'я" з латинським "caedo" - убиваю, позначивши новим терміном нацистську політику системного знищення євреїв. У роки Голокосту Лемкін втратив майже усю родину загинули 49 його родичів,також його батьки. Сам він та його брат дивом залишилися живими.

Читайте також: Естонія та Латвія визнали російську агресію в Україні геноцидом проти українського народу

Через рік Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі на процесі проти нацистських лідерів, обвинувачених у злочинах проти людяності, включив слово "геноцид" до обвинувального акту - але як описовий, а не правовий термін. Зусилля Лемкіна, спрямовані на визнання геноциду злочином відповідно до міжнародного права, сприяли тому, що 1948-го року ООН ухвалив Конвенцію про попередження геноциду і покарання за нього. Документ набув чинності 1951 року.

Друга стаття конвенції ООН визначає геноцид як будь-які дії, "вчинені з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу". Такі дії можуть включати вбивство членів такої групи, заподіяння їм серйозної фізичної або психічної шкоди, умисне створення таких життєвих умов, які розраховані на повне або часткове фізичне знищення людей, що належать до цієї групи, заходи, розраховані на запобігання дітонародженню та насильницьку передачу дітей в інші групи.

Кого можуть притягнути до відповідальності?

У Конвенції про геноцид ідеться, що винних у ньому може бути притягнуто до відповідальності незалежно від постів, які вони обіймають, - від приватної чи посадової особи до державного діяча.

Міжнародний кримінальний суд (МКС) має мандат на розслідування та переслідування геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людства. Згідно зі статутом МКС, будь-яка особа, яка вчиняє, віддає наказ, допомагає і навіть підбурює до геноциду, може піддаватися судовому переслідуванню.

Розгляд міждержавних суперечок та ухвалення рішень про відповідальність за геноцид держав перебувають у юрисдикції іншого судового органу - Міжнародного суду в Гаазі.

Довести геноцид складно

"Дуже часто термін "геноцид" у повсякденній мові використовується людьми для позначення найбільшого та найтяжчого злочину, адже його навантаження є жорсткішим, ніж у термінів "воєнні злочини" чи "злочини проти людства", - каже DW співзасновник юридичної консалтингової компанії UpRights, експерт з міжнародного права з Гааги Валері Габард. - Однак, з юридичного погляду, визначення геноциду дуже вузьке". Критерієм того, чи справді певні дії потрапляють під поняття "геноцид", є не число вбитих людей, продовжує Габард: "Намір фізично знищити цілу групу - ось основна ознака цього злочину". Але експерти кажуть, що довести цей "особливий намір" нелегко, бо часто немає прямих доказів.

Читайте також: Росії закидають геноцид в Україні: які шанси довести це в суді

"Геноцид складно довести, перш за все, тому, що від злочинців не вдається домогтися прямого визнання вини у суді, - каже професор міжнародного права Мідлсекського університету в Лондоні Вільям Шабас. - Тому судам доводиться доходити висновку про наміри злочинців на підставі їхньої поведінки. Доводиться покладатися на непрямі докази. А за правилами, докази не повинні викликати жодних сумнівів. І це ускладнює завдання.

Судове переслідування може тривати роками

Експерт з міжнародного права Валері Габард, яка працювала в міжнародних кримінальних трибуналах з Камбоджі, Руанді та колишньої Югославії, каже, що судове переслідування геноциду може тривати довгі роки.

"Це займає дуже багато часу, в тому числі через масштаби злочинів, - пояснює вона. - Зазвичай, коли йдеться про геноцид, це припускає, що жертв було багато, і потрібно чимало часу, щоб розслідувати злочини і довести не тільки намір убити, а убити їх саме тому, що вони належали до певної групи.

Геноцид чи ні?

В останні роки термін "геноцид" часто використовується політичними лідерами для опису злочинів у Китаї, М'янмі, Сирії та з недавнього часу - в Україні.

У середині квітня президент США Джо Байден висунув звинувачення у геноциді проти президента Росії Володимира Путіна за звірства, вчинені його військами в Україні.

Торік уряди США, Канади та Нідерландів звинуватили Китай у скоєнні геноциду проти уйгурської національної меншини в Сіньцзяні, а кілька інших країн ухвалили парламентські резолюції з аналогічними звинуваченнями.

Читайте також: Зеленський створив спецмеханізм для розслідування воєнних злочинів РФ

Проте з часів Голокосту міжнародні компетентні судові органи визнали геноцидом три події: вбивство у Руанді у 1994 році 800 тисяч людей із племені тутсі та помірних представників племені хуту; різанину в боснійській Сребрениці у 1995 році; вбивства червоними кхмерами у Камбоджі у 1970-х роках представників національних меншин у цій країні - мусульман, в'єтнамців та чамів.

Щодо останньої події існують розбіжності: деякі експерти вважають, що багато жертв червоних кхмерів було обрано як цілі через свій політичний чи соціальний статус, що не підпадає під рамки визначення геноциду, встановленого ООН.

Читайте також: Експерт: Дії армії РФ у Маріуполі підпадають під визначення геноциду

2008 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Судану Омара аль-Башира за звинуваченням у геноциді через конфлікт у Дарфурі, де, як стверджується, проводилися етнічні чистки. Це стало першим випадком, коли орган міжнародної юстиції висунув звинувачення у геноциді проти чинного глави держави.

"Є юридичне визначення геноциду, яке використовується у справах Міжнародного суду ООН та у вироках Міжнародного кримінального трибуналу щодо Руанди. Є дуже чітко встановлений закон про те, що таке геноцид", - каже професор міжнародного права Вільям Шабас. Вбивства та гоніння уйгурів у Китаї або масові вбивства під час війни в Україні, за всієї їхньої жахливості, не відповідають юридичному визначенню геноциду, вважає експерт.

Не пропустіть нічого важливого - підписуйтесь на наш канал у Telegram "DW Україна"