ЄП про Білорусь: кримінальні дії Лукашенка і санкції
22 жовтня 2020 р.У Європарламенті вважають, що Євросоюзу слід замислитися над запровадженням секторальних санкцій щодо Білорусі. Про це йдеться у рекомендації Раді ЄС і верховному представнику із зовнішньої та безпекової політики Жозепу Боррелю стосовно відносин з Білоруссю. Цей документ затвердили в середу, 21 жовтня. Як повідомляє кореспондент DW, за нього проголосували 602 євродепутати, 44 були проти, ще 44 утрималися.
Які санкції проти Мінська Європарламент пропонує посилити
"Розглянути секторальні санкції щодо Білорусі, які би могли посилити тиск на режим, але не повинні призвести до довгострокового негативного впливу на населення", - йдеться у рекомендації. Документ не є обов'язковим до виконання, але Рада ЄС, яка визначає зовнішню політику об'єднання, повинна брати його до уваги.
Раніше Євросоюз уже запровадив санкції проти 40 високопосадовців Білорусі, яких у ЄС вважають відповідальними за фальсифікацію президентських виборів 9 серпня та репресії проти учасників акцій протесту. Минулого тижня Рада ЄС вирішила почати підготовку до внесення у санкційний список і особисто Олександра Лукашенка, який оголосив себе президентом Білорусі за підсумками виборів 9 серпня. А Європарламент рекомендує додати до списку не лише Лукашенка, але і "значну кількість" високопосадовців і чиновників середньої ланки, "відповідальних за порушення громадянських прав і прав людини".
Читайте також: Санкції щодо Лукашенка: чому Євросоюзу увірвався терпець?
Євродепутати також закликали завершити створення механізму санкцій за порушення прав людини. Відповідну пропозицію у понеділок представила Єврокомісія. Її ще повинна затвердити Рада ЄС. У своїй рекомендації Європарламент закликав застосувати цей механізм до білоруських чиновників, "включно зі слідчими та суддями, які ведуть кримінальні справи проти політичних в'язнів".
Євродепутати назвали дії влади Білорусі "кримінальними"
У документі дії режиму Лукашенка назвали не лише такими, що суперечать принципам демократії, європейським цінностям і волі народу Білорусі, але і кваліфікуються як "кримінальні". Європарламент "вимагає негайно зупинити насильство, жорстокі репресії, тортури та переслідування мирних протестувальників". Крім того, євродепутати вважають за необхідне провести ретельне міжнародне розслідування "злочинів, скоєних проти людей у Білорусі правоохоронними органами".
Документ закликає Євросоюз запустити спеціальну програму підтримки "жертв політичних репресій і міліцейського насильства", яка включатиме юридичну консультацію, матеріальну та медичну допомогу, можливості для реабілітації.
У цьому контексті євродепутати закликали розширити санкції, які діють з 2006 року та забороняють постачати до Білорусі засоби, котрі можна застосувати для придушення протестів. До цього списку вони запропонували додати розвідувальні безпілотники.
Екскандидатку в президенти Білорусі Світлану Тихановську євродепутати називають "обраним президентом в очах народу Білорусі" та додають, що за незалежними соціологічними опитуванням вона "отримала більше половини голосів" на виборах 9 серпня. При цьому Європарламент посилається на опитування платформи "Голос". Щоправда, слід зауважити, що у звіті "Голосу" стверджується лише, що вибори сфальсифіковані, але нема даних про результати голосування, бо активісти мали змогу перевірити протоколи лише з частини виборчих дільниць.
Читайте також: Протести в Білорусі: пенсіонери також виходять проти Лукашенка
Місія для Білорусі з колишніх президентів і прем'єрів
Європарламент закликав владу Білорусі погодитися на діалог з Координаційною радою, створеною Тихановською, та якомога швидше провести нові, вільні та чесні вибори. На думку євродепутатів, справжню конституційну реформу в Білорусі можливо провести лише після таких виборів.
Потрапила до документа і низка пропозицій, висловлених напередодні під час обговорення Європарламентом проєкту рекомендації. Зокрема, євродепутати виступають за створення спеціальної місії, сформованої з колишніх президентів і прем'єр-міністрів країн ЄС. Така місія "повинна була би допомогти зупинити насильство, сприяти звільненню політичних в'язнів і затриманих, а також перевірити на внутрішньому та міжнародному рівнях всі можливості створення умов для інклюзивного політичного діалогу в Білорусі", - йдеться в ухваленій рекомендації.
Як пояснював литовський євродепутат Андрюс Кубілюс, прикладом може слугувати місія експрезидента Польщі Александера Квасневського та колишнього спікера Європарламенту Пета Кокса, котру 2012 року сформував Європарламент для моніторингу політично мотивованих кримінальних справ в Україні, зокрема проти експрем'єрки Юлії Тимошенко.