За що в Білорусі затримують і судять громадян України

Щонайменше 59 іноземців проходили у кримінальних політичних справах у Білорусі, підрахували правозахисники білоруського правозахисного центру "Вясна". Частина з них - громадяни України. У червні 2024 року п'ятьох українців звільнили в межах обміну полоненими. На волі опинилися Людмила Гончаренко, Наталія Захаренко, Павло Купрієнко, Катерина Брюханова, а також фігурант справи про підрив у Мачулищах російського військового літака Микола Швець. 28 червня 2024 року їх повернули в Україну.

За інформацією "Вясни", у Білорусі залишаються щонайменше 13 українців, обвинувачених у політичних справах. Експосол України в Білорусі Ігор Кизим у коментарі ресурсу "Медіазона" зазначив, що дипломатам відомо про 12 осіб, затриманих за "екстремістськими статтями". За його словами, деякі із затриманих багато років живуть у Білорусі й не хочуть звертатися по допомогу до української влади, зокрема з міркувань безпеки. А білоруська сторона, пояснив Кизим, зазвичай не повідомляє Україні про затримання її громадян. DW розповідає, що відомо про затриманих.

Читайте також: Після вибуху в "Мачулищах" у РФ залишилося шість літаків А-50У

16-річна школярка та сім'я з України 

Навесні 2024 року білоруські силовики затримали групу підлітків з анархічної групи. Її, як заявили по державному ТБ, нібито створила 16-річна громадянка України Марія Місюк.

У пропагандистському фільмі розповіли, що група нібито планувала здійснювати диверсії в Білорусі та Росії. Місюк звинуватили в акті тероризму. Де утримують українку, не повідомляли. За даними DW, дату суду у справі групи ще не призначено. Сергія Кабарчука в Білорусі затримали разом із сином Павлом. У сюжеті на державному ТБ стверджували, що старший Кабарчук родом із Волинської області України, раніше працював у прикордонній службі. Українців звинуватили за чотирма статтями КК РБ: у незаконних діях щодо зброї, акті тероризму, агентурній діяльності та незаконному переміщенні через кордон речовин, радіоактивних матеріалів, озброєння або військової техніки. У жовтні 2024 року їх засудили на 20 років колонії посиленого режиму і до штрафу у 28 тисяч білоруських рублів (близько 8100 євро).

Водій автобуса і справа про "агентурну діяльність"

Українців Дмитра Гудика та Михайла Столярчука затримали в Білорусі у справі про агентурну діяльність. Про звинувачення проти них розповіли в пропагандистському фільмі телеканалау ОНТ: за версією слідства, чоловіки "за завданням СБУ" нібито збирали дані про військову техніку в Білорусі.

Суд над українцями відбувся в листопаді 2022 року. Брестський обласний суд засудив Гудика до 5 років колонії, а Столярчука - до 6 років позбавлення волі.

Дмитро Гудик до затримання працював водієм автобуса Ковель-Брест. Разом із Гудиком і Столярчуком білоруські силовики затримали й Ігоря Дірка, але його вислали з країни.

В агентурній діяльності в Білорусі звинуватили ще щонайменше трьох громадян України: Сергія Бойка, Андрія Шмая та Артема Маковея. Брестського діджея Артема Маковея обласний суд засудив до 6 років колонії, покарання для двох інших невідоме.

За інформацією правозахисного центру "Вясна", Андрій Шмай до затримання 10 років жив у Вітебську, був робітником з обслуговування будівель облвиконкому. Сергій Бойко жив у Наровлі, деталі справи проти нього правозахисники не озвучують.

Стоматолог і "образа Лукашенка"

За двома статтями КК у Білорусі засудили жителя Гомеля і громадянина України В'ячеслава Негоденка. До затримання він закінчив Білоруський державний медуніверситет, працював стоматологом.

Гомельський обласний суд визнав його винним у сприянні "екстремістській діяльності" і незаконному обігу наркотичних засобів. Рішення суду правозахисникам невідоме, покарання Негоденко відбуває в новополоцькій колонії.

До 1,5 року колонії суд Бобруйського району та Бобруйська засудив українця Юрія Бондаренка. Його в липні 2024 року визнали винним в образі білоруського правителя Олександра Лукашенка.

За образу Лукашенка, наклеп щодо нього, участь в "екстремістському формуванні" і розпалювання ворожнечі судили також громадянина України Олександра Котовича. У березні 2024 року Мінський міський суд призначив йому 5 років позбавлення волі. Зараз чоловік перебуває у шкловській колонії.

Читайте також: На кордоні з Білоруссю. Як українці виїжджають з окупації

Юристка: Засуджені можуть розраховувати на допомогу консульської служби

Оскільки для передачі засуджених іноземців із Білорусі до рідної країни необхідна згода двох держав, питання щодо ув'язнених-українців має дипломатичний характер, стверджує юристка "Вясни" Світлана Головньова.

"Засуджені можуть розраховувати на допомогу консульської служби країни свого громадянства. Можна пробувати домогтися того, щоб посадовець консульства відвідав людину в місці ув'язнення", - уточнює вона.

У громадян України, як і в інших ув'язнених, є право на візити близьких і телефонні дзвінки. Але у разі з міжнародними дзвінками може виникнути технічна складність - у колонії може просто не бути можливості організувати такий дзвінок.

На думку Головньової, родичам засуджених громадян України варто бути активними й звертатися до адміністрації колонії, Департаменту виконання покарань МВС РБ, до консульства і МЗС України. Це може допомогти відновити зв'язок із близькою людиною і домогтися нормальних умов її утримання.