Оглядачі про голосування у Сенаті США щодо допомоги Україні
8 лютого 2024 р.
Сенат США в середу, 7 лютого, так і не спромігся проголосувати за законопроєкт із посилення міграційної політики, який передбачав також виділення додаткових коштів для підтримки України, Ізраїлю й Тайваню.
Процедурне голосування, яке уможливлювало прискорений розгляд документа, підтримали 49 сенаторів, 50 виступили проти. Для початку розгляду необхідна була б підтримка 60 сенаторів.
Законопроєкт обсягом у 118 мільярдів доларів, що його відхилили в Сенаті, пов'язував підтримку Києва з посиленням контролю за міграцією на кордоні США та Мексики. Республіканці відмовилися підтримати документ після того, як його "забракував" Дональд Трамп.
Усе ж, як повідомляє Financial Times, лідер більшості в Сенаті Чак Шумер сподівається на "План Б", який може бути розглянуто в четвер, 8 лютого, щоб зберегти фінансування для Києва. "Ми розходимось до завтра і дамо нашим колегам-республіканцям в собі розібратись. Ми зберемось у полудень завтра і, сподіваюсь, республіканці матимуть необхідний час. Проведемо це голосування завтра", - сказав Шумер журналістам.
Президент США Джо Байден різко розкритикував позицію республіканців, зазначивши, що це вигідно російському президентові Володимиру Путіну. "А що робимо ми? Відступаємо?", - запитав Байден.
Читайте також: Сенат США провалив голосування за проєкт про допомогу Україні та міграцію
Реакції у Берліні: тривожний дзвоник з Вашингтону
Пристрасті в американському Сенаті розгорілися напередодні візиту до Вашингтону канцлера Німеччини Олафа Шольца (Olaf Scholz). У столиці США він планує зустрітися не тільки з президентом Байденом, а й з представниками демократів і республіканців.
Перед від'їздом з Берліну він закликав союзників у Європі та Сполучених Штатах надати Україні більше підтримки: "Зараз настав той момент, коли ми повинні зробити те, що зараз необхідно, тобто працювати разом, щоби дати Україні можливість захистити себе", - наголосив Шольц.
Водночас політики у Німеччині сприйняли провал голосування в Сенаті перед початком візиту Шольца як своєрідний сигнал попередження про те, що очікує американську політику в разі повернення до влади Дональда Трампа. "Це принесло би негайні загрози для безпеки Європи, а у найбільшій небезпеці опинилося б майбутнє вільної та незалежної України", - прокоментував голова комітету із закордонних справ Бундестагу, соціал-демократ і однопартієць канцлера Міхаель Рот (Michael Roth), якого цитує новинний портал "T-Online".
Цю оцінку загроз від повернення Дональда Трампа у Білий дім поділяє і депутат Бундестагу від опозиційних християнських демократів, полковник Бундесверу у відставці Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter). У розмові з DW Кізеветтер, який саме перебуває з візитом в Україні, зазначив, що канцлер Шольц разом з лідерами з інших європейських столиць, мають показати американцям готовність ЄС перебрати на себе більше відповідальності за Україну.
Разом з тим, і від США очікують того, що вони й надалі твердо стоятимуть на лідерських позиціях в Європі. Альтернатива цьому, застерігає Кізеветтер, була б жахливою. "Мільйони українців покинуть країну, поставивши під загрозу єдність європейських держав". Це показало б, що Захід був не в змозі зупинити диктатора Путіна і його злочинну загарбницьку і кровопролитну війну, додав депутат Бундестагу.
Читайте також: Разом проти Трампа: непроста місія Шольца у США
Оглядачі: шанси на компроміс непевні
Незважаючи на те, що лідер більшості у Сенаті США, сенатор-демократ Чак Шумер висловив сподівання на те, що республіканці ще підтримають його "План Б" щодо допомоги Україні, оглядачі не дуже високо оцінюють шанси на досягнення компромісу.
Геннінґ Гофф (Henning Hoff) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) ще до провалу голосування в Сенаті у коментарі DW припустив, що з цього нічого не вийде. "Республіканці, схоже, керуючись передвиборчою тактикою, не хочуть допомагати урядові Байдена", - сказав він і не виключив, що за найгіршого сценарію "США більше не підтримуватимуть Україну".
Кореспондент німецького новинного телеканалу n-tv у Вашингтоні Петер Кляйм (Peter Kleim) також сумнівається в тому, що республіканці в Сенаті на тлі наближення президентських виборів поставлять компроміс з демократами вище власних кон'юнктурних політичних інтересів.
Навіть, попри те, що демократи продемонстрували готовність об'єднати допомогу Україні та іншим союзникам із виділенням коштів на посилення міграційної політики. "Чому республіканці проголосували проти? Тому що Дональд Трамп хоче, щоби ця неконтрольована масова міграція далі тривала. Тоді він зможе у ході виборчої кампанії сказати, що, мовляв, Джо Байден цьому ніяк не протидіє. І саме так, украй сумно, зараз виглядає ситуація в американській політиці", - констатує Кляйм.
У свою чергу професор політології в Університеті штату Аризона Стівен Сміт пропонує дивитися на це у ширшому контексті. Тоді стане очевидним, що йдеться вже про проблему системного характеру. "Все це почалося у 1980-х, далі в 1990-х та на початку 2000-х виникало дедалі більше розбіжностей у підходах (двох. - Ред.) партій до різних питань. І зараз залишилося дуже небагато тем щодо яких існує обопільна згода", - сказав Сміт в ефірі CBS News.
Політолог нагадав також, що останнім часом вплив трампівського крила в республіканській партії постійно зростав. Настільки, що тепер навіть лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл мусить зважати на настрої трампістів (так званої групи MAGA. - Ред.). Все це, на думку професора Сміта, не тільки підриває звичний у минулому для американської політичної системи баланс, але й залишає республіканцям і демократам щоразу менше можливостей для знайдення компромісів.
Читайте також: Випробування Трампом: чи готова Європа?
Що далі?
У розмові з DW керівниця київського центру "Нова Європа" Альона Гетьманчук не виключила, що ще існує "все-таки певна ймовірність того, що це буде проголосовано". Разом з тим, як і інші оглядачі, Гетьманчук вважає, що "чим більше Сполучені Штати входять у виборчу кампанію, чим менше часу залишається до можливої номінації Дональда Трампа як кандидата (від Республіканської партії. - Ред.), - тим складніше це буде зробити".
За словами ж президентки Німецького Фонду Маршалла (GMF) Хезер Конлі, в експертних колах Вашингтону зараз намагаються зрозуміти, яким саме може бути згаданий вже "План Б" та інші альтернативи.
Серед можливих варіантів, каже Конлі, називають також оголошення національного надзвичайного стану, що дозволило б урядові США виділити кошти і на захист кордону з Мексикою, і на допомогу Україні, Ізраїлю та союзниками в Індо-Тихоокеанському регіоні. Все ж, за оцінкою експертки, ситуація залишається невизначеною. "Ми не знаємо (що буде далі. - Ред.). Дуже трагічно, що в останні кілька місяців ситуація зайшла у глухий кут. Зараз треба говорити чітко і твердо про те, що стоїть на кону", - наголосила Конлі в коментарі інформагенції AP.
Навіть якщо Сенат у четвер, 8 лютого, ще схвалить альтернативний, так званий "План Б" Шумера, спікер Палати представників Майк Джонсон, якого вважають соратником Трампа, повинен буде погодитися на проведення голосування в Конгресі. Досі Джонсон ухилявся від прямої відповіді на те, чи готовий буде сприяти голосуванню. "Подивимося, що зробить Сенат", - цитує його інформагенція Reuters.