Західні санкції проти РФ та Ірану: наскільки вони ефективні

Іран знає про це, Китай знає, і влада США, вочевидь, теж: попри наявні американські санкції проти нафтової промисловості Ірану, з Ісламської Республіки до Піднебесної нині постачається рекордна кількість нафти.

"Якщо вірити китайському уряду, країна взагалі не імпортує іранську нафту. Жодного бареля. Замість цього КНР закуповує багато малайзійської. Настільки багато, що, за офіційними даними китайської митниці, Пекін ввозить більш ніж удвічі більше нафти з Малайзії, ніж та фактично виробляє", - іронізує фахівець із сировинних товарів Хав'єр Блас, описуючи на новинному порталі Bloomberg схему імпорту Китаєм чорного золота з Ірану.

За словами Бласа, нескладний трюк перетворює іранську сиру нафту на малайзійську. Нафтотрейдери називають його "найпростішим і найдешевшим способом обійти санкції США". Таким чином торік Малайзія стала четвертим за розміром експортером нафти до Китаю, поступившись лише Саудівській Аравії, Росії та Іраку.

Крім того, Іран уже протягом багатьох років використовує Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) як ключовий пункт для обходу західних санкцій. Товари, занесені до довгих санкційних списків, складених США та Євросоюзом, часто надходять до Ісламської Республіки через Дубай. Іранська нафта також вивозиться і відправляється покупцям через ОАЕ.

Незалежно від того, йдеться про запасні частини для автомобілів чи для літаків, Тегеран уже давно змінив свої ланцюжки закупівель так, що все, на що є попит усередині країни, може бути придбано через торговельні та фінансові центри, такі як Дубай. Це, звісно, дорожче, ніж імпорт напряму. Але західні рестрикції, особливо запроваджені Вашингтоном, Тегеран у такий спосіб успішно обходить уже протягом багатьох років.

Центральна Азія - "санкційний" перевалочний центр

У Росії теж є подібні перевалочні центри, через які йдуть підсанкційні товари. Для Москви також не існує речей і продуктів, які не можна було б придбати через треті країни. Наприклад, запчастини для німецьких автомобілів класу люкс або електронні компоненти, необхідні для управління системами озброєння. Ключову роль тут відіграють колишні радянські республіки Центральної Азії. Перевага РФ у даному випадку полягає в тому, що вона разом з такими країнами, як Казахстан і Киргизстан, входить до складу Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), у рамках якого не існує перешкод для транскордонної торгівлі.

Це означає, що підсанкційні товари з країн Заходу, які Москва не може закупити напряму, можуть практично безперешкодно через згадані держави надходити в Росію, оскільки в рамках ЄАЕС існує свобода руху товарів. У підсумку, наприклад, торік продажі німецьких автомобілів і автозапчастин до Вірменії, яка також входить до ЄАЕС, зросли майже на 1000 відсотків.

Відтоді, як 22 лютого 2024 року ЄС запровадив уже 13-й пакет санкцій проти Росії, вона стала країною, на яку накладено найбільшу у світі кількість обмежень. Це підтверджують дані Castellum.AI, американської платформи, що займається оцінкою дотримання санкційних режимів. РФ продовжує вести війну проти України, при цьому російська економіка не впала.

Ба більше, російський уряд цього року обіцяє зростання економіки до 2,8 відсотка. А Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозує зростання ВВП країни до 3,2 відсотка. Високі держвидатки і великі інвестиції у зв'язку з війною проти України, а також - попри санкції - високі доходи від експорту нафти стимулюватимуть російську економіку, вважають у МВФ. І це звучить протверезливо для прихильників західних санкцій щодо Росії.  

Безпрецедентна кількість санкцій проти РФ

До вторгнення Росії в Україну Іран був державою, проти якої було запроваджено найбільшу у світі кількість різного роду обмежень. Тепер щодо РФ діє понад 5000 різних точкових санкцій, запроваджених США та ЄС - більше, ніж проти Ірану, Венесуели, М'янми та Куби разом узятих.

Усі ці обмежувальні заходи спрямовані проти російських політиків (включно з президентом Володимиром Путіним), чиновників, олігархів, великих компаній, фінансових інститутів і військово-промислового комплексу, пише Castellum.AI. Вони доповнюються далекосяжними санкціями у фінансовому секторі, які обмежують доступ банків з РФ до міжнародних фінансових ринків - наприклад, шляхом виключення їх з міжнародної платіжної системи SWIFT. Крім того, Центробанк РФ позбувся доступу до золотовалютних резервів країни, які заморожені в країнах G7.

Однак проблема тут полягає у тому, що тільки санкції, запроваджені Радою Безпеки ООН, є, відповідно до міжнародного права, обов'язковими для виконання всіма країнами. І наразі існує ціла низка великих держав, як-от Індія, Бразилія і Китай, які не дотримуються західних санкцій проти Росії.

Навряд чи санкціям є альтернатива

То навіщо ж продовжувати запроваджувати дедалі нові й нові обмеження, якщо їхньої публічно заявленої мети - змінити поведінку тих держав, на які вони накладаються - не може бути досягнуто? "Ми живемо в епоху санкцій. Якби вони не запроваджувалися, це було б майже як негласна підтримка (тих, проти кого вони запроваджені. - Ред.). Або як якби взагалі не було відповіді на цю атаку, що порушує міжнародне право", - пояснює в інтерв'ю DW Крістіан фон Зест (Christian von Soest), експерт із санкцій із Німецького інституту глобальних і регіональних досліджень (German Institute for Global and Area Studies, GIGA).

За словами фон Зеста, автора книжки "Санкції: потужна зброя чи безпорадний маневр?", що вийшла рік тому, обмеження, запроваджені Заходом, справді не призвели до зміни поведінки Росії та Ірану.

Однак США та ЄС перебувають у процесі посилення своїх рестриктивних заходів. Згідно з повідомленням The Wall Street Journal, Вашингтон готує обмеження проти низки китайських банків, спрямовані на їхнє виключення зі світової фінансової системи. За даними видання, американська влада хоче таким чином запобігти фінансовій допомозі Пекіна російському оборонному сектору.

Євросоюз також проводить зміни у своїх структурах, щоб краще забезпечувати дотримання запроваджених ним санкцій. Із січня 2023 року відповідальним за це в ЄС є високопоставлений дипломат Девід О'Салліван. "У його завдання, наприклад, також входить відвідування пострадянських держав, розташованих по сусідству з Росією, і переконання їхньої влади в необхідності більш суворого дотримання санкцій", - пояснює Крістіан фон Зест.

"Наразі існує також так зване застереження No Russia Clause ("не в Росію"), яке покликане змусити експортерів доводити, що товари, які вони постачають - машини, транспортні засоби, автозапчастини - не прямують далі в РФ. Подібне застереження про кінцеве використання знайоме нам за законом про контроль над поставками зброї", - додає німецький експерт.

Тиск посилюється і на Об'єднані Арабські Емірати. "ОАЕ стали центром для обходу іранських і російських санкцій", - заявляють в американському аналітичному центрі Atlantic Council. Саме тому Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (Financial Action Task Force, FATF), міжурядова організація, створена 1989 року Великою сімкою, яка займається виробленням світових стандартів у сфері протидії відмиванню злочинних доходів, внесла ОАЕ до свого так званого "сірого списку". У ньому перераховані ті країни, де, на думку FATF, існують підвищені ризики відмивання грошей і фінансування тероризму.

"Загальною проблемою було визнано те, що і в Росії, і в Ірану є способи обійти санкції. Тепер треба подивитися, що приносять різні заходи (у цій сфері. - Ред.)", - резюмував Крістіан фон Зест.