Заворушення у Франції - стимул для ультраправих?
4 липня 2023 р.
Навіть якщо здається, що насильство на вулицях вщухає, ситуація у Франції далеко ще не стабілізувалася. Після того, як 17-річний Нахель М. був застрелений поліцейським під час перевірки дорожнього руху в паризькому передмісті Нантер, гнів проти державних органів виплеснувся на вулиці багатьох міст Франції. Натовп розбурхало також і відео інциденту зі соцмереж, з якого начебто випливає, що поліцейський міг поцілити в Нахеля М. не з метою самозахисту.
Насильство після інциденту виплеснулося проти символів Французької Республіки, поліцейських дільниць, шкіл і особливо проти муніципалітетів. Кульмінацією став напад на будинок мера Л'Ай-ле-Роз в околицях Парижу, де невстановлені особи прорвали на великоваговому автомобілі браму та здійснили підпал. Дружина мера постраждала, рятуючись втечею з будинку з двома маленькими дітьми. Правоохоронні органи розслідують цей інцидент як замах на вбивство.
На початку цього тижня у багатьох містах перед меріями пройшли акції солідарності. Від початку заворушень по всій країні було заарештовано понад 3000 осіб. Але зиск від цього хаосу може мати передусім ультраправа партія "Національне об'єднання" (RN).
Читайте також: Франція після масових заворушень. Що далі?
Солідарні не всі
Чимало французьких політиків недвозначно засудили вбивство 17-річного Нахеля М. Президент Еммануель Макрон назвав його "непояснимим" і "непробачним". Центристи та ліві такої ж думки. Депутат Європарламенту від лівої партії La France Insoumise Франсуа Руфен закликав всю націю проявити солідарність з матір'ю Нахеля М., "чийого 17-річного сина застрелили з близької відстані, хоча він не становив небезпеки".
Але таку солідарність готові висловити не всі. Голова консервативної партії "Республіканці" (LR) Ерік Сьотті хоча у своєму дописі в соцмережі Twitter також висловив "підтримку", але водночас і говорив про підтримку поліції. За його словами, перед тим, як виступати із засудженням офіцера поліції, варто дочекатися результатів розслідування. За два дні після інциденту політик закликав уряд оголосити надзвичайний стан через заворушення. Цей стан надає владі широкі юридичні права, такі як обмеження свободи зборів та здійснення обшуків.
Читайте також: Німеччина стурбована заворушеннями у Франції - Шольц
Національне об'єднання і "стратегія краватки"
З цим закликом Сьотті навіть перевершив реакцію кандидатки від Національного об'єднання на останніх двох президентських виборах, лідерки фракції у Національних зборах Марін Ле Пен. Вона назвала заяви Макрона "надмірними", а також підкреслила, що потрібно дочекатися результатів розслідування. Надзвичайний стан слід оголошувати лише у разі, якщо ситуація продовжуватиме погіршуватися, сказала Ле Пен.
Доцент публічного права в паризькому університеті Пантеон-Ассас Бенджамін Морель називає це "стратегією краватки". За словами Мореля, протягом кількох років Національне об'єднання намагалося демонструвати поміркованість. "Вони скрізь вдягають костюми та краватки, наприклад, у парламенті, і більше не привертають уваги занадто радикальними заявами. У нинішній кризі (позиція- Ред.) Національного об'єднання майже тотожна позиції Макрона", - сказав науковець у коментарі Deutsche Welle.
Він додає, що "у Франції, на відміну від інших країн, таких як Німеччина, вони не можуть прийти до влади у складі коаліції. Їхній кандидат має фінішувати першим на президентських виборах, залучивши багато виборців".
Читайте також: Під Парижем попрощалися з підлітком, убитим поліцейським
І нашим, і вашим
Але деякі члени Національного об'єднання продовжують дотримуватись непоміркованих позицій, додає політолог з центру Cevipof при паризькому Інституті політичних досліджень Жіль Івальді. Як приклад він наводить голову партії Національне об'єднання Джордана Барделлу. 27-річний Барделла, який сам походить із сім'ї мігрантів з італійсько-алжирським корінням, заявляє про "озлоблення суспільства внаслідок абсолютно божевільної міграційної політики" та обіцяє видворити з країни всіх "іноземних злочинців" у разі перемоги кандидата від партії на наступних президентських виборах у 2027 році.
"Партія дотримується подвійної стратегії, обслуговуючи як своїх традиційних, екстремістських виборців, так і потенційних нових виборців, які стурбовані своєю безпекою та бачать Національне об'єднання як партію, яка з Ле Пен не викликає відторгнення", - сказав Івальді у розмові з DW.
Читайте також: Франція: дебати про поліцейське насильство після вбивства підлітка
Для Національного об'єднання "чи раз, чи два - одна біда" - мігранти
Програма Національного об'єднання і надалі расистська, каже доцент політології в Університеті Тура в центральній Франції Сільвен Крепон. "Партія хоче покласти край будь-якій міграції з-за меж Європи і явно виступає проти цінностей інтеграції та рівності", - сказав він у розмові з DW. Це настільки широко відомо, що партії вже зайве про це говорити.
"Навіть якщо Марін Ле Пен прямо про це не згадує, усі знають, що для її партії у злочинності у Франції завжди винні мігранти. Коли інші політики, такі як Сьотті, кажуть те ж саме, це тільки допомагає Національному об'єднанню, адже виборці вважають за краще голосувати за оригінал, ніж за копії", - каже Крепон. Схоже, ця стратегія діє повільно, але впевнено: у вирішальному другому турі торішніх президентських виборів Ле Пен все ж вдалося отримати 41,5 відсотка голосів. У 2017 році у неї було ще лише 34 відсотки.
Троє оглядачів, опитаних DW, погоджуються, що нинішня криза може дати стимул правим екстремістам. Результати двох кампаній збору коштів також, схоже, можуть про це свідчити: для сім'ї загиблого Нахеля М. наразі було зібрано трохи більше 260 тисяч євро, а для сім'ї поліцейського - понад 1,2 мільйона євро.
Читайте також: Підйом антисемітизму у Франції і звинувачення на адресу "жовтих жилетів"
Реформи для усунення тріщин у суспільстві
Французький уряд реагує на нинішню кризу та на можливий імпульс від неї для ультраправих у Франції насамперед засобами, які у розпорядженні має правова держава.
"Ми збільшили присутність поліції та підтримуємо контакти з місцевою владою та спілками, а також із родиною Нахеля М. У той час як інші пропонують радикальні рішення, ми хочемо уникнути розколу суспільства", - сказав речник Єлисейського палацу, відповідаючи на питання DW під час зустрічі з журналістами. За його словами, уряд уже зробив багато для депресивних передмість, але йдеться про виправлення проблем, що накопичувалися десятиліттями.
Однак це твердження заперечує професор соціології паризького Університету Венсен-Сен-Дені Мішель Кокорефф, якого вважають експертом з цих питань. "Це елементарно не так. Крім усього іншого, уряд скасував запланований на 2018 рік план дій для передмість, обсягом у 48 мільярдів євро", - сказав він у коментарі DW.
За його словами, єдиний спосіб протистояти посиленню правих - "це "залатати" тріщини в суспільстві, щоб у майбутньому не виникало заворушень у передмістях. Для цього знадобляться фундаментальні реформи, такі як реформа поліції та її присутність у передмістях для щоденних контактів з місцевими".
Але навіть якби уряд президента Еммануеля Макрона справді взявся за такі реформи, для того, щоб вони принесли якийсь ефект, знадобився б час. А до наступних президентських виборів у Франції залишилося лише чотири роки.