Чому ізраїльські ультраортодокси ігнорують коронавірус
13 жовтня 2020 р.
Журналістам в Ізраїлі нема коли перепочити. Заголовки у ЗМІ рясніють повідомленнями про поліцейські рейди на антиурядові демонстрації та про те, як вищі державні посадовці порушують затверджені ними ж самими обмежувальні заходи. Іншою актуальною темою, як і під час першого локдауну навесні, залишаються масові публічні заходи ультраортодоксів. Саме цим, серед іншого, пояснюють високий рівень заражень коронавірусом у країні.
Не з чуток про це знає адвокат Моше Моргенштерн. Ще під час перших обмежувальних заходів у березні й квітні він записався добровольцем з питань охорони здоров'я при мерії Бней-Брака - передмістя Тель-Авіва, де абсолютно переважає ультраортодоксальне населення.
Тіснота проти соціальної дистанції
Щоранку Моргенштерн ознайомлюється зі статистикою нових заражень. "Сьогодні у нас, стривай, ого-го, це погано виглядає - 883 нові випадки. Щодня цифра зростає. Ні, це дуже недобре", - каже він у телефонній розмові.
Від початку пандемії Бней-Брак та інші міста та квартали із ультраортодоксальним населенням стали розсадниками зараження. Водночас звідти повідомляють про те, як місцеве населення нехтує обмежувальними заходами.
Читайте також: Як відрізнити коронавірус від застуди чи грипу?
Святкування у локдаун
Фахівці від міністерства охорони здоров'я ще з весни били на сполох і вказували на тісноту в релігійних семінаріях як на одну з причин високого рівня інфекцій серед ультраортодоксів. Сюди слід додати й високу щільність населення, тісноту у релігійних містах і кварталах, а також масові гуляння на релігійні свята.
Другий локдаун розпочався в Ізраїлі 18 вересня, і йому передувало постійне зростання кількості нових заражень. Влада заборонила масові збори та молитви у закритих приміщеннях. Хтось цих правил дотримувався, інші - ні.
Про другий локдаун оголосили напередодні періоду свят - Нового року за релігійним календарем (Рош га-Шана) та Судним днем (Йом Кіпур), коли заведено збиратися на релігійні служби у храмах. Тисячі прийшли і на похорон авторитетного серед цієї публіки равина.
Усе це викликало неабияке обурення у широкому суспільстві. Додала олії у вогонь і діяльність поліції чи, радше, її бездіяльність, адже у суспільному уявленні, вартові порядку стежили за дотриманням обмежувальних заходів серед отрдодоксів зовсім не так жорстко, як серед світського населення. Багато хто вважає, що поліція просто заплющувала очі на кричуще порушення однією групою населення обов'язкових і чинних для усіх правил.
Сама ж поліція виправдовується, мовляв, останніми тижнями в Бней-Браці та інших містах з переважно ультраортодоксальним населенням було розігнано низку масових скупчень, виписано штрафи та закрито синагоги.
В ультраортодоксальних громадах в Ізраїлі реєструють непропорційно високий рівень заражень коронавірусом. Близько 40 відсотків з усіх позитивних діагнозів, поставлених минулого тижня, припадало саме на цю групу населення. "Так, це справжня проблема, адже деякі групи просто нехтують правилами. Я не можу заплющувати очі на ці факти", - підтверджує Моше Моргенштерн, який у своїй волонтерській роботі намагається вирішувати суперечки шляхом діалогу. "Ми пробуємо говорити із лідерами громади, равинами та пояснити їм, що так не можна. Намагаємося з ними працювати".
Єдине, що трохи обнадіює Моргенштерна, це той факт, що йдеться про групу населення переважно молодого віку. "Багато заражень серед молоді, багато семінаристів. Це і добре, і погано", - каже Моргенштерн. Летальність під час "другої хвилі" серед цієї групи нижча, ніж у середньому. Місцеві ЗМІ повідомляють, що деякі равини сподіваються на вироблення серед семінаристів колективного імунітету. Та не дуже зрозуміло, як така стратегія може захистити від зараження усіх інших.
Напади на поліцейських у Єрусалимі
У Єрусалимі теж фіксують високий рівень заражень коронавірусом. В ультраортодоксальному районі Меа Шаарім дедалі частіше доходить до сутичок між місцевими мешканцями та правоохоронцями, які намагаються стежити за дотриманням обмежувальних заходів. Низку осіб було заарештовано за жбурляння у бік поліцейських каміння та металевих предметів. У Меа Шаарім проживають і представники архиконсервативних, антисіоністських сект. Вони відмовляються підкорятися законам держави і традиційно вороже налаштовані до представників органів державної влади.
Ультраортдоксальна блогерка та активістка Пніна Пфойффер вважає, що для перелому ситуації необхідно домовитись із лідерами цих громад. Та завдання це не з простих, адже "ультраортодокси - неоднорідна громада, яка поділена на багато дрібніших груп", пояснює вона. Зараз усі зусилля направлені на діалог із лідерами тих груп хасидів, які нехтують правилами профілактики зараження та обмежувальними заходами, чинними для усіх громадян.
Читайте також: Небезпечний спадок неандертальця: який зв'язок із коронавірусом?
Недовіра до уряду Нетаньяху
"Не те, щоб вони не знали про існування коронавірусу чи думали, що їх це не стосується. Вони вважають, що від них вимагають зависоку ціну за замороження громадського життя на невизначений час", - пояснює Пфойффер і додає, що другий локдаун запровадили якраз на період релігійних свят, що "посилило недовіру до уряду".
Недовіра до уряду це, мабуть, єдине, що зараз єднає розмаїті групи ізраїльського населення. Ще до початку другого локдану члени кабміну Біньяміна Нетаньяху почули багато невтішного про якість кризового менеджменту уряду у період пандемії. На початку вересня урядовий координатор у боротьбі з епідемією коронавірусу професор Роні Гамзу запропонував модель "світлофору". Згідно з нею, у районах із високим "червоним" рівнем зараження запроваджували б суворі обмежувальні заходи. Та деякі мери-ультраортодокси та релігійні авторитети на цей план не пристали. Зрештою, коаліційний уряд Нетаньяху, до складу якого входять ультраортодоксальні партії, спромігся тоді лише на оголошення нічної комендантської години.
Та останніми тижнями рівень заражень поступово зріс і серед загального населення. Тепер же, усі очікують, що уряд під тиском громадськості оголосить про послаблення. Але й після завершення другого локдауну, прогнозують оглядачі, не вщухнуть дискусії про необхідність диференційованого підходу до громад із високим рівнем заражень.