Жорстокість білоруських силовиків. У чому причина?

У серпні 2020 року весь світ був шокований безпрецедентною жорстокістю білоруських силовиків. У перші три дні протестів після президентських виборів влада застосовувала проти мирних і беззбройних демонстрантів водомети, світлошумові гранати, гумові кулі. Дехто залишився покаліченим, є і загиблі. Особливо жорстко силовики поводилися із затриманими, у сумнозвісному слідчому ізоляторі у провулку Окрестіна у Мінську демонстрантів утримували у нелюдських умовах.

Протягом всього часу безперервних протестів рівень насильства на білоруських вулицях якщо і знижувався, то ненадовго. І за жодною із заяв про насильство і тортури, які застосовували співробітники правоохоронних органів, так і не були порушені кримінальні справи. У чому причина такої жорстокості білоруських силовиків?

Білоруські силовики завжди працювали жорстко

Насильство білоруські силовики застосовували і раніше - у 2006 і 2010 роках під час протестів після президентських виборів. "Але такої безпрецедентної жорстокості у Білорусі не було з 1990-х років", - каже Андрій Ситько, колишній співробітник Генеральної прокуратури, а зараз - фахівець у сфері роботи силових підрозділів. Раніше силовики, за його словами, пишалися, що ніколи не застосовували спецзасоби і "носили протестувальників на руках".

Читайте також: Стояли на колінах і "падали з турніка": як в Могильові міліція знущалася над білорусами

Втім, за словами Ігоря Макара, колишнього заступника командира бойової групи антитерористичного підрозділу МВС Білорусі "Алмаз" (ця структура бере участь в розгонах), силовики завжди працювали однаково жорстко. "Просто раніше не було таких масштабних і тривалих акцій протесту, ось і не було масштабних розгонів. Зараз в придушенні задіяні абсолютно всі служби", - зазначає колишній силовик.

Співрозмовники DW впевнені, що тепер силовикам дано "карт-бланш" на насильство, щоб "навести порядок на вулицях". На думку Андрія Ситька, жорстокості силовиків сприяють, зокрема, і умови, в яких вони змушені працювати: весь час в підвищеній бойовій готовності, без вихідних і відпусток, в постійному розпорядженні своїх частин.

Експерт не виключає, що на них чинять і психологічний тиск: "Їх відсікають від альтернативних інформаційних потоків, йде нагнітання пристрастей, їх запевняють, що вони реально захищають країну і в першу чергу - себе, своїх дружин і дітей. Їм розповідають, що в разі перемоги альтернативного кандидата на виборах або зміни влади, саме до них будуть застосовані найжорсткіші заходи - покарання, виселення тощо".

Агресія від безкарності

Але як пояснити знущання і тортури над затриманими? Білоруси, які 9-11 серпня потрапили на Окрестіна, розповідали, що їх постійно били, тримали на вулиці на колінах, не давали їжі та води, змушували співати офіційний гімн і викрикувати "Я люблю ОМОН". Правозахисники також зафіксували факти зґвалтувань.

Ігор Макар вважає, що навряд чи керівництво віддавало наказ про знущання. На його думку, швидше за все, це ініціатива знизу. "Можливо, за допомогою знущань вони хочуть догодити владі, щоб люди боялися і не ходили на акції. Однак вони не врахували згуртованість народу, яка після розголосу фактів катувань стала ще сильнішою", - каже колишній співробітник "Алмаза".

Однією з основних причин агресії силовиків колишні співробітники правоохоронних органів називають безкарність: щодо них жодного кримінального провадження не відкрито. "Безкарність породжує свавілля", - зазначає Ситько. З розмов з діючими співробітниками силових відомств Ігор Макар знає, що у силовиків і думки немає припинити насильство: "Вони розуміють, що всі їхні звірства зафіксовані. Вони стоять один за одного, і дуже не хочуть, щоб цей режим впав, адже тоді кожному доведеться відповідати за скоєне".

Андрій Ситько вважає помилкою думати, ніби в силових структурах працюють садисти - таких, за його словами, на етапах тестувань відсікають: "Але важливим критерієм є готовність сліпо виконувати накази і рішення керівництва - пріоритет віддають тим, хто не філософствуватиме".

Жорстокість в природі людини?

Загалом жорстокість і агресію лікар-психотерапевт Костянтин Минкевич називає властивими людині: "Нам хочеться думати, що силовиків просто нагодували чимось або вживили в голову чіп, але ні - історія людства знає багато подібних прикладів. Люди, які мають владу і не мають над собою контролю, стають агресивними і жорстокими".

На думку Мінкевича, силовики поводяться настільки жорстоко просто тому, що можуть. "Їх міг би стримувати страх відповідальності, різні юридичні механізми, які працюють в демократичних країнах і покликані припиняти зловживання насильством, але в Білорусі це не працює". Крім того, психотерапевт вказує на масштаби протестів. "Коли ти виходиш проти купки людей - одне, а коли їх море - інше. ОМОНівці самі можуть бути налякані тим, що відбувається, і агресією вони компенсують страх", - вважає лікар-психотерапевт.

Нацькувати ОМОНівців на людей, на думку Мінкевича, не важко - люди досить легко цьому піддаються, якщо цілеспрямовано не намагаються протидіяти навіюванням на кшталт "там вороги, наше діло праве, якщо не ви, то вас". "Якщо люди від початку не виховані в дусі гуманістичних ідеалів, то у них легко сформувати таку картину: потрібно душити їх, інакше задушать вас", - констатує лікар.