Знову обезголовлена: що чекає на "Укрзалізницю"?

Акціонерна компанія "Українська залізниця" за останні п'ять років уже увосьме втрачає голову. 17 березня уряд за поданням наглядової ради "Укрзалізниці" ("УЗ") звільнив з посади голови правління Володимира Жмака, який очолював національного перевізника вантажів та пасажирів лише з серпня 2020 року. Тепер обов'язки очільника компанії тимчасово покладено на Івана Юрика - який уже був в.о. керівника "УЗ" до Жмака. Чому ж звільнили чергового топменеджера та як це позначиться на компанії, з'ясовувала DW.

Блокування реформи та слідча комісія Верховної Ради

До призначення в "Укрзалізницю" Володимир Жмак працював у наглядовій раді компанії "Київстар", президентом нафтогазових компаній "ТНК-Україна" та "РН-Україна", а також головою наглядової ради державного аеропорту "Бориспіль". На посаді голови правління "УЗ" уряд затвердив його в результаті конкурсу, проведенням якого займалася міжнародна компанія з підбору персоналу Boyden. Ретельний відбір давав надії, що новий керівник "УЗ" відпрацює увесь термін свого трирічного контракту і зможе навести лад в компанії.

Читайте також:  Чи зможуть потяги в Україні розганятись до 350 км на годину

Звільненню Жмака передували кілька подій. У лютому, команда Жмака стала об'єктом перевірки з боку тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради, створеної наприкінці січня для оцінки роботи "Укрзалізниці" й розслідування зловживань у 2017-2020 роках.

10 березня керівництво "УЗ" поскаржилось, що реформи в компанії блокує наглядова рада. Наступного дня директор з комерційної роботи й логістики "УЗ" та ексочільник грузинської залізниці Іраклі Езугбая оголосив про відставку. "На жаль, на мою адресу почалося цькування. Воно вийшло за межі", - заявив Езугбая.

За словами Жмака, 15 березня протягом трьох годин він звітував на позачерговому засіданні наглядової ради про свою роботу, і жодних зауважень у його бік не прозвучало. "А вже наступного дня мені подзвонив голова наглядової ради і запропонував терміново написати заяву про звільнення. Оскільки підстав для такої "дружньої пропозиції" я не вбачав, то цю щедру оферту не прийняв", - зазначив Жмак.

"Неслухняний" голова правління?

Після цього відбулося звільнення, причину якого ні уряд, ні наглядова рада "УЗ" публічно не пояснили.

Лише член наглядової ради "УЗ" Сергій Лещенко на своїй сторінці у Facebook "натякнув", що могло спричинити таке рішення. "Оскільки деякі речі я не уповноважений коментувати, особисто від себе хочу порекомендувати вам гарне розслідування. (...) "Метінвест" отримав майже половину робочого парку піввагонів "Укрзалізниці" на три роки", - написав член наглядової ради "УЗ". Ідеться про нещодавній аукціон "УЗ" за трирічні лоти вантажних перевезень, єдиним учасником і переможцем якого з мінімальною ціною стала компанія "Метінвест-Шиппінг", що входить до холдингу СКМ олігарха Ріната Ахметова. За цією компанією на найближчі три роки заброньована майже половина робочого парку "УЗ" піввагонів. Лещенко наполягає, що "УЗ" щорічно втрачає на перевезенні руди щонайменше 8 мільярдів гривень через Ахметова і Ко".  

Сам Володимир Жмак переконаний, що його звільнили, щойно він перестав бути "слухняним". Ексміністр інфраструктури Володимир Омелян припустив у розмові з DW, що причиною звільнення могла бути політична боротьба всередині Офісу президента за контроль над залізницею або ж невиконання Жмаком показників розвитку компанії, якщо вони були. Водночас голова українського Виконавчого комітету реформ Михайло Саакашвілі заявляв, що ТСК хотіла звільнити Жмака, тому що той почав боротися з корупційними схемами.

Ще одна версія - бачення реформ Жмака не співпало з баченням наглядової ради щодо поділу "Укрзалізниці" на вантажну та інфраструктурну компанії, вважає голова ради громадської організації "Всеукраїнський центр реформ транспортної інфраструктури" Володимир Наумов. "Плюс Жмак не навів мости ні з парламентом, ні з урядом, а намагався вирішувати всі питання з Офісом президента. А причин для звільнення можна знайти безліч. Проблемних питань в "УЗ" - море", - зазначив експерт.

Авгієві стайні "Укрзалізниці"

Нині компанія перебуває у "помираючому стані", впевнений експерт та координатор проєкту "Поїздка" Олександр Бондаренко. "В першу чергу, не вистачає кадрів, які тікають з компанії через копійчані зарплати. Також Жмак не вирішив проблеми з закупівлями та корупцією. Ці авгієві стайні доведеться розгрібати новому керівнику", - зазначив DW експерт.

Читайте також: Керівник "Укрзалізниці" не бачить "сенсу" у співпраці з Deutsche Bahn

Окрім того, існує ймовірність дефолту "УЗ" навесні, оскільки компанія минулого року отримала рекордні збитки, додає Бондаренко. Офіційних даних про фінансові результати "Укрзалізниця" за підсумками 2020 року ще не оголошувала, проте сам Жмак заявляв, що очікує збиток у розмірі 12-14 мільярдів гривень. Між тим за 2019 рік компанія отримала майже три мільярди гривень чистого прибутку.

Незважаючи на збитки, Жмак вважає свою роботу ефективною. "Частка вагонів "УЗ" на ринку зросла з 16 до 24 відсотків, ми почали ламати схеми та боротися з корупцією, за два місяці 2021 року продали металолому вдвічі більше, ніж за весь 2020 рік", - заявив він.

"Голова "УЗ" має бути професійним залізничником"

Часта зміна керівників "УЗ" пояснюється призначенням менеджерів, які раніше не працювали на залізниці, впевнений Бондаренко. "Зголом виявляється, що людина не підходить для керування таким підприємством. На посаді голови потрібен фаховий залізничник. Ще одна причина частої зміни керівництва - між собою чубляться різні клани, які переслідують свої інтереси", - пояснює експерт. 

Схожу думку висловив Наумов, який вважає, що сьогодні на ситуацію в "УЗ" впливає величезна кількість людей - депутати, Офіс президента, бізнесмени. "Однак для виведення "УЗ" із кризи необхідно в короткі терміни призначити професійних голову, членів правління та наглядову раду, які обов'язково повинні бути залізничниками", - впевнений він.

За прогнозом Бондаренка, нового повноцінного керівника призначать приблизно через пів року. "Збереться наглядова рада, ухвалить рішення про конкурс на голову "УЗ" - три місяці  добиратимуть кандидатів, потім ще три місяці їхні кандидатури розглядатимуть і затверджуватимуть", - підсумував він.