Умланд: Серед експертів є консенсус, хто агресор, а хто жертва

"Забезпечення миру замість заохочення експансії" - під таким заголовком на сайті громадських петицій Change.org 11 грудня була опублікована відповідь більше 100 вчених, експертів та журналістів на лист "Нова війна в Європі? Не від нашого імені!", який з'явився 5 грудня. Підписантами листа стали 60 відомих у Німеччині політиків, артистів, бізнесменів та релігійних діячів, які закликали до перегляду нинішньої політики щодо Росії.

Ініціатором і автором листа-відповіді є старший науковий працівник Інституту євроатлантичної співпраці у Києві, головний редактор книжної серії, яка видається у Німеччині, під назвою "Радянська та пострадянська політика та суспільство" Андреас Умланд. В інтерв’ю DW він розповів про те, як готувалася ця публікація і яка її мета.

DW: Як з'явився відкритий лист німецькомовних експертів? Ви прагнули оперативно відповісти на заклик знаменитостей, який зчинив багато галасу, чи вже давно виношували задум для подібного тексту?

Андреас Умланд: Ні, то була саме реакція на заклик 60 відомих у Німеччині особистостей. Ця спонтанна акція готувалася поспіхом, тож ціла низка людей, які не встигли завчасно відповісти чи яких я просто не застав, не потрапили до списку підписантів.

За яким принципом відбирали підписантів? Помітно, що Ви зробили ставку на експертів.

Так, я звертався до тих, про кого знаю, що вони мають професійне відношення до Росії чи України, хто займається цими країнами з наукового боку. Про тих, кого не знав, я дізнався за допомогою інтернету, чи мають вони досвід роботи у Східній Європі. Тож багатьом, хто хотів підписатися, мені довелося відмовити. Серед них були політики, парламентарі, відомі у Німеччині фігури, але вони не спеціалісти з цього регіону, тож у списку їх немає.

У цьому списку представлені професори та наукові співробітники не лише німецьких університетів, а й наукових закладів Кембриджа, Відня, Цюриха, Варшави, Києва. Так чий же це все-таки відкритий лист - німецьких фахівців з питань Східної Європи чи, у більш ширшому сенсі, європейської експертної спільноти?

Ні, це саме німецькі експерти, просто дехто з них зараз працює за межами Німеччини. Щоправда, у списку підписантів є також німецькомовні вчені із Австрії та Швейцарії.

Ви сказали, що декому з тих, хто бажав підписатися, Вам довелось відмовити, тому що вони не є фахівцями. А чи були такі експерти, які навпаки не захотіли ставити підпис під заготовленим Вами текстом?

Так, дехто з моїх знайомих із професійних міркувань не визнали за можливе підписати таке політичне звернення, адже вони, наприклад, наразі працюють у Росії кореспондентами провідних німецьких газет та телебачення. Таких випадків було кілька. В офіційних культурних чи дипломатичних організаціях теж є підтримка для цього листа, однак їхні працівники не підписались, адже це їм забороняє статус.

Як зрозуміти той факт, що у Німеччині протягом тижня з'являються два відкритих листи с десятками підписантів, до того ж одне з них, так би мовити, проросійське, а друге - проукраїнське. Чи свідчить це про глибокий розкол у німецькій громадській думці щодо Росії?

Я думаю, що розкол відбувся, як це і сказано у нашому звернені, між людьми, які у своїй професійній діяльності роками чи навіть десятиліттями пов’язані з Росією, Україною, з одного боку, і тими, хто цими регіонами інтенсивно не займається, але захотіли висловитись, так би мовити, "за мир". Але ж миру вже немає, війна у Східній Європі вже вирує! На це експерти і прагнули звернути увагу.

Які ж тоді основні тези Вашого листа?

По-перше: конфлікт між Росією та Україною - надзвичайно складна тема, тому за поясненнями та оцінками доцільно звертатися до спеціалістів, а не до режисерів, акторів та громадських діячів. По-друге: серед експертів спостерігається майже цілковитий консенсус щодо того, що у даному випадку, як ми і написали, є однозначний агресор і чітко ідентифікована жертва. У багатьох телевізійних та публічних дискусіях у Німеччині цим нехтують.

Перший відкритий лист викликав у Німеччині досить бурхливу реакцію - на нього, зокрема, відгукнулись усі провідні газети, хоч багато коментарів були досить критичними. На цей новий лист реакція у німецьких ЗМІ куди стриманіша. Чим Ви це пояснюєте? Відсутністю у Вашому списку підписантів з гучним іменем?

Так. Як я вже казав, переважна більшість наших підписантів - це вчені, які працюють в університетах, і їхня діяльність не означає широкої популярності чи активної присутності на телеекрані. Тож резонанс зараз значно менший.

Виходить, що Ваш відкритий лист звертається не так до широко загалу Німеччини, як до політичного керівництва країни?

Я би сказав, що це звернення адресоване німецькій еліті у широку сенсі цього слова: політикам, представникам ЗМІ, діячам культури, у тому числі і тим, хто підписав перший лист. Ми хотіли сказати усім їм: у конфлікті Росії та України, Росії та Європи усе набагато складніше, ніж ви думаєте.