АЕС в Україні: Безпеку підвищать, ризик залишається
22 липня 2011 р.Цими днями «Енергоатом» презентує громадськості те, що компанія називає «Екологічною оцінкою» Комплексної програми підвищення безпеки енергоблоків АЕС України. Зустрічі з журналістами та представниками неурядових організацій відбуваються у Кузнецовську, Нетішині, Енергодарі, Южноукраїнську - біля місць розташування чотирьох українських АЕС.
За офіційними даними, програму підготовлено, аби підвищити ядерну безпеку. Прес-секретар «Енергоатому» Наталка Прудка в коментарі Deutsche Welle нагадала, що на такі цілі вже надавався кредит Європейського банку реконструкції та розвитку, а з огляду на уроки катастрофи в Японії, програму доповнюють додатковими заходами з запобігання та подолання аварій, аналогічних на АЕС «Фукусіма-1».
800 заходів за сім років
Експерт Національного екологічного центру Дмитро Хмара не бачить у Програмі якихось спецзаходів. «АЕС є надзвичайно небезпечними об’єктом. Заяви, що ймовірність важкої аварії - одна аварія на 100 тисяч або мільйон років є абсурдом. Факти показують, що аварії відбувається значно частіше. Отже їхні моделі прогнозування безпеки не відтворюють реальність, або просто що вони брешуть про реальну небезпеку від АЕС», - сказав Хмара DW. Як він каже, щоб „якось виправдатись атомники придумали собі гру, яка зветься постійне підвищення безпеки АЕС", а ефективність такої роботи неможливо перевірити, поки вже не буде пізно.
Програма з підвищення безпеки складається з набору понад 800 заходів. Кожен, кажуть в «Енергоатомі», націлений на підвищення безпеки експлуатації як за нормальних умов, так і в умовах аварії без змін базового проекту АЕС. За оцінками атомників, загальна вартість всіх заходів близько 1,18 млрд. євро, на їх впровадження піде 7 років. Енергокомпанія розпочала роботи власним коштом, проте, за їх підрахунками, є потреба в залученні кредитних ресурсів.
Про зупинку реакторів не йдеться
Як прокоментувала DW координатор у сфері енергетики мережі неурядових організацій CEE Bankwatch Network в Україні Ірина Головко, ця програма, фінансування якої на розгляді Європейського банку реконструкції та розвитку, зробить можливою подовження термінів експлуатації старих реакторів у понадпроектні терміни. Вона заявляє, що «екологічна оцінка», виконана на вимогу потенційного кредитора ЄБРР, не аналізує ризиків, пов’язаних із понадпроектною експлуатацією. Вона каже, що автори оцінки не взяли до уваги розгляд найбільш логічної альтернативи – виводу блоків з експлуатації, як передбачено тридцять років тому проектом будівництва.
«Енергоатом»: будувати нові АЕС дорожче
Речниця «Енергоатому» Наталка Прудка зауважує, що термін роботи блоків подовжують у багатьох країнах, і це прийнятна практика: «Будувати натомість нові значно дорожче, ніж експлуатувати старі». «Енергетична стратегія України до 2030 року» передбачає збереження за атомною енергетикою такого ж вагомого значення в енергозабезпеченні України, як і сьогодні, каже Прудка. «А нині ця галузь дає майже половину від усієї виробленої в країні електроенергії. Головне — посилення безпеки АЕС — постійний процес, що здійснюється в усіх країнах» - наголошує прес-секретар і помічниця президента «Енергоатому». 2010 року двом енергоблокам РАЕС дозволили працювати понаднормово ще 20 років. За словами Прудкої, зараз йде мова про подовження експлуатації блоків Запорізької і Южно-Української АЕС.
ЄБРР підтримає подовження експлуатації?
«Якщо не буде коштів від ЄБРР, для підвищення безпеки треба буде кошти, які зараз йдуть на старі реактори. Фактично ЄБРР підтримує подовження роботи реакторів в Україні, що є дивним на тлі того, що Німеччина й Швейцарія відмовились від цього» - підкреслює Дмитро Хмара. Він погоджується, що закриття ядерного блоку може коштувати більше, ніж будівництво нового. «За наступні 10 років Україна треба зупинити 12 з 15 реакторів - це мільярди євро. Це ще раз доводить, що атомна енергетика не така дешева і не може себе окупити». За словами еколога на українських АЕС вистачає проблем: «Наприклад нестача води на Запорізькій та Южно-Українській АЕС. Проблеми останньої вже вішають на бюджет. Запорізька АЕС зараз фактично використовує все Каховське водосховище для свого охолодження».
Експерт заявляє, що АЕС неможливо зробити безпечними, неможливо передбачити всі фактори впливу, які можуть викликати аварії (внутрішні неполадки, повіні, посухи, терористи чи, навіть, метеорити), тому вкладати сюди гроші - це, «в будь-якому разі – марнотратство», вважає Хмара.
Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Роман Гончаренко