"Алекс Фергюсон" футбольних жінок

У професійному футболі вік тренера короткий. Деякі клубні наставники міняються три-чотири рази за один сезон. Винятком є хіба що Алекс Фергюсон. А ще Бернд Шредер. Вже 40 років він тренує жіночий футбольний клуб "Турбіна" (Потсдам).

Народжений в НДР

Для тих, хто не цікавиться жіночим футболом, повідомимо: "Турбіна" - це зараз приблизно як для чоловічого футболу "Манчестер Юнайтед" або "Барселона". Команда перемогла в Лізі чемпіонів у сезоні 2009/2010, цього року вона також вже вийшла до фіналу Ліги чемпіонів і буде захищати свій титул 26 травня у Лондоні. Східним німкеням протистоятиме "Ліон". У Німеччині їм давно немає рівних.

5 березня 1971 року керівництво "Турбіни" вирішило створити в клубі жіночий "підрозділ". Це поклало початок унікальному явищу в історії футболу. 68-річний тренер, який за свою кар'єру шість разів отримував титули у колишній Німецькій Демократичній Республіці, чотири рази ставав чемпіоном об'єднаної Німеччини, тричі переможцем кубку німецького жіночого футболу та тріумфатором Ліги Чемпіонів, став живою легендою у Потсдамі.

Складності перехідного періоду

Найбільше 68-річний тренер відчуває гордість за всі ці роки, а також вдячність тим, хто допомагав у скрутні часи. Найважче було в роки НДР, перш ніж Шредер вивів клуб на вершину Бундесліги. "Нелегко було працювати у двох таких різних системах. Багато клубів тоді залишилося на узбіччі",- розповів він в інтерв'ю агентству dpa.

Всі ці роки він намагався зробити "Турбіну", незважаючи на труднощі, успішною. Але найбільший успіх прийшов до клубу, коли він став переможцем Ліги Чемпіонів.

Шредера вважають перфекціоністом, який не боїться важкої праці. Навіть після 40 років він не дозволяє собі ставитися до тренерства легковажно. "Не можна дозволяти собі думати, що ти вже всього досяг, і ставитися до справи поверхово",- говорить він.

Раб свого клубу

Зірки "Турбіни" Аня Міттаґ, Фатміра Байрамай та Бабетт Петер наголошують, що їхній тренер – людина дуже сумлінна. Тренування щодня – це не розвага, і на плечі тренера лягає велика відповідальність.

Єдине, що не подобається Шредеру, це те, що жіночий футбол ще й досі сприймається несерйозно, а в очах західнонімецьких тренерів їхні східні колеги не мають визнання. "Для мене ніколи не стояло питання про те, щоб стати тренером футбольної збірної вже об'єднаної Німеччини,- поділився Шредер. - Я вважав за краще зосередитися на моєму вкладі у постдамську команду".

Ейфорії ЧС-2011 не поділяє

Після Чемпіонату світу 2011 року Шредер хоче знову тренувати свою команду. "Після турніру для клубів рік буде важким",- прогнозує тренер.

До самого ЧС Шредер ставиться прохолодно. Каже, що дивитися його на стадіон не піде. Великих надій на змагання тренер також не покладає: "Я занадто великий реаліст, аби думати, що ейфорія після Чемпіонату світу призведе до відродження жіночого футболу".

Автор: Анна-Ярослава Кобинець
Редактор: Захар Бутирський