Новий глава уряду Італії

Президент Італії Джорджіо Наполітано у п'ятницю, 14 лютого, прийняв відставку Енрико Летти з прем'єрської посади. Президент навіть не став вимагати формалізації цього кроку перед парламентом (більшість членів Демократичної партії ще цього тижня проголосували проти того, щоби Летта залишався на чолі уряду) і висловив сподівання, що кандидатуру нового прем'єра буде затверджено без зайвих зволікань. Сумнівів у тому, що вибір президента зупиниться на кандидатурі Ренці майже не залишилося. Італійська преса дивується тільки швидкості, з якою в Італії відбувається зміна очільника уряду. Ренці багато критикував Летту за нерішучість у проведенні необхідних Італії реформ і вже пообіцяв драматичну зміну курсу у разі, якщо стане на чолі уряду. "Спільними зусиллями ми маємо виборсатися з цього болота. Йдеться не про передачу владної естафети і продовження того ж курсу. Йдеться про зміну цілей, темпу і ритму", - заявляв він.

Зірка медіа

Ренці не звикати до уваги з боку преси. По-суті ця увага досі лише допомагала йому у просуванні кар'єри. 39-річного політика вважають "політичним дитям" епохи Берлусконі. Свою кар'єру він почав у сімейному маркетинговому агентстві, де дуже швидко зрозумів основні принципи роботи ЗМІ. Відтак він позиціонував себе людиною, що готова розчистити "партійні стайні" - за це його навіть прозвали "тосканським Тоні Блером", адже Блер 1997-го року переміг на виборах, оновивши імідж і керівну еліту Лейбористської партії у Великобританії.

Оглядачі вважають, що кар'єрним успіхом Ренці має завдячувати багатьом компліментарним статтям про нього, які з'являлись у ЗМІ від самого початку його політичної кар'єри. Тоді Ренці виступав палким прихильником колишнього прем'єра і екс-голови Єврокомісії Романо Проді.

Вибори не допоможуть

Долучитися до лав власної партії колись пропонував Ренці і опальний екс-прем'єр Італії Сильвіо Берлусконі. Обидва політики днями зустрічались, а їхнє фото відразу ж потрапило на перші шпальти італійських газет. Офіційна причина зустрічі - обговорення основ нового виборчого законодавства. Але оглядачі впевнені, що йшлося і про можливу співпрацю їхніх політсил у коаліційному уряді. Такий варіант оглядачі вважають цілком вірогідним: Ренці і Берлусконі неодноразово демонстрували політичну гнучкість, навіть попри те, що належать до конкуруючих політичних таборів.

При цьому Ренці висловлюється проти проведення позачергових виборів. "Можна було б припустити, що вибори принесли і певне очищення, але є у них і свій недолік: за нинішньої ситуації вони б не допомогли у розв'язанні проблем, що постали перед нами", - сказав Ренці, який має всі шанси стати вже третім прем'єром Італії за останні три роки. Його попередники Маріо Монті та Енрико Летта недовго протрималися на цій посаді.

Скепсис населення

Італійці за останні кілька років вже чули багато обіцянок від керівників держави, тому, як кажуть оглядачі, вже виробили певний імунітет до них. "Йому треба було залишити крісло мера відразу ж як його обрали головою партії. Натомість, як і всі політики, він лише цікавиться посадами", - критикує жінка на вулицях Гроссето.

Для того, щоби заручитись довірою громадян Ренці доведеться зробити набагато більше, ніж виголосити декілька палких промов.