"Блакитна карта" у ФРН: українці у топ-10 отримувачів

У 2019 році "блакитну карту" (Blue Card) ЄС у Німеччині отримали 31 220 іноземців, які не є вихідцями з Євросоюзу. Це на 14,6 відсотка більше, ніж роком раніше, повідомило Федеральне відомство з питань міграції та біженців Німеччини (BAMF) у п'ятницю, 24 липня.

"З моменту запуску (програми Blue Card. - Ред.) вісім років тому число виданих "блакитних карт" ЄС постійно збільшується", - наголосила віцепрезидентка BAMF Андреа Шумахер (Andrea Schumacher), передає агенція dpa.

У 2019 році чверть усіх "блакитних карт" отримали вихідці з Індії, на другому місці - громадяни Китаю, за ними йдуть росіяни та турки. Українці посіли 9 місце за числом отриманих "блакитних карт" - 964. Це трохи менше, ніж роком раніше, коли громадяни України отримали 971 "блакитну карту" у ФРН. При цьому лише кожна четверта карта серед усіх отримувачів-українців була видана жінкам.

"Блакитні карти" надають право своїм власникам на тимчасове проживання у країнах ЄС для того, щоб покрити дефіцит кваліфікованої робочої сили. При цьому кожна країна ЄС має свої особливості реалізації цієї програми, зокрема, "блакитна карта", отримана в одній країні, не дає автоматично права на роботу в іншій.

У Німеччині "блакитні карти" почали видавати після 1 серпня 2012 року, коли набув чинності закон, що спростив умови працевлаштування в ФРН спеціалістів з країн, які не входять до складу Євросоюзу. У порівнянні з іншими країнами ЄС в Німеччині програма Blue Card застосовується найширше.

Претендувати на німецьку "блакитну карту" можуть спеціалісти з країн, які не входять до складу ЄС, за умови, що вони мають диплом про вищу освіту, отриманий у самій Німеччині або за її межами. Друга важлива вимога: наявність трудового договору з працедавцем у Німеччині або конкретної оферти, яка підтверджує намір працедавця укласти трудовий договір.